Справа № 761/22008/20
Провадження № 2/761/2641/2021
04 лютого 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛІТЕХ-ПЛАЗА С1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У липні 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛІТЕХ-ПЛАЗА С1» (далі - позивач) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач1), ОСОБА_2 (далі - відповідач2) про стягнення з відповідача1 26 181,45 грн, а з відповідача2 - 11 913,20 грн заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є власниками об'єктів нерухомого майна - нежитлового приміщення №120, №121 у будинку АДРЕСА_1 , у якому 15.05.2019 року було зареєстроване ОСББ «Політех-Плаза С1», створене для сприяння використанню власниками їхнього власного майна, для забезпечення захисту прав співвласників будинку та дотримання ними їхніх обов'язків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, сприяння в отриманні житлово-комунальних та інших послуг. Натомість відповідачі в добровільному порядку заборгованість не погашають, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
17.11.2020 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій він просив стягнути з відповідачів лише судовий збір, оскільки заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території відповідачі сплатили у добровільному порядку.
08.09.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копія ухвали від 08.09.2020 року була направлена судом на адресу місця проживання відповідачів, та повернулась до суду з відміткою «за закінченим встановленого строку зберігання» в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідачі не скористалися своїм правом та не направили суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач1 є власником нежитлового приміщення №120 у будинку АДРЕСА_1 , а відповідач - приміщення № 121 за вказаною адресою (а.с.21).
З 15.05.2019 року ОСББ «Політех-Плаза С1» здійснює утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у якому знаходиться, та прибудинкової території.
Згідно ст. 382 ЦК України власник квартири у багатоквартирному будинку є співвласником будинку та спільного майна будинку.
Відтак, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає позивач.
Натомість відповідачі з листопада 2019 року по травень 2020 року включно не сплачують всі передбачені законом платежі, у зв'язку з чим за ними нараховується заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а саме: з відповідача1 - 26 181,45 грн, з відповідача2 - 11 913,20 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на 17.11.2020 року відповідачами заборгованість за договором по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території була погашена.
З урахуванням викладеного, підстави для стягнення указаної заборгованості із відповідачів відсутні.
При цьому, позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у сумі 2102 грн, що підтверджується платіжним дорученням №152 від 22.05.2020 року.
За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем на підтвердження понесення ним витрат правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги від 01.04.2020 року та додаткової угоди від 01.05.2020 року; копію акта здачі-прийняття виконаних робіт за Угодою про надання правової допомоги від 01.04.2020 року; дублікат платіжного доручення №180 від 19.06.2020 року на суму 3 000 грн;
Тобто, позивачем підтверджено понесення нею витрат на правничу допомогу на суму 3 000 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад, тощо).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи те, що в матеріалах наявні документи, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 3 000 грн, суд приходить висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача вказаної суми.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 5 102 грн судових витрат.
Керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 209, 210, 212-215, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, суд, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛІТЕХ-ПЛАЗА С1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь Обеєднання співвласників багатоквартирного будинку «ПОЛІТЕХ-ПЛАЗА» (м. Київ, проспект Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 43001400) судові витрати у розмірі 5 102 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: