Справа № 951/51/21
Справа № 3/951/145/2021
25 лютого 2021 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чорний І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) патрульної поліції Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, вчителя Дибщенського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Козівської селищної ради, розлученої, місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №402876 від 25.11.2020 року, 27.10.2020 року близько 14:00 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно колишнього чоловіка ОСОБА_2 , яке виражалося в нецензурній лайці та психологічному тиску відносно нього.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнала та пояснила, що вона не вчиняла домашнього насильства щодо свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , підтвердила, що конфлікт між нею та ОСОБА_2 мав місце, однак нецензурною лайкою вона не висловлювалася та нікого не ображала. Також повністю підтвердила свої пояснення від 25.11.2020 року, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. При цьому повідомила, що конфлікт виник не з її вини, а був спровокований батьками колишнього чоловіка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими у неї існують давні неприязні відносини.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рукавець Г.М. в судовому засіданні зазначив, що належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у матеріалах справи відсутні, а тому просив провадження у справі відносно останньої закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 27.10.2020 року в АДРЕСА_2 між ним та його колишньою дружиною виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 виражалася нецензурною лайкою на його адресу та адресу його батьків. Зазначив, що учасниками даного конфлікту, крім нього і ОСОБА_1 , були також і його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Рукавця О.В., Вовка І.З., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Суд критично відноситься до долучених до матеріалів справи письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , оскільки вони є протилежними за змістом із поясненнями ОСОБА_1 , а тому є взаємовиключними та не мають жодного доказового значення.
Письмові пояснення надані батьками потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути прийняті судом як прямий доказ вини ОСОБА_1 , оскільки останні є зацікавленими особами і в них склалися давні неприязні відносини з ОСОБА_1 .
Інших належних доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру в матеріалах справи - немає та судом таких не здобуто.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення був складений лише на підставі пояснень потерпілого та його батьків, а тому не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Крім того указаний протокол про адміністративне правопорушення був складений лише 25.11.2020 року, а сама подія, згідно матеріалів справи, відбулася 27.10.2020 року, що порушує норми ч. 2 ст. 254 КпАП України, так як протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не підтверджується наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
При цьому судом враховуються положення ст.62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності слід закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 173-2, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закритина підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2021 року.
Суддя І.А.Чорний