Справа № 761/45800/19
Провадження № 2/761/1189/2021
23 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.
представника відповідача: Огієнко О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
В листопаді 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-гарант» (позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача 43000,00 грн виплаченого страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2018 р. відбулась ДТП за участі автомобілів «Порше» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «ЗАЗ» д/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Муравей Україна»
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ЗАЗ» д/н НОМЕР_2 , на час ДТП була застрахована в ТОВ «Альфа-гарант», яке виплатило страхове відшкодування в розмірі 43000,00 грн.
Позивач вважає, що до ТОВ «Альфа-гарант» перейшло прав вимоги за завдану шкоду в розмірі 43000,00 грн, які просить стягнути з відповідача.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечує щодо задоволення позову.
Згідно положень ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалою судді Кондратенко О.О. від 13.01.2020 р. відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії "Альфа-Гарант" до ОСОБА_1 про стягнення регресної заборгованості.
30.09.2020 року вказану цивільну справу було передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А.
Ухвалою судді Осаулова А,А. від 01.10.2020 р. призначено спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що власником автомобіля «ЗАЗ» д/н НОМЕР_2 , є ТОВ «Муравей Україна». (а.с. 18)
31 травня 2018 року о 12 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Д.Щербаківського, 1/5, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Порше» д/н НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «ЗАЗ» д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1., п. 13.1 ПДР України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018 р. у справі №761/21331/18 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с. 11-12)
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «ЗАЗ» д/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Муравей Україна», була застрахована у ТОВ «Альфа-гарант» на підставі полісу АК/6967934. (а.с. 17)
01.06.2018 р. представник ТОВ «Муравей Україна» звернувся до ТОВ «Альфа-гарант» з заявою про настання події. (а.с. 13)
ТОВ «Альфа-гарант» виплатило ТОВ «Муравей Україна» страхове відшкодування в розмірі 43000,00 грн. Зазначене підтверджується платіжним дорученням від 20.12.2018 р., страховим актом №СТ/18/0123, розрахунком страхового відшкодування, актом виконаних робіт ФОП ОСОБА_2 (а.с.6, 8-10 )
Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Позивач звернувся до суду в порядку ст.ст. 1191, 1194 ЦК України з метою стягнення з відповідача 43000,00 грн страхового відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу.
За змістом ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку
Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством
За умови ч.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Положеннями ч.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до положень ч.4 ст.36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Водночас порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено статтею 1194 ЦК України. Згідно з її положеннями особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Порше» д/н НОМЕР_1 , станом на 31.05.2018 р. (на час ДТП) була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта».
Таким чином, ТДВ «СТ «Домінанта» як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і зазначеним відновлювальним ремонтом згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відповідні роз'яснення містяться і в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Як вказано у постанові Верхового Суду від 04.07.2018 року, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Доказів того, що ТОВ «Альфа-гарант» зверталось до ТДВ «СТ «Домінанта» з метою отримання страхового відшкодування в розмірі 43000,00 грн не надано.
Варто зазначити, що суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. В постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №752/19715/14-ц зазначено, що позивач визначає відповідача у справі самостійно. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Порше» д/н НОМЕР_1 , станом на 31.05.2018 р. (на час ДТП) була застрахована в ТДВ «СТ «Домінанта», саме ТДВ «СТ «Домінанта» повинно відповідати за завдану шкоду в межах ліміту відповідальності, але позовних вимог до них у справі не заявлено.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-гарант» страхового відшкодування в порядку регресу.
Керуючись ст.ст. 22, 509, 636, 979, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 133, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення, але не пізніше закінчення строку карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквизити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-гарант», код ЄДРПОУ 32382598, адреса знаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 .
Повне рішення виготовлено 26.02.2021 р.
Суддя: А.А.Осаулов