Справа № 747/17/21
Провадження № 2/747/32/21
іменем України
26.02.2021 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
за участю секретаря Зірки В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Талалаївської селищної ради про тлумачення змісту заповіту,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вказує, що за життя ОСОБА_2 отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЧН № 0250942 від 12.08.1996 року. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом - 14 травня 2015 року - ОСОБА_2 передала сертифікат на право на земельну частку (пай) для виготовлення технічної документації щодо присвоєння кадастрового номера спадковій земельній ділянці. 04 травня 2015 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким успадковану земельну частку (пай) згідно сертифікату серії ЧН № 0250942 від 12.08.1996 року заповіла позивачу ОСОБА_1 заповідач ОСОБА_2 належним чином оформила право власності на земельні ділянки , успадковані після смерті своєї матері за сертифікатом на ріллю та кормові угіддя, земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери та вони були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла , після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, зокрема і на спадкові земельні ділянки на території Липівського старостинського округу. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Талалаївського районного нотаріального округу по питанню оформлення спадщини, але під час перевірки документів було встановлено, що за померлою ОСОБА_2 зареєстроване право власності на земельні ділянки площею 3,0725 га та 0,5587 га вже на підставі успадкованого право на земельну частку (пай). Тобто спадкодавець використала та реалізувала своє право на земельну частку (пай) та оформила право власності, тому нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. В складеному заповіті земельні ділянки значаться як земельна частку, хоча за своїм походженням дії спадкодавця були направлені на одне і те ж майно, тому позивач ОСОБА_1 просить суд розтлумачити зміст заповіту, складеного 04 серпня 2015 року ОСОБА_2 , а саме те, що він розповсюджується на земельну ділянку площею 2, 3543 га (рілля) кадастровий номер 7425384000:05:001:2030 та на земельну ділянку площею 0, 4431 га (кормові угіддя) кадастровий номер 7425384000:05:001:2031, що належать ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 13 січня 2021 року було відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 28 січня 2021 року. Ухвалою підготовчого судового засідання від 28 січня 2021 року було проведено підготовчі дії до розгляду справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та призначено судовий розгляд справи на 10.00 год. 26 лютого 2021 року, про що учасники справи повідомлені належним чином
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити. Представник відповідача - Талалаївської селищної ради - в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають. Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Позивач ОСОБА_1 подавав клопотання разом з позовною заявою та стосувались витребування доказів у порядку ст. 84 ЦПК України, а саме - із нотаріальної контори відомості про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 . Зазначене клопотання було розглянуто на підготовчому судовому засіданні та задоволено в повному обсязі. Більше ніяких заяв чи клопотань від інших учасників справи не надходило. Інших процесуальних дій - забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення чи поновлення провадження - в ході розгляду справи не було.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що 04 серпня 2015 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким земельну ділянку площею 3, 4 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЧН № 0250942 від 12 серпня 1996 року, заповіла ОСОБА_1 (а.с.6). Заповіт посвідчено 04.08.2015 року секретарем Липівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 63. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.06.2020 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 89 років (а.с.7). Факт наявності у спадкодавця ОСОБА_2 спадкового майна підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 травня 2015 року, за яким ОСОБА_2 є спадкоємицею майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - права на земельну частку (пай) КСП «Дружба» с. Липове розміром 3,4 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості (а.с.9). Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.05.2015 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 4431 га, кадастровий номер 7425384000:05:001:2031 (а.с.11). Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.05.2015 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2, 3543 га, кадастровий номер 7425384000:05:001:2030 (а.с.13).
Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 30.12.2020 року, винесеною приватним нотаріусом Талалаївського районного нотаріального округу Новаком О.В., позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 , оскільки під час огляду наданих документів було виявлено, що за життя спадкодавцем було складено заповіт, відповідно до якого спадкодавець заповіла належну їй земельну ділянку площею 3, 4 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0250942 ОСОБА_1 . Відповідно до наданих документів вбачається, що спадкодавцем на день смерті було реалізовано право на земельну частку (пай) та виділено земельні ділянки в натурі (на місцевості) Спадкодавцю на день її смерті належали земельні ділянки, а не право на земельну частку (пай), як визначено заповітом. Враховуючи ту обставину, що заповідач заповіла саме земельну ділянку (право на земельну частку (пай)) в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належну згідно сертифікату, а на момент смерті їй належали виділені в натурі (визначені на місцевості) конкретні земельні ділянки з визначеною площею та присвоєними кадастровими номерами, не вбачається можливим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.8-8зв). З встановленого в судовому засіданні випливають наступні правовідносини.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Ст.1256 ЦК України передбачено можливість тлумачення заповіту у разі спору між спадкоємцями, яке здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України, оскільки заповідачу надане право власноручно писати заповіт, і тому можливі ряд суб'єктивних причин, які можуть вплинути на зміст заповіту, що в подальшому призведе до необхідності його тлумачення. Статтею 1233 ЦК України визначено поняття заповіту, яким є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Положенням ст. 213 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину, у нашому випадку - заповіту. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
В судовому засіданні встановлено, що на момент написання спадкодавцем ОСОБА_2 04 серпня 2015 року було 85 років, і їй не було відомо про такі тонкощі земельного законодавства, як земельна частка без виділення в натурі та земельна ділянка, вона вважала, що передає у спадок саме земельну ділянку, що вона сама отримала у спадок від своєї матері, її волевиявлення було направлене на земельну ділянку, яку вона отримала у спадщину після смерті матері.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що заповіт померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 розповсюджується на земельну ділянку площею 2, 3543 га (рілля) кадастровий номер 7425384000:05:001:2030 та на земельну ділянку площею 0, 4431 га (кормові угіддя) кадастровий номер 7425384000:05:001:2031, саме на них була направлена воля спадкодавця щодо розпорядження належним їй майном, і даний заповіт необхідно саме так тлумачити, щоб позивач зміг реалізувати своє право на отримання спадщини належним чином.
Керуючись ст. 15, 76-81, 133, 137, 141, 211, 247, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 213, 1217, 1218, 1256 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати, що заповіт ОСОБА_2 від 04 серпня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 63, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , розповсюджується на земельну ділянку площею 2, 3543 га (рілля) кадастровий номер 7425384000:05:001:2030 та на земельну ділянку площею 0,4431 га (кормові угіддя) кадастровий номер 7425384000:05:001:2031, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 червня 2015 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя Л.В.Тіщенко