вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2021 р. Справа № 911/555/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-дослідна компанія "Екотехнологія"
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним договорів та витребування частки статутного капіталу з незаконного володіння
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-дослідна компанія "Екотехнологія" та ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів, укладеного 20.05.2016 між ТОВ ВТП "Галпласт+" та ТОВ "Українська виробничо-дослідна компанія "Екотехнологія", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм В.Я. та зареєстрованого в реєстрі за №51;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенго» від 19.10.2020 №19-10/10, підписаного від імені Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+" Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-дослідна компанія "Екотехнологія", як управителем корпоративних прав позивача, та громадянином Італійської Республіки - ОСОБА_1 , на підставі якого було підписано акт приймання-передачі від 20.10.2020;
- витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ ВТП "Галпласт+" 29,5% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соларенерго".
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовано тим, що позивач є засновником та власником частки у статутному капіталі ТОВ "Соларенерго" у розмірі 29,5% статутного капіталу, яку незаконно відчужено внаслідок підробки договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 20.05.2016 та укладення його поза волею позивача, оскільки останній ніколи такого правочину не укладав та, відповідно, директор товариства його не підписував.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
У відповідності до пп. 2, 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- правові підстави позову.
Однак, всупереч наведеним процесуальним приписам, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+" не містить пояснень стосовно змісту позовних вимог щодо кожного з двох відповідачів окремо, а також правових підстав позову в частині вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенго» від 19.10.2020 №19-10/10.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, згідно якої правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Поряд з тим приписами ст. ст. 1, 4, ч. 1 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Водночас згідно ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Так, одним з відповідачів у поданому Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічним підприємством "Галпласт+" вказано громадянина Італійської Республіки - ОСОБА_1 та вказано, як його єдино відому адресу: 1010, Австрія, м. Відень.
Поряд з тим згідно частини 5 статті 13 ГПК України з метою дотримання принципу змагальності сторін при здійсненні судочинства господарський суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Так, на виконання вимог частин 1, 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою, або викликає учасників справи в судове засідання, якщо суд визнає їх явку обов'язковою.
З аналізу статті 367 ГПК України вбачається, що законодавцем встановлено право господарського суду звернутися із судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у разі якщо в процесі розгляду справи виникла потреба вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави.
Згідно рекомендацій Практичного керівництва по застосуванню Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до статті 15 Конвенції (995_890), розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права, доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.
Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Натомість у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+" вказано неповну адресу проживання чи перебування ОСОБА_1 та не зазначено обставин наявності/відсутності у вказаної особи представника на території України, що свідчить про недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що своєю чергою унеможливлює належне повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
В розрізі вказаного вище суд вважає за необхідне вказати, що:
- з доданої до матеріалів справи копії акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 20.10.2020 слідує, що вказаний акт від імені ОСОБА_1 підписаний Шатовим Сергієм Михайловичем, який відповідно діяв в особі та від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності;
- згідно приписів Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості діяти поза передбаченими процесуальними приписами межами, зокрема правом або обов'язком щодо отримання інформації про місце перебування/проживання іноземної особи суд не наділений;
- реалізація ОСОБА_1 його права на судовий захист та доступу до правосуддя можлива, зокрема, шляхом належного повідомлення судом вказаної особи про розгляд справи у суді.
Згідно приписів ч. 1 ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак документів, які підтверджують відправлення відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів, у розумінні вказаних вище процесуальних приписів до позовної заяви не додано.
Водночас наявна в матеріалах справи копія фіскальних чеків ПАТ «Укрпошта» за №№3000445304, 3000445310 від 01.02.2021 не є документом, що підтверджує надіслання відповідачу позовної заяви, датованої 20.02.2021, і доданих до неї документів у розумінні приписів ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, які не передбачають іншого способу надіслання позовної заяви та доданих до неї документів, аніж - листом з описом вкладення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+" без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Галпласт+" без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням:
1) повної адреси місця проживання чи перебування відповідача - ОСОБА_1 , а також обставин наявності/відсутності у вказаної особи представника на території України;
2) змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо;
3) правових підстав позову в частині вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу 29,5% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларенго» від 19.10.2020 №19-10/10;
- документів, які підтверджують відправлення відповідачу - ОСОБА_1 копії позовної заяви, датованої 20.02.2021, і доданих до неї документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема