Справа № 761/886/21
Провадження № 2/761/5483/2021
12 лютого 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування арешту та розшуку майна,-
У грудні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2021 р. позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
У виконання ухвали суду 11.02.2021 р. було сплачено судовий збір та надано уточнену позову заяву, за якою Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» визначило відповідачем державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рабоволюка В.В. та просить визнати неправомірними дії державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурли В.Е., Бекірової С.Н., Стельмах О.О., Рабоволюка В.В. щодо винесення постанов про накладення арешту, розшук майна боржника та скасувати постанови про накладення арешту на майно та розшук майна боржника.
Дослідивши матеріали позовної заяви (уточненої) та додані до неї матеріали, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Так, згідно ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, відносин; інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст. 19 ч.1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Для визначення юрисдикції спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. (Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 340/25/19).
Як вбачається з уточненої позовної заяви предметом позову є визнання неправомірними дії державних виконавців Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бурли В.Е., Бекірової С.Н., Стельмах О.О., Рабоволюка В.В. щодо винесення постанов про накладення арешту, розшук майна боржника та скасування постанов про накладення арешту на майно та розшук майна боржника, тому такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовних вимог про зняття арешту з майна не заявлено.
Варто також зазначити, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не приведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження". (постанова Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі №826/12775/15)
Виходячи зі змісту позовних вимог та враховуючи положення статті 19 КАС України, спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вивчивши матеріали позовної заяви та зважаючи на вищезазначене, суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за зазначеним позовом.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 186, 259, 260, 353 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська факторингова компанія розвитку» до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними, скасування арешту та розшуку майна.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи повинен відбуватися в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя: Осаулов А.А.