Справа № 750/703/21
Провадження № 2/750/677/21
22 лютого 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Харевич Н.Є.,
за участю позивача,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування рішення,
27.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2020 року, оформлене Протоколом № 16, в частині зняття з квартирного обліку та виключення з відповідних списків капітана 1 рангу запасу ОСОБА_1 та зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити капітана 1 рангу запасу ОСОБА_1 на квартирному обліку військовослужбовців у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України за номером 392 - в загальному списку черги на отримання житла та за номером 583 - в списку осіб, які мають право на першочергове отримання житла з дня зняття з квартирного обліку та виключення зі списків.
В обґрунтування позову зазначив, що він проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України та з 09.08.2006 року перебував на квартирному обліку зі складом сім'ї чотири особи, а також у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 12.11.2017 року. Житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався. Зареєстрований в гуртожитку військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 але житлового приміщення в гуртожитку (кімнати, квартири) для проживання разом з членами моєї сім'ї військовою частиною не надавалось. Згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2019 року № 461 позивача було звільнено з військової служби у запас, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2019 року виключено із списків військової частини та всіх видів забезпечення. Після звільнення був залишений на квартирному обліку в військовій частині зі складом сім'ї чотири особи. На даний час він разом зі своєю сім'єю проживаю в квартирі яку наймає, свого житла ми не має. Після звільнення з військової служби жодної виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення із військової частини неотримую. Позивач звернувся до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 з заявою якою просив прийняти рішення щодо здійснення нарахування та виплати мені грошової компенсації за неотримане житло з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в м. Чернігові. Протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 14 від 10 вересня 2020 року та згідно наказу командира військової частини № 218 від 10.09.2020 року йому було відмовлено в нарахуванні та виплаті мені грошової компенсації за неотримане житло з підстав ненастання черги на виплату грошової компенсації та відсутністю повноважень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 здійснювати нарахування та виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Не погоджуючись з зазначеним протокольним рішенням військової частини та наказом командира військової частини звернувся з заявою на ім'я Міністра оборони України з проханням прийняти рішення щодо нарахування та виплати йому грошової компенсації за неотримане житло з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в м. Чернігові. Листом від 26.10.2020 року № 323/2792 Міністерство Оборони України в особі начальника Воєнно - наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України полковника ОСОБА_2 повідомило, що в зв'язку з ненастанням черги на отримання мною житлового приміщення, житлова комісія військової частини НОМЕР_1 не має правових підстав для ініціювання процедури виплати компенсації за неотримання житлового приміщення. 22 січня 2021 року позивачем було отримано лист, яким повідомляли про зняття його та членів моєї сім'ї з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 . Також надано витяг з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2020 року № 16 та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2020 року. Протокольне рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття з квартирного обліку вважає незаконним. Зазначив, що він є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданого 17 листопада 2017 року, в тому відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» маю право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
18.02.2021 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно п. 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року визначено, що на обліку можуть залишитися лише три категорії військовослужбовців, зокрема які звільнені з військової служби за віком, звільнені за станом здоров'я, або у зв'язку зі скороченням штатів або проведення інших організаційних заходів, проте ОСОБА_1 не підпадає під жодну з них. Так, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що є вичерпний перелік підстав за яких військовослужбовці залишаються на обліку у військовій частині. Отже, підставу за якою був звільнений позивач зазначений перелік не містить, а в діях житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині не вбачається ознак протиправності, оскільки житлова комісія військової частини НОМЕР_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 є безпідставними у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.
У відповіді на відзив, поданій 19.02.2021, позивач просив позов задовольнити, вказуючи, що позивач на час звільнення у запас мав стаж військової служби 24 роки 2 місяці, а пільгова вислуга років склала - 27 років 7 місяців та є учасником бойових дій, а тому оспорювані рішення є незаконними та відповідно такими, що підлягають скасуванню.
Позивача у судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщався в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченнями НОМЕР_2 (а.с. 10).
ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України та з 09.08.2006 року перебував на квартирному обліку зі складом сім'ї чотири особи, а також у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 12.11.2017 року.
Позивач з 09.08.2006 року перебував на квартирному обліку зі складом сімї чотири особи, а також у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень з 12.11.2017 року.
Житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (а.с.14).
Позивач зареєстрований в гуртожитку військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , але житлового приміщення в гуртожитку (кімнати, квартири) для проживання разом з членами сім'ї, військовою частиною не надавалось.
Згідно наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2019 року № 461 позивача було звільнено з військової служби у запас, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 вересня 2019 року виключено із списків військової частини та всіх видів забезпечення.
Після звільнення був залишений на квартирному обліку в військовій частині зі складом сім'ї чотири особи.
Протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 14 від 10 вересня 2020 року та згідно наказу командира військової частини № 218 від 10.09.2020 року позивачу було відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової компенсації за неотримане житло з підстав ненастання черги на виплату грошової компенсації та відсутністю повноважень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 здійснювати нарахування та виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Не погоджуючись з зазначеним протокольним рішенням військової частини та наказом командира військової частини позивач звернувся з заявою на ім'я Міністра оборони України з проханням прийняти рішення щодо нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане житло з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в м. Чернігові.
Листом від 26.10.2020 року № 323/2792 Міністерство Оборони України в особі начальника Воєнно - наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України полковника В. Коваль повідомило, що в зв'язку з ненастанням черги на отримання позивачу житлового приміщення, житлова комісія військової частини НОМЕР_1 не має правових підстав для ініціювання процедури виплати компенсації за неотримання житлового приміщення.
Протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2020 року № 16 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2020 року ОСОБА_1 капітана 1 рангу запасу, на підставі пункту 21 розділу VI «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 та відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з 11.11.2020 року знято з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (в загальній черзі з 09.08.2006 року та в списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень як учасника бойових дій з 12.12.2017 року) та виключено з відповідних списків у зв'язку з звільненням з військової служби у запас за пунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту), відповідно до частини шостої статті 26, з урахуванням частини восьмої цієї ж статті, закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (а.с. 19,20).
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за № 1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Аналогічні приписи закріплені в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
При цьому дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з яких саме підстав військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Станом на 25.09.2019 вислуга років у Збройних Силах України позивача становила 24 календарних років 2 місяці, пільгова - 27 років сім місяців
Пунктом 2.1 рішення засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 16 від 11.11.2020 року вирішено зняти капітана 1 рангу запаси ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 (чотири) особи, звільненого з військової служби у запас за пунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) з 11.11.2020 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (а.с. 19).
Пунктом № 5.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2020 року № 280 знято ОСОБА_1 з 11.11.2020 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 20).
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже, залишаються на квартирному обліку до отримання ними житла, зокрема і в разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.
Пунктом 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Пунктом 4 Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 встановлено, що за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ); рішення житлових комісій військових частин, об'єднаних житлових комісій, які були прийняті до набрання чинності цим наказом, реалізуються із урахуванням вимог вищезазначеної Інструкції.
Відповідно до п. 21 розділу 6 «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» затвердженої Наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 1 розділу 6 «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» затвердженою Наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Подібні положення були викладені у п.2.16, 2.18 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380.
Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК УРСР визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Таким чином, оскільки вислуга позивача на військовій службі складає більше ніж 20 років, а саме 24 роки, останній перебував на квартирному обліку з 09.08.2006 року і знятий з квартирного обліку у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас з правом носіння військової форми одягу, наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по собовому складу) від 16.09.2019 року № 461 відповідно до пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" за підпунктом "к" (а.с. 12), тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині.
Враховуючи викладене вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з наявністю підстав для задоволення позову, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не сплатив його при пред'явленні позову до суду .
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування рішення, задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати пункт 2.1 рішення засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 16 від 11.11.2020 року, про зняття капітана 1 рангу запаси ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 (чотири) особи, звільненого з військової служби у запас за пунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) з 11.11.2020 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Визнати незаконним та скасувати пункт № 5.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2020 року № 280 відповідно до якого знято ОСОБА_1 з 11.11.2020 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у військовій частині НОМЕР_1 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про поновлення капітана 1 рангу запаси ОСОБА_1 зі складом сім'ї 4 (чотири) особи, звільненого з військової служби у запас за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) з 11.11.2020 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 1816 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 26.02.2021.
Суддя Л.В. Карапута