Справа № 598/775/19
провадження № 1-в/598/2/2021
іменем України
"26" лютого 2021 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області подання Волочиського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону стосовно засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Бакоти Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованої АДРЕСА_1 ,
встановив:
До Збаразького районного суду Тернопільської області надійшли матеріали подання, зареєстрованого через канцелярію суду 31.08.2020, від Волочиського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону стосовно засудженої ОСОБА_4 ..
Подання мотивоване тим, що вказаний вирок набрав законної сили, однак засуджена ОСОБА_4 своє зобов'язання не виконала та не сплатила суму штрафу в зазначений термін.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила у задоволенні подання відмовити, оскільки органом пробації не надано жодних доказів, щодо виконання вироку ОСОБА_4 ..
Засуджена ОСОБА_4 в судове засідання неодноразово не з'являлась.
Представник Волочиського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява, в якій начальник Волочиського районного сектору філії Держаної установи «Центр пробації» ОСОБА_5 просить проводити розгляд справи без його участі, подання підтримує повністю.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, судом встановлено, що згідно подання вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 04 березня 2020 року заатверджено угоду про примирення, укладену 04 березня 2020 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210090000091 від 04 квітня 2019 року та ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.125, ч.1, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 595 гривень.
Відповідно до вимог ст.26 КВК України, контроль за виконанням покарання у виді штрафу покладається на кримінально-виконавчу інспекцію (на даний час уповноваженого органу з питань пробації). Згідно ч.3 ст.26 КВК України, у разі несплати засудженим штрафу у місячний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.5 ст.53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд, замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Суд, вирішуючи питання про заміну штрафу на громадські роботи, повинен враховувати положення ст.56 КК України щодо максимального терміну встановлення громадських робіт та наявних законодавчих обмежень щодо їх застосування.
Відповідно до ч.3 ст.56 КК України громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Представником органу пробації не надано відомостей про відсутність обмежень, передбачених ст.56 КК України, та можливості застосування до засудженого покарання у виді громадських робіт.
Згідно норм ст.53 КК України неможливість сплатити штраф, що пояснюється об'єктивними умовами життя засудженого, необхідно відмежовувати від умисного ухилення його від виконання цього покарання, що є злочином проти правосуддя, передбаченим ч.1 ст.389 КК України.
Органом пробації не надано суду доказів, які підтверджують, що засуджена ОСОБА_4 не має можливості сплатити штраф або умисно ухиляється від сплати штрафу, що має істотне значення при вирішенні питання про заміну покарання, так як у разі заміни покарання відносно засудженої особи погіршується її становище. Як вбачається з подання, в матеріалах справи відсутня інформація та належні і допустимі докази про причини невиконання засудженою вироку суду, про її місце перебування, матеріальний стан чи інші обставини життя.
Враховуючи все вищенаведене та те, що засуджена ОСОБА_4 і представник центру пробації жодного разу у судові засідання не з'явились, заявник жодних належних та допустимих доказів суду не надав, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання про заміну засудженій покарання у виді штрафу на громадські роботи, за відсутності об'єктивної можливості з'ясування причини несплати призначеного судом покарання у виді штрафу, в тому числі у зв'язку з неможливістю перевірити наявність обставин, встановлених вимогами ч.3 ст.56 КК України, що унеможливлюють призначення такого покарання як громадські роботи.
Суд вважає, що неможливо, виходячи лише з одних формальних міркувань - факту несплати штрафу, вирішувати питання про заміну покарання на громадські роботи, виправні роботи або позбавлення волі.
На підставі вищенаведеного та враховуючи, що органом пробації не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо відбування засудженою ОСОБА_4 покарання, зокрема того що остання перебуває в скрутному матеріальному становищі і немає змоги належним чином виконати вирок суду, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні даного подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.26 КВК України, ст.53, 56, 63, 65 КК України, ст.ст.537-539 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні подання Волочиського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону стосовно засудженої ОСОБА_4 - відмовити.
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Дана повна ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 26 лютого 2021 року.
Суддя ОСОБА_7