вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3688/20
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Столичний Хлібозавод" (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85, код ЄДРПОУ 31484879)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДСТОР" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11 - А, код ЄДРПОУ 39630941)
про стягнення 66 603,59 грн.
без виклику представників сторін
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Столичний Хлібозавод" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДСТОР" (відповідач) про стягнення 66 603,59 грн., з яких: 65483,92 грн. основного боргу, 268,38 грн. 3% річних та 851,29 грн. інфляційних втрат. Також позивач просив покласти судові витрати на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №75 від 22.02.2017 в частині оплати за отриманий товар.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов'язано сторін вчинити певні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідач не надіслав суду відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на його подачу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший Столичний Хлібозавод" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДСТОР" (Покупець) укладено Договір поставки № 75, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та у строки, встановлені Договором передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар.
Згідно з п. 6.1. Договору, розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару після підписання видаткової накладної, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у строк передбачений Додатком №1 до даного Договору. У випадку неможливості здійснити оплату протягом строку зазначеному в Додатку № 1, Покупець, за згодою Постачальника, може відстрочити здійснення оплати.
В Додатку № 1 до Договору поставки №75 від 22.02.2017 сторони передбачили, що Покупець оплачує товар з відстрочкою платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з моменту прийняття товару Покупцем, за умови, що Постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.
Відповідно до п. 9.1. Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017.
Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не заявить в письмовій формі іншій стороні про наміри припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік і діє до 31 грудня наступного року на таких самих умовах. Кількість вказаних періодів пролонгації (продовження строку дії Договору) не обмежується і може повторюватись до моменту припинення дії договору.
Як стверджує позивач він належним чином виконав умови договору, однак відповідач умови договору не виконав, отриманий товар оплатив частково, у зв'язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем в розмірі 65 483,92 грн.
В порядку досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача вимоги про оплату наявного боргу, які була залишена без відповіді.
З огляду на вказані обставини, позивач був змушений звернутись з позовом до суду.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язання з оплати товару настав, сума боргу в розмірі 65 483,92 грн. за поставлений товар підтверджується матеріалами справи, відповідачем станом на час розгляду справи в суді, існування заборгованості у стягуваному розмірі належними та допустимими доказами не спростованою, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 268,38 грн. 3% річних та 851,29 грн. інфляційних втрат за період з 30.10.2020 по 18.12.2020.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 268,38 грн. 3% річних та 851,29 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв'язку із повним задоволенням позовним вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДСТОР" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11 - А, код ЄДРПОУ 39630941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Столичний Хлібозавод" (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85, код ЄДРПОУ 31484879) 65483 (шістдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 92 коп. основного боргу, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 38 коп. 3% річних, 851 (вісімсот п'ятдесят одну) грн. 29 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.03.2021
Суддя Т.Д. Лилак