Справа № 761/9780/20
Провадження № 2/761/1813/2021
26 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд: стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.02.2011 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2020 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Від шлюбу подружжя має сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Коли народилась дитина, вона була дуже хвора та потребувала до себе великої уваги. Позич змушена була переїхати з дитиною в село Скоморошки, Оратівського району, Вінницької області до своєї мами. Відповідач лише іноді надає матеріальну допомогу на утримання сина.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2020 відкрито провадження у справі, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви направлялися відповідачу, крім цього в матеріалах справи є розписка відповідача щодо отримання 13.07.2020 копії вказаної ухвали та копії позовної заяви з додатками, однак відповідач не скористався своїм правом подачі відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 8 ст.178 ЦПК України, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив.
18.02.2011 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Київ, актовий запис № 120.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2020 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
З письмових доказів, які містяться у матеріалах справи, вбачається, що на даний час дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має захворювання системи дихання у зв'язку із гіпертрофією аденоїдів ( код МКХ-10:J35.2).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Скоморошківської сільської ради Оратівського району Вінницької області.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Таким чином, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 81 ЦКП України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що усі обов'язки щодо утримання та виховання неповнолітнього сина несе самостійно, відповідач лише інколи надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Однак, син потребує домашнього догляду, оскільки має захворювання системи дихання у зв'язку із гіпертрофією аденоїдів ( код МКХ-10:J35.2), через що позивач переїхала з дитиною в село Скоморошки, Оратівського району, Вінницької області до своєї матері, так як одній важко доглядати за дитиною.
За таких обставин,суд, керуючись ст. 7 Сімейного кодексу України відповідно до якого - регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд враховує матеріальне становище сторін, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема те, що обов'язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із припиненням спільного проживання з дитиною, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, з негайним стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України і Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 182-184, 191 СК України, ст.ст. 81, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279, 352 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.03.2020 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дні складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.02.2021 року.
Суддя: