Справа № 740/5472/20
Провадження № 2/740/381/21
25 лютого 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої - судді Пантелієнко В.Г.,
з участю секретаря - Філоненко О.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_3 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 з тих підстав, що відповідач понад шість місяців без поважних причин в зазначеному житлі не проживає. В позові ОСОБА_1 вказала, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1 . У квартирі крім позивачки, зареєстрований її син ОСОБА_3 , який фактично не проживає у вищевказаній квартирі з 2009 року, до м. Ніжина не приїжджає, комунальні послуги не оплачує. Перешкод для проживання йому не чинилось. Факт реєстрації відповідача у вказаній квартирі не дає можливості позивачці оформити субсидію та приватизувати житло.
Ухвалою суду від 17 грудня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, повідомлений належним чином про судове засідання, у зв'язку з чим, згідно ч. 5 ст. 279, ст.ст. 280-281 ЦПК України, справа розглянута у порядку заочного розгляду за наявними у справі матеріалами.
Допитана в судовому засіданні свідок свідок ОСОБА_4 пояснила, що є сусідкою позивачки, підтримує з нею дружні стосунки і їй відомо, що син позивачки з 2009 року не проживає за місцем своєї реєстрації по АДРЕСА_2 . Вона жодного разу його не бачила і його місце перебування невідомо навіть позивачці.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що є знайомим позивачки, добре знав її сина та покійного чоловіка, з яким товаришував. Близько 15 років відповідач не зявляється в помешканні де зареєстрований, а позивачка не знає місце перебування свого сина.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, свідків, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Ордером № 72 від 18.08.2004 року, виданим на підставі рішення адміністрації, профспілкового комітету ВАТ завод «Ніжинсільмаш» № 38 від 01.03.2006р., підтверджується, що позивачці надано право заняття з сім?єю з трьох чоловік жилої площі в гуртожитку по АДРЕСА_2 (а.с.7).
Згідно довідки відділу квартирного обліку, приватизації житла та ведення реєстру територіальної громади Ніжинської міської ради від 20.07.2017 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Підстави втрати права на користування житловим приміщенням регулюються ст. 71,72 ЖК України в разі користування житловим приміщенням в будинках державного і громадського фонду.
Згідно зі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
В позові ОСОБА_1 стверджувала, що відповідач з 2009 року не проживає в квартирі, наймачем якої вона є. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факт непроживання відповідача без поважних причин в помешканні, де він зареєстрований, понад 6 місяців.
Матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність у відповідача перешкод у користуванні квартирою.
На думку суду, ОСОБА_1 довела той факт, що відповідач понад шість місяців не проживає за місцем реєстрації, тому його слід визнати такими, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що складається з кімнат № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.Г. Пантелієнко