Справа № 729/1015/20
1-кп/729/31/21 р.
26.02.2021 Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270080000127 від 01.04.2020 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, який не працює та не одружений, раніше судимий вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18.08.2020 за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в один рік, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурорки ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 01.04.2020 близько 08 год. 26 хв., точного часу не встановлено, перебуваючи в приміщенні продуктового магазину в АДРЕСА_2 , маючи умисел на вчинення крадіжки, таємного викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що його дії є непомітними для інших осіб шляхом вільного доступу, таємно викрав з вітрини магазину підставку з льодяниками на паличці загальною кількістю 109 (сто дев'ять) штук, вартістю 338, 28 грн. та шоколадку «Millenium» вартістю 18, 50 грн., чим завдав власнику ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 356, 78 грн.
Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю за пред'явленим обвинуваченням. З сумою викраденого погоджується. В скоєному щиро розкаюється. Просить суворо не карати.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 і його дії вірно кваліфікованими за ч.1 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України суд вважає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено.
Вирішуючи питання при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує характер вчиненого кримінального проступку, його відношення до скоєного, суму викраденого, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, офіційно не одружений, але має на утримання трьох малолітніх дітей, не працює, стан здоров'я, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставину, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які її обтяжують, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності і приходить до висновку про призначення останньому покарання в межах санкцій ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу.
При цьому суд враховує те, що Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 1 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, які в даному випадку, посилюють кримінальну відповідальність обвинуваченого.
Відповідно до частини 2 ст. 5 КК України в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, оскільки він пом'якшує кримінальну відповідальність обвинуваченого.
З огляду на те, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні до постановлення щодо нього вироку Бобринецьким районним судом Кіровоградської області від 18 серпня 2020 року, яким він засуджений за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в один рік, суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Отже, враховуючи вищезазначене, вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2020 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в один рік, виконується самостійно.
Запобіжний захід на досудовому розслідуванні не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази слід вирішити, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, визначене за даним вироком у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень та за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2020 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в один рік, та які з урахуванням ст. 72 КК України - виконувати самостійно.
Запобіжний захід не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведення експертизи 1307 (одну тисячу триста сім) гривень 60 коп.
Речові докази: підставку з льодяниками на паличці загальною кількістю 109 (сто дев'ять) штук після вступу вироку в законну силу повернути власнику - ОСОБА_5 , а оптичний диск DVD - R 16х 4.7 GB залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1