79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.03.2021 справа № 914/3176/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом: Фізичної особи-підприємця Дзюньки Василя Ярославовича, м.Рава-Руська
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни, м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 34000грн.
Представники сторін не викликалися.
Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Дзюнька Василь Ярославович, м.Рава-Руська, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни, м.Львів про стягнення 34000грн. заборгованості.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату за надані послуги, на підставі Договору-Заявки № КТ20-00032 про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2020р. Позивачем на підставі норм ст.ст. 526, 909, 916 ЦК України, ст.ст.193, 307 ГК України, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 34000грн. боргу.
Відповідачка у строк, встановлений судом, витребуваних ухвалою суду від 30.12.2020р. відзиву на позовну заяву, доказів надіслання відзиву з додатками позивачу не подала. Ухвала Господарського суду Львівської області від 30.12.2020р. скеровувалась відповідачці 30.12.2020р. за юридичною адресою. Однак поштове відправлення суду повернулось з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
У разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у його постанові від 21.03.2019р. у справі № 916/2349/17.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.12.2020р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Дзюньки Василя Ярославовича залишено без руху.
Ухвалою суду від 30.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
24.12.2020р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 21.12.2020р. (вх. № 36473/20 від 24.12.2020р.).
Заяв про продовження процесуальних строків від сторін не надходило.
Мотивувальна частина рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 909 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим до виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
27 січня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір-заявку № КТ-20-00032 про надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до цього договору, позивач зобов'язувася перевезти вантаж (медикаменти) за маршрутом Блонь - Мила (марка автомобіля ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ; дата та час завантаження: 28.01.2020р.; адреса завантаження:BAXTER Polska Sp.z.o.o., Osiedle Pass 21С, 05-870 BLONIE; адреса розмитнення: с.Чайки, вул.Антонова 1а П.П. «Фармлогістика»; адреса розвантаження: смт.Мила. Київська область; вартість перевезення та форми оплати : 34000грн. Б/г без ПДВ, 7-10 банківських днів, по отриманню оригіналів).
Пунктами 1, 2 Додаткових умов до даного Договору-заявки визначено, що дана заявка при відсутності довготермінового договору між «Експедитром» і «Перевізником» має силу договору на разове перевезення. Факсимільна копія даної заявки має повну юридичну силу нарівні з оригіналом. У випадку не повернення оригіналу завіреного замовником (експедитором) акту виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання та відсутності обґрунтованої письмової відмови, Акт вважається підписаним, послуги наданими та прийнятими замовником (експедитором). Оплата по даній заявці здійснюється протягом 7-10 банківських днів, по отриманню оригіналів документів.
На підтвердження належного виконання зобов'язання з перевезення вантажу позивачем подано міжнародні товарно-транспортні накладні CMR №№ FCA280120C, FCA280120А, FCA280120В. З згаданих накладних (CMR) вбачається, що вантаж отримано ПП «Фармлогістика», а не одержувачем, зазначеним у графі 2 цих накладних. Вказане підтверджується відмітками проставленими ПП «Фармлогістика» у графі 24 накладних (CMR).
Позивач, у позовній заяві в поясненні до того, що в графі 24 відображений інший одержувач, ніж вказаний в графах 2,3 накладної посилається на ч.1,2 ст.12 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.
Згідно з ч.1,2 ст.12 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56р., відправник має право розпоряджатися вантажем, зокрема, вимагати від перевізника припинення перевезення, зміни місця, передбаченого для доставки вантажу, або здачі вантажу одержувачу, іншому, ніж зазначений у вантажній накладній.
Відправник втрачає це право з того моменту, коли другий примірник накладної переданий одержувачу або коли останній здійснює свої права, передбачені в пункті 1 статті 13; з цього моменту і надалі перевізник керується вказівками одержувача.
Позивач вказує на те, що дотримуючись вказівок первісного одержувача доставив вантаж кінцевому одержувачу ПП «Фармлогістика».
Факт надання послуг на підставі Договору-Заявки № КТ20-00032 від 27.01.2020р. підтверджується Актом № 30 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2020р., який підписано позивачем та відповідачем та скріплено їхніми печатками.
Пунктом 2 додаткових умов до Договору-Заявки № КТ20-00032 від 27.01.2020р. передбачено, що оплата по даній заявці здійснюється протягом 7-10 банківських днів, по отриманню оригіналів документів.
Як стверджує позивач, 03.02.2020р. ним скеровувались відповідачу оригінали документів, отримання яких за змістом Договору-заявки є підставою для здійснення оплати. На підтвердження наведеного, позивачем подано суду фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» від 03.02.2020р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ФОП Ковалик Г.Р. З цього рекомендованого поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення позивачем скеровувалась 03.02.2020р. ФОП Ковалик Г.Р. та отримане нею 05.02.2020р. Однак оплата у строки, встановлені Договором-заявкою №КТ20-00032, відповідачкою здійснена не була.
Станом на момент прийняття рішення у справі у матеріалах справи відсутні, та відповідачкою суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення 34000грн. боргу. За таких обставин, заявлені позивачем до стягнення з відповідачки 34000грн. основного боргу підлягають стягненню з неї на користь позивача.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь 5900грн. понесених ним витрат на правову допомогу. Крім цього, позивач просить суд при задоволенні позову стягнути з відповідачки гонорар успіху у сумі 2000грн.
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5800грн. підтверджуються Договором про правову допомогу від 30.11.2020р., квитанцією до прибуткового касового ордера №06-12 від 03.12.2020р. на суму 5800грн., Актом приймання-передачі наданих послуг від 03.12.2020р., Ордером серії ВО № 1010763 від 03.12.2020р. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Лозою В.М.
Відповідачка клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України, та доказів неспівмірності цих витрат із обставинами, зазначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду не подала.
Відповідно до висновків Об'єднаної палати Верховного Суду, викладених у його постанові від 3 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, відсутність клопотання відповідачки про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, витрати на професійну правничу допомогу на підставі ст.129 ГПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в сумі 5800грн., оскільки спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Решта витрат на правову допомогу (100грн.) задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи доказів понесенням позивачем таких витрат.
Пунктом 2.3. Договору про правову допомогу від 30.11.2020р., укладеного між позивачем та адвокатом Лозою В.М., передбачено, що при задоволенні позову довіритель (позивач) виплачує повіреному ( Лозі В.М. ) премію (гонорар успіху) у сумі 2000грн.
Суд дійшов висновку, що з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача 2000грн. витрат у якості відшкодування гонорару успіху. В питанні стягнення 2000грн. гонорару успіху, суд виходить із висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у його постанові від 12.05.2020р. у справі № 904/4507/18.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Фізичної особи-підприємця Дзюньки Василя Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дзюньки Василя Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) 34000 грн. основного боргу, 2102 грн. судового збору та 7800 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
У стягненні решти витрат на правову допомогу відмовити.
2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
4.Апеляційна скарга подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені § 1 Глави 1 Розділу IV ГПК України.
Суддя О.Ю. Бортник