22.02.2021 Справа №607/20226/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Грицай К.М.
за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,
учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 7000 грн. 00 коп., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в сумі 2000 грн. 00 коп., щомісячно, до досягнення дитиною трьохрічного віку.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2012 року. У даному шлюбі у них народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні, а відповідач на даний час не надає матеріальної допомоги на їх утримання. На даний час відповідач мешкає у Португалії та має посвідку на проживання, як дійсна до 28.11.2021 року та дозволяє йому працювати на території Португалії, відповідач офіційно працює у Кемерційному товаристві готельного господарства, його заробітна плата становить 1005,40 Євро що вбачається із платіжних довідок від 31.10.2020 року та 29.02.2020 року ,відповідно до декларації про прибутки за 2018 рік відповідач здекларував 124400, 00 євро, з яких відрахування - 1563,00 євро, внески - 1478,40 євро, що підтверджує що він матеріально спроможний утримувати дитину та колишню дружину. З врахуванням наведеного просить суд задовольнити позовні вимоги.
14 грудня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
30 грудня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Братівника І.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить задовольнити позовні вимоги частково та стягувати з ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини у розмірі 3000,00 грн. Крім того, вважає, що вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дружини до задоволення не підлягають. Також вказує, що заробітна плата відповідача після оголошення пандемії зменшилась у двічі.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Братівник І.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 3000,00 гривень, щомісячно та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
На розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала справа № 607/17753/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та на час розгляду справи шлюб розірваний. .
Від даного шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , виданим 07 червня 2019 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Кашкайш, яке перекладено з португальської мови на українську мову та Довідкою про реєстрацію особи громадянином України № 79, яка видана Посольством України в Португалії 21.06.2019 року.
Згідно наданих позивачем Дублікатів платіжних довідок від 31.01.2020 року та 29.02.2020 року, заробітна плата відповідача, яка виплачена останньому 31.01.2020 року становить 1005,40 Євро та заробітна плата відповідача, яка виплачена останньому 29.02.2020 року становить 1005,40 Євро.
Згідно повідомлення директора соціального забезпечення Португалії від 22.10.2019 року, на користь ОСОБА_4 схвалено державну допомогу на дитину ОСОБА_5 та призначено суму виплати у розмірі 97,31 євро щомісячно до досягнення дитиною 12 місячного віку.
ОСОБА_6 на Прайя, роботодавець відповідача, повідомила про призупинення трудового договору з 15 січня 2021 року 30 січня 2021 року, на що відповідач дав згоду.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Вимогами ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Пpo Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну особу становить: для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.
Відповідно до положень ст.ст. 183,184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
В силу вимог ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ч. 2, 4, 6 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу з 09 серпня 2012 року.
Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, а відповідач належним чином не виконує свій обов'язок по утриманню неповнолітньої дитини, не надає їй достатньої матеріальної допомоги без поважних на те причин.
В судовому засіданні позивачем доведено необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вік та потреби неповнолітньої.
Крім того, суд також враховує який є молодою особою та працездатним, майновий стан відповідача, який проживає в Португальській Республіці, де має право на офіційне працевлаштування, судом не встановлено обставини про його незадовільний стан здоров'я, перебування на його утриманні інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що останній може надавати матеріальну допомогу дитині та дружині.
Врахувавши усі вищевикладені обставини, суд вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини необхідно визначити у розмірі 4000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання позивача слід визначити у розмірі 1000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною трьох років.
При цьому, визначений судом розмір аліментів у розмірі 4000 грн. є вищим, ніж мінімальний розмір визначений Законом та забезпечить дитині нормальний розвиток.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Необхідність стягнення аліментів у більшому розмірі, а саме - 7000 гривень щомісяця, позивачем не доведено, а менший розмір аліментів є недостатнім для належного виховання та утримання неповнолітньої дитини.
В силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. 75, 80, 84, 141, 180-184 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп., щомісячно, починаючи з 23 листопада 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складений 26 лютого 2021 року.
Головуючий суддяК. М. Грицай