Справа № 750/11871/20
Провадження № 2-о/750/26/21
26 лютого 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова
у складі головуючого судді Логвіної Т.В.,
при секретарі Примак Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,
у грудні 2020 року до суду звернулась ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлення юридичного факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно заявниці для оформлення спадщини.
Заявниця в судове засідання не з'явилась, до його початку надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримує та просить задовольнити.
Від представника заінтересованої особи Чернігівської міської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника за наявними в справі матеріалами..
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці ОСОБА_2 .
Після її смерті залишилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі грошові кошти на депозитному рахунку.
Відповідно до копії акту ОЖБК м. Чернігова від 09.12.2020, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкала разом зі своєю дочкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.12.2020, на день смерті матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона проживала з ОСОБА_1 разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз'ясненнями, що викладені в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
За позицією Пленуму Верховного Суду України,яка викладена у п. 2, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.29ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Отже, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Судом встановлено, що спадкодавець на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , по день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак заявниця по справі на момент смерті матері проживала без реєстрації спільно зі спадкодавцем та вони вели спільне господарство.
Зазначений факт підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Враховуючи вищевикладене, та те, що вимоги не містять в собі спору про право, суд вважає за можливе заяву задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 264, 265, 315 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , на день її смерті, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: