Справа № 761/7609/20
Провадження №1-кп/761/1363/2021
іменем України
08 лютого 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
За участі:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва кримінальне провадження, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020100100000111 від 05.01.2020 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карвак, Хазараспаського району, Хорезмської області, Республіки Узбекистан, узбека, громадянина республіки Узбекистан, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , в порядку ст. ст. 5,89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
05.01.2020 близько 05.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи поряд з будинком №5 по вул. Микільсько-Ботанічна в м. Києві вступив у злочинну змову з невстановленою особою, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження, щодо відкритого викрадення майна громадян. В подальшому, 05.01.2020 близько 06.15 год. невстановлена особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у парку імені Тараса Шевченка по вул. Володимирській в м. Києві спільно з ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_6 де останній йшов в напрямку станції мето «Університет», далі близько 06.17 год. обвинувачений звернувся до потерпілого з проханням надати їм грошові кошти в сумі 20 грн., на що потерпілий відповів відмовою, після чого ОСОБА_4 , наніс один удар своєю рукою, по обличчю потерпілого, а саме по підборіддю, внаслідок чого потерпілий впав на бруківку, таким чином спричинивши останньому тілесні ушкодження, а саме: садно на підборідді по центру, синець - на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, що відносяться до легкого тілесного ушкодження. Далі близько 06.19 год. обвинувачений почав обшукувати останнього на предмет виявлення цінних речей та грошових коштів, в ході чого із лівої верхньої кишені куртки відкрито викрав мобільний телефон марки Xiaomi Mi MIX2, чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI : НОМЕР_2 , вартістю 9999 грн, із сім картою мобільного оператора «лайф» НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності не становить та у чохлі з малюнком, вартістю 150 грн. в той час як обвинувачений ОСОБА_4 відкрито викрав мобільний телефон потерпілого та почав тікати з місця вчинення кримінального правопорушення, невстановлена особа, щодо якої виділено матеріали, без попередньої змови з ОСОБА_4 , дістала ножа та прислонивши його до обличчя потерпілого, висунула вимогу, щоб останній мовчав та не рухався, на що потерпілий побоюючись за своє життя та здоров'я погодився, в подальшому невстановлена особа, щодо якої матеріали виділено в окреме провадження, також зникла у напрямку обвинуваченого. Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою із невстановленою особою, щодо якої матеріали виділено у окреме провадження, відкрито викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 10149 грн., поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, після чого, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись майном потерпілого на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав. В суді дав показання по суті висунутого проти нього обвинувачення, які повністю відповідають обставинам, викладеним у цьому вироку, з приводу часу, місця та способу вчинення ним злочину, а також розміру завданої матеріальної шкоди. Пояснив, що дійсно, він зі своїм знайомим, вирішили викрасти майно потерпілого, обвинувачений повинен був заговорити з потерпілим та попросити в нього грошей, після відмови потерпілого надати гроші на проїзд, він вдарив його в обличчя, потерпілий втратив рівновагу та впав, далі він почав обшукувати кишені потерпілого де знайшов телефон, та почав втікати з місця вчинення злочину, разом з потерпілим залишився його знайомий, про те, що останній погрожував ножем потерпілому йому не відомо, вони про це не домовлялися, в подальшому його знайомий наздогнав обвинуваченого і тоді ОСОБА_4 віддав викрадений ним телефон своєму знайомому і вони розійшлися. На теперішній час обвинувачений переосмислив свій вчинок, став на шлях виправлення, в повному обсязі відшкодував шкоду потерпілому.
Допитаний судом потерпілий повідомив, що вранці він йшов до метро, коли до нього підійшов обвинувачений ще з одним хлопцем, та почали просити гроші на проїзд, він відповів відмовою. Тоді обвинувачений вдарив його в обличчя , після чого він впав на землю, а обвинувачений нахилився до нього та почав перевіряти кармани, звідки забрав належний йому телефон Xiaomi Mi MIX2, який він придбав за 10000 грн., після чого обвинувачений ОСОБА_4 з телефоном втік, а інша особа залишилася на місці та стала погрожувати йому ножем та казати, щоб він не смів сповіщати поліцію та лишався на місці лежати, після чого також втік. На теперішній час він поспілкувався з ОСОБА_4 , який попросив вибачення, в повному обсязі відшкодував йому шкоду, та жодних претензій до нього він не має. Також не вважає за доцільне позбавляти свободи обвинуваченого та карати його суворо.
З урахуванням думки обвинуваченого, потерпілого, прокурора, із застосуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, розміру завданої шкоди у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що у випадку не визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, відповідно до ст. 66 КК України судом не становлено.
Обставин, які згідно з ст. 67 КК обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, які характеризують його особу, те, що він згідно положень ч. 1 ст. 5, ст. 89КК України раніше не судимий, має постійне проживання, офіційно не працює, проте підробляє, не одружений, в повному обсязі відшкодував завдану шкоду.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України, проте вбачає можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання та вважає за можливе відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 273,8 грн. стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази: CD - DVD-R диски, залишити у матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертизи - 273,80 (двісті сімдесят три) грн. 80 коп.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1