просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
23 лютого 2021 року м. Харків Справа № 913/682/20
Провадження № 30/913/682/20
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ
до відповідача - фізичної особи-підприємця Поляника Ярослава Станіславовича, смт Мілове Луганської області
про стягнення 27 138 грн 55 коп.
Суддя Голенко І.П.
Секретар судового засідання Саутенко К.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 25.09.2019 в загальному розмірі 27138,55 грн, з яких:
- заборгованість за кредитом у сумі 24685,31 грн,
- заборгованість за відсотками у сумі 351,76 грн,
- заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 1760,00 грн,
- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 341,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів у вигляді щомісячної комісії.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/682/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.01.2021 об 11-30 год.
Про відкриття провадження у справі та необхідність подання відзиву на позовну заяву відповідач повідомлявся шляхом надсилання ухвали суду від 21.12.2020 на його адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, яка відповідає адресі вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 92500, Луганська область, Міловський район, смт Мілове, вул. Центральна, буд. 138, кв. 14. Електрона адреса відповідача - не відома.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 26.01.2021 на 10-40 год. у зв'язку з відсутністю відомостей щодо отримання відповідачем ухвали суду від 21.12.2020 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Про відкладення розгляду справи та необхідність подання відзиву на позовну заяву відповідача додатково було повідомлено засобами телефонного зв'язку за номером телефону НОМЕР_1 , який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма № 60 від 22.01.2021 (а.с. 59).
Під час телефонної розмови відповідач повідомив свою фактичну адресу проживання: вул. Дружби Народів, буд. 124, кв. 19, смт Мілове Луганської області.
Усі наступні ухвали суду надсилалися відповідачу за двома адресами: 92500, Луганська область, Міловський район, смт Мілове, вул. Центральна, буд.138, кв.14; та 92500, Луганська область, Міловський район, смт Мілове, вул. Дружби Народів, буд.124, кв.19.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про перебуванні на розгляді господарського суду Луганської області справи № 913/682/20.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.01.2021 підготовче засідання у справі було відкладено на 09.02.2021 на 10-40 год.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.02.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.02.2021 о 10-45 год.
23.02.2021 року господарський суд Луганської області розпочав розгляд справи по суті.
Сторони участь своїх представників у судовому засіданні 23.02.2021 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином.
При цьому явка сторін у судове засіданні не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідач своїм правом на подання, у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.
25 вересня 2019 року фізичною особою-підприємцем Поляником Ярославом Станіславовичем з використанням електронного цифрового підпису через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання послуги "КУБ" та додаток № 1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 25.09.2019 (а. с. 13-17).
Відповідно до цієї заяви фізична особа-підприємець Поляник Я.С. приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" та затверджені рішенням правління банку, яке викладено у протоколі № 10 від 09.02.2017.
Згідно заяви від 25.09.2019 істотними умовами кредитного договору є такі умови:
Банк за наявності грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін., винагород в обумовлені цим договором терміни (п. 1.1).
Розмір кредиту: 110000,00 грн (сто десять тисяч) грн (п. 1.2).
Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів клієнту (п. 1.3).
Проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4.).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4 % від суми простроченої заборгованості (п. 1.5).
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток № 1 до Заяви) є невід'ємною частиною договору (п. 1.6).
Пунктом 1.10 Заяви сторони передбачили, що укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї заяви шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі «Приват24 для бізнесу» або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1 Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.8 Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https:privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, а саме:
Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" (далі - Послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі «Приват24».
Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі «Приват24» або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.
Згідно з п.п. 3.2.8.3.1 п. 2 Заяви повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
За користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.) (п. п. 3.2.8.3.2. п. 2 Заяви).
У разі виникнення простроченнях зобов'язань за кредитним договором Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами. (п. п. 3.2.8.3.3 п. 2 Заяви).
Сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.б.б. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості (п. п. 3.2.8.3.4. п. 2 Заяви).
Крім того, Клієнт зобов'язується згідно з п. п. 3.2.8.5.2. - оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2; згідно з 3.2.8.5.3 - повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1.,3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; згідно з п. п. 3.2.8.5.5. - сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2.
Також у Заяві передбачено порядок розрахунків - п. п. 3.2.8.9, зокрема:
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується ( п. п. 3.2.8.9.2.)
Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1) визначено у п. п. 3.2.8.9.3. п. 2 Заяви.
Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Зобов'язання за цим Договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат / збитків Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10. цього Договору, далі - процентів згідно з п.3.2.8.3.4. цього Договору, далі - прострочених процентів згідно з п.3.2.8.3.3. цього Договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього Договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими (п. п. 3.2.8.9.6).
У Заяві передбачено також відповідальність сторін - п. п.3.2.8.10.1 п. 2 Заяви.
У разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., п.3.2.8.9. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні.
Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п. п. 3.2.8.10.3.п. 2 Заяви).
Проаналізувавши Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» разом з додатком № 1 до Заяви та наданий Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» (затверджений на засіданні Правління АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.02.2017, протокол № 10), судом встановлено, що Заява та додаток № 1 до заяви підписані відповідачем, в той час як відповідний Витяг не містить підпису відповідача.
Позивачем не надано підтверджень, що підписуючи Заяву та додаток № 1, відповідач розумів, ознайомився та погодився саме з тією редакцією Умов, яка надана позивачем.
Оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 18-23) не містить взагалі підпису відповідача, його не можливо розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Тому суд під час розгляду справи враховує умови відповідної Заяви з додатком № 1 (а. с. 13-16).
На виконання умов договору позивачем 25.09.2019 на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Поляника Я.С. було перераховано кредитні кошти в сумі 110000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по рахунку (а.с. 26).
Відповідно до Графіка, сторони передбачили наступний порядок погашення основної суми боргу та процентів за кредитом: з 1 по 6 місяць (за кожен місяць окремо) - сума кредиту - 9166,67 грн, сума процентів - 1980,00 грн, всього в місяць - 11146, 67 грн; з 7 по 12 місяць (за кожен місяць окремо) - сума кредиту - 9166,67 грн, сума процентів - 1760,00 грн, всього в місяць - 10926, 67 грн (а.с. 16).
У порушення вищевказаних умов договору відповідач свої зобов'язання щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування в повному обсязі не виконав, його заборгованість перед позивачем складає: 24685,31 грн - заборгованість за кредитом, 351,76 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 1760,00 грн - заборгованість за відсотками згідно Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 341,48 грн.
Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу відповідачем надано не було.
Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у справі.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України, якими передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що спір виник через неналежне виконання відповідачем умов договору б/н 25.09.2019 в частині своєчасного повернення кредитних коштів.
Викладені обставини узгодження сторонами умов кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів свідчать, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що кредитний договір у формі заяви-приєднання підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, відповідач на момент укладання договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору, договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, зокрема про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також права та обов'язки сторін, порядок розрахунків.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитного договору б/н від 25.09.2019, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 110000,00 грн.
Строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів, які перераховані 25.09.2019, отже строк їх повернення - 25.09.2020.
Враховуючи дату видачі кредиту, вказані істотні умови кредитного договору, фізична особа-підприємець Поляник Я.С. повинен був погасити кредит у строк до 25.09.2020, але своєчасно цього не зробив, що підтверджується випискою по рахунку за період з 25.09.2019 по 25.11.2020 (а. с. 26-41).
За розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи, через порушення відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором, станом на 25.11.2020 за останнім обліковується заборгованість за кредитом в сумі 24685,31 грн; 351,76 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 1760,00 грн - заборгованість за відсотками згідно Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (а. с. 25).
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що ці суми відповідають фактичним обставинам, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 24685,31 грн - заборгованість за кредитом, 351,76 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 1760,00 грн - заборгованість за відсотками згідно Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі викладеного, за порушення відповідачем строків повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 341,48 грн. на підставі п. п. 3.2.8.10.1 п. 2 Заяви.
Перевіривши правильність здійснення позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 341,48 грн є обґрунтованою та такою, що також підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Поляника Ярослава Станіславовича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; (адреса проживання: АДРЕСА_2 ), на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 24685,31 грн, заборгованість за простроченими відсотками у сумі 351,76 грн, заборгованість за відсотками згідно Графіку погашення основної суми боргу та процентів за кредитом в сумі 1760,00 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 341,48 грн, витрати на судовий збір у розмірі 2102,00 грн; наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному пп. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01.03.2021.
Суддя І.П. Голенко