Справа № 2/593/133/2021
"25" лютого 2021 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Лапшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
23 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся в Бережанський районний суд з позовом до Лапшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено право звернення особи до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Позовна заява, яка подається до суду в письмовій формі, повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Як вбачається з поданих матеріалів, позивачем при подачі даного позову неналежно виконані вимоги ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: невірно визначено відповідача; не в повній мірі сплачений судовий збір; не представлено суду доказів, які би підтверджували підставність заявлених ним вимог; при поданні вимог про встановлення факту родинних відносин не дотримано вимог, передбачених ч. 4 ст. 294 ЦПК України.
У поданому позові відповідачем зазначено Лапшинську сільську раду, однак суд звертає увагу на те, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вищевказана юридична особа з 28 січня 2020 року перебуває у стані припинення, а тому із вказаних підстав не може бути відповідачем по вказаній цивільній справі.
При поданні позову позивачем також не враховано того, що у справах про надання додаткового строку на прийняття спадщини відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року належними відповідачами у цій категорій справ є спадкоємці, які прийняли спадщину, а за відсутності таких, орган місцевого самоврядування, на території якого розміщене спадкове майно, а тому позивачу слід визначитися із належним відповідачем по даному позову та долучити до поданої ним заяви документи, що підтверджують підставність заявлених ним вимог, а саме: документи, які підтверджують, що строк на прийняття спадщини ним пропущено із поважних причин.
Крім вказаного, позивачем при поданні позову не враховано, що відповідно до п.п.2 п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду фізичною особою позовних вимог немайнового характеру ставка судового збору встановлена в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн., однак із долученої до позовної заяви квитанції видно, що позивачем всупереч вказаної вимоги було проплачено судовий збір лише у сумі 420 гривень.
Також позивачем не враховано, що п. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір” передбачено, що у разі, коли в позові об”єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожною вимогою немайнового характеру, а так як у поданій позивачем позовній заяві міститься дві вимоги немайнового характеру, то враховуючи зазначене, позивач мав кожну вимогу оплатити судовим збором, однак ним цього не зроблено.
Крім цього, вимога про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст. 293, 316 ЦПК України мала бути заявлена позивачем в окремому провадженні, тобто позивачем не враховано, що відповідно до ч.4. ч. 6 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участі заявника і заінтересованої особи. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз”яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах, однак із долучених до позовної заяви документів, не видно, що позивач вже звертався до суду із вказаною заявою в порядку окремого провадження та ухвалою суду його вимоги були залишені без розгляду, натомість у тексті поданої ним позовної заяви позивач посилається на постанову Верховного Суду України у справі № 302/991/19, яка вказує, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів є те, що ці вимоги не пов”язані з вирішенням спору про цивільне право та, незважаючи на вказане, звертається до суду із вищевказаними вимогами не в окремому, а в позовному провадженні без належного обгрунтування.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лапшинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку на прийняття спадщини залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.