Справа № 766/25319/18
н/п 2/766/4789/21
25 лютого 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Єпішина Ю.М.,
секретар Крайнюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» до ОСОБА_1 про стягнення одноразової грошової допомоги, -
Позивач ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення одноразової грошової допомоги, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму вихідної допомоги сплаченої при звільненні у розмірі 8786,40грн., та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 968,63грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , працювала на посаді доцента кафедри економіки підприємства ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет». Наказом від 26.06.2017 року № 343/3 від 26.06.2017 року змінено розмір ставок ряду працівників навчального закладу, в тому числі і ставки відповідача з 1,0 до 0,55. Внаслідок відмови від продовження роботи із зміною істотних умов праці, наказом від 15.08.2017 року № 446/3 відповідача звільнено з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП України з 28.08.2017 року. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2018 року скасовано наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 15.08.2017 року №446/3 в частині звільнення, поновлено на посаді з 28.08.2017 року. Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 64692,72грн, скасовано наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 28.08.2017 року №153/б.і, про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 2000грн. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 20.09.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 , невиплачену допомогу на оздоровлення при наданні щорічних відпусток за 2013-2014 роки в розмірі 4317грн. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу в розмірі 1000грн. Наказом ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 04.04.2018 року № 220/3 відповідача поновлено на роботі з 28.08.2017 року. Позивач, посилаючись на положення статті 1212 ЦК України просив задовольнити позов.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинської В.Е. від 08.01.2019 року, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинської В.Е. від 07.02.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно розпорядження керівника апарату суду від 20.05.2020 року №01-09/3001/20, суддя Дорошинська В.Е., не може продовжувати розгляд справи у зв'язку з відстороненням від здійснення правосуддя.
20.05.2020 року справу повторно автоматизовано розподілено судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішину Ю.М.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішина Ю.М. від 17.09.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що наказом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» №446/3 від 15.08.2017 року (п.1.5) ОСОБА_1 , яка є доцентом кафедри економіки підприємства ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на 1,0 ставки звільнено з 28.08.2017 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці за п.6 ст. 36 КЗпП України (а.с. 9). Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2018 року скасовано наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 15.08.2017 року №446/3 в частині звільнення, поновлено на посаді з 28.08.2017 року. Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 64692,72грн, скасовано наказ ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» від 28.08.2017 року №153/б.і, про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 2000грн. (а.с. 32-34)
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 20.09.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 , невиплачену допомогу на оздоровлення при наданні щорічних відпусток за 2013-2014 роки в розмірі 4317грн. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» на користь ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу в розмірі 1000грн. (а.с. 35-39).
Наказом Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» №220/3 від 04.04.2018 року ОСОБА_1 , поновлено на роботі на посаді доцента кафедри економіки підприємства та фінансів на 1,0 ставки з 28.10.2018 року (а.с. 13).
Згідно п. 6 ст. 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Статтею 44 КЗпП України визначено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Відповідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, зобов'язання у зв'язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Статтею 1215 ЦК України, визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
Відповідно до положень пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5, не відноситься до заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї, однак є допомогою, а отже на неї поширюються дія пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України.
Тому вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила, не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому, добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов'язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.
Таким чином, враховуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає, що сума вихідної допомоги у розмірі 8786,40грн., яка сплачена ОСОБА_1 , при звільненні та сума процентів за її користування поверненню позивачу не підлягає, оскільки позивачем не доведено, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки і недобросовісності з боку відповідача.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 20.02.2019 року по справі № 174/406/16-ц провадження № 61-3287 зпв 18.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, зміст правовідносин, що виникли між сторонами, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати, у виді судового збору, суд розподіляє відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову покладає їх на позивача, який ним сплачено до подання позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 44 КЗпП України, ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 257-259, 263-265, 279-283, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» до ОСОБА_1 про стягнення одноразової грошової допомоги - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
СуддяЮ.М.Єпішин