Справа № 750/248/21
Провадження № 2-а/750/9/21
26 лютого 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Харевич Н.Є.,
за участю представника позивача Стреж В.А., представника відповідачів Сіндєєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Дудко Руслана Григоровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
13.01.2021 року позивач звернувся з позовом, в якому просив суд скасувати постанову серії ДП 18 №730634 винесену інспектором взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП капітаном поліції Дудко Русланом Григоровичем 06.01.2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 425 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 05 січня 2021 року він рухаючись по м. Чернігову на автомобілі Volkswagen Toukan, державний знак НОМЕР_1 , біля 23 год. 46 хв., їхавши по проспекту Перемоги був зупинений працівником поліції. Причину зупинки інспектор ОСОБА_2 пояснив тим, що при повороті ліворуч перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків чим порушив вимоги розділу 34 пункт 1.3 Правил Дорожнього руху України та скоїв адміністративне порушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП України. Вважає, що інспектор безпідставно зупинив його та підстав для здійснення перевірки посвідчення водія та інших документів на транспортний засіб не було. Не зважаючи на його пояснення, інспектор поліції Дудко Р.Г. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДП18 №730634. на підставі якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що має бути скасована, оскільки вини у вказаному правопорушенні не має, постанова винесена з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а постанова ґрунтується на не допустимих доказах. За таких обставин зазначена постанова в справі про адміністративне правопорушення, винесена інспектором 1 - го взводу батальйону ДПП капітаном поліці Дудко Р.Г. є протиправною та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідачів просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач інспектор взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Дудко Руслан Григорович подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки матеріалами відеофіксації доводиться вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.01.2021 року у відношенні позивача інспектором взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Дудко Русланом Григоровичем було винесено постанову (серія ДП 18 №730634) про накладення штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.
Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про. дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги них Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положенням частини 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до розділу 8, п. 8.1. ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальника.
За змістом пунктів 8.5. та 8.5.1 ПДР України, дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює. Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Пункт 8.5-1 ПДР визначає, що дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Згідно Розділу 34 дорожня розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінію 1.3 перетинати забороняється.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Положеннями п. 2.4 а) ПДР передбачено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а)посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 Правил дорожнього руху документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019року.
Отже, позивачем було вчинено одразу декілька адміністративних правопорушень, передбачених: ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів оохооіе громаоян
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
ОСОБА_2 є уповноваженим працівником підрозділу патрульної поліції Національної поліції, проходить службу на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, має спеціальне звання - капітан поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 та за ч.І.ст. 126 КУпАП.
Таким чином, виявивши порушення Правил дорожнього руху, поліцейський вжив заходів, щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, у результаті розгляду справи, виніс відносно ОСОБА_1 постанову серії ДП18 №730634 від 06.01.2021 р. за адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, за допомогою показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається із відеозапису зробленому поліцейськими на місці події, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN Touran, номерний знак НОМЕР_1 при повороті ліворуч перетнув подвійну суцільну лінію дорожної розмітки 1.3 Розділу 34 ПДР, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Крім того, Схемою організації дорожнього руху проспекту Перемоги, підтверджується той факт, що на даному відрізку дороги нанесена дорожня розмітка 1.3, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
З відеозаписів також вбачається, що інспектор неодноразово пропонував водію пред'явити для перевірки документи зазначені в п. 2.1 ПДР, попереджав про відповідальність передбачену за ч. 1 ст. 126 КУпАП у разі не пред'явлення, проте ОСОБА_1 на них не реагував.
Також з тексту позовної заяви вбачається, що Позивач не заперечує того факту, що надавати для перевірки документи, визначені в п. 2.1 ПДР відмовився, посилаючись на нібито безпідставність зупинки.
Таким чином, відеозаписами повністю підтверджується порушення Позивачем дорожньої розмітки 1.3 Розділу 34 ПДР та п. 2.1 ПДР, а тому поліцейський мав належні та достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 та ч.1ст.126 КУпАП.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що поліцейський грубо порушив його право на захист, безпідставно ігнорував його клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із реалізацією права на отримання правової допомоги та не вжив жодних дій щодо надання можливості реалізувати таке право.
Так, як вбачається із відеозапису, поліцейський жодним чином не перешкоджав Позивачу у користуванні своїми правами, у тому числі, не обмежував у праві отримувати правову допомогу та надав для цього достатньо часу.
За таких обставин, ОСОБА_1 було роз'яснено, що у разі неможливості прибути адвоката на місце події, він може отримати правову допомогу по телефону, або скористуватися послугами іншого адвоката, натомість, позивач проігнорував такі пропозиції та продовжував наполягати на перенесенні розгляду справи, що не узгоджується із нормами чинного законодавства.
У свою чергу, згідно чинного законодавства до повноважень та обов'язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності. Законодавством не визнана обов'язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов'язана з обов'язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права. Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно правопорушник вирішує, чи скористається він своїми правами і яким саме чином.
Жодним нормативним актом поліцейського не зобов'язано здійснювати забезпечення правопорушника під час притягнення до адміністративної відповідальності юридичною допомогою. Такий обов'язок виникає в поліції лише в рамках кримінального провадження або в разі затримання особи (складається протокол затримання та повідомляється відповідний центр надання вторинної правової допомоги).
Разом з тим, розгляд справ вказаної категорії проводиться поліцейським у порядку скороченого провадження на місці вчинення правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 розділу III наказу МВС № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 527/2456/16-а; постанові Верховного Суду від 02.12.2019 у справі № 766/16904/16-а; постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 524/2204/16-а; постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі № 524/3206/16-а.
Безпідставним є посилання Позивача в позовній заяві на Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 МВС України від 06.11.2015, оскільки вказана інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, та визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), тобто положення даного наказу регулюють порядок оформлення адміністративних матеріалів виключно у сфері громадської безпеки та не застосовуються до правовідносин, які регулюють питання у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Що ж до твердження позивача, що йому не були роз'яснені права, передбачені ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки: по - перше: у справах вказаної категорії підлягають роз'ясненню права, передбачені ст. 268 КУпАП, яка є спеціальною нормою закону, у відповідності до якого здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2020 у справі № 176/2721/19(2-а/176/5/20)). По - друге: на відеозаписах зроблених поліцейським на місці події (бк СВ 00140) зафіксовано, що інспектор дійсно ознайомлює Позивача із правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України.
Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що інспектор взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП Дудко Р.Г., під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесення постанови серії ДП18 №730634 від 06.01.2021 р., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Дудко Руслана Григоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 77, 242, 286 КАС України, суд,
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Дудко Руслана Григоровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Карапута