Справа № 752/1483/21
Провадження №: 3/752/1851/21
25.02.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний код - не з'ясовано
09.01.2020 Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №353281 (надалі по тексту - протокол), в якому зазначено, що 09.01.2021 о 11:30 за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 14 виконуючий обов'язки магазин (дослівно з протоколу) "Червоний маркет" ОСОБА_1 допустила роботу магазину в період карантину, чим порушила вимоги п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236. Такі дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2021 долучене фото магазину та копію водійського посвідчення ОСОБА_1 .
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності надійшли до суду 18.01.2021, судове засідання призначено на 02.02.2021 у межах строку, установленого у ч. 1 ст. 277 КУпАП (п'ятнадцять днів з урахуванням вихідних днів).
У судове засідання, призначено на 02.02.2021 ОСОБА_1 , у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 25.02.2021 у межах розумного строку, достатнього для належного вручення повістки з урахуванням строків поштового перебігу по місту Києву (Д+3 відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2015 № 958) та строків, вказаних у ст. 277-2 КУпАП (не менше, ніж за три дні до засідання) .
25.02.2021 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин розгляд справи відбувається за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи, де також міститься клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі та заява від 23.02.2021 про розгляд справи за її відсутності.
У своєму клопотанні та заяві від 23.02.2021 ОСОБА_1 зазначила, що не є суб'єктом господарювання чи посадовою особою, найманою особою (керуюча магазином), а за вказаною у протоколі адресою в магазині здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 . Також вказано, що після складання протоколу відносно ОСОБА_1 у бланку, який залишився у неї та оригіналі, що надійшов до суду наявні розбіжності між отриманою копією та оригіналом протоколу, адже до протоколу, який міститься у матеріалах справи, після його оформлення та вручення під розписку, внесено додатковий запис "п.3 у графі "скалад адміністративного правопорушення" після запису "…чим порушила постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236" ; у фабулі протоколу "склад адміністративного правопорушення" зроблено виправлення відомостей, що не дають змогу розібрати запис (буква, символ, цифра).
Уважно дослідивши наявні матеріали, суддя вважає за належне задовольнити клопотання про закриття провадження у справі. При цьому суддя не вбачає складу адміністративного правопорушення в обставинах, за яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол від 09.01.2021, так як вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не є доведеною з дотриманням стандарту доказування "поза розумним сумнівом". Такі висновки мотивовані наступним.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
В силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 44-3 КУпАП установлює адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (ч. 1).
Такі дії тягнуть за собою відповідальність у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склавши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , співробітник територіального орану поліції, який діяв в межах компетенції та наявних повноважень, передбачав, що ОСОБА_1 порушила вимоги, визначені Урядом, а саме: п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", які установлювали заборону на роботу в період з 00 хвилин 00 годин 8 січня 2021 по 00 годин 00 хвилин приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері торгівельного і побутового обслуговування, крім: торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни, побутової хімії, засобів зв'язку, друкованих засобів масової інформації, ветеринарних препаратів, кормів, насіння, засобів захисту рослин на торгівельних площах, не менше як 60 відсотків яких призначено для торгівлі такими товарами. Цим же пунктом постанови передбачалося, що торгівельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень.
У розумінні Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до зазначеного Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України встановлено карантин та установлено ряд обмежень з цього приводу.
Системний аналіз вказаної постанови у сукупності з вимогами щодо роботи закладів громадського харчування, визначеними розпорядженням керівника робіт ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня дає підстави вважати, що до суб'єктів правопорушення за ст. 44-3 та п. 5 вказаного вище розпорядження віднесено не будь-яких осіб, а лише суб'єктів господарювання, якими згідно з чинним законодавством, зокрема, Господарським кодексом України є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до чинного законодавства юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
Чинний КУпАП не містить визначення терміну "посадова особа", у зв'язку з чим для обґрунтованого правозастосування слід керуватися положеннями інших нормативно-правових актів, зокрема Законом України "Про державну службу",КК України (примітка до ст. 364). За аналізу згаданих норм можна зробити висновок, що особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
До протоколу не приєднано документів на будь-якого господарюючого суб'єкта, який проводив господарську діяльність з надання послуг громадського харчування за вказаною у протоколі адресою. При цьому відсутні і документи, які б дозволити встановити відповідальну особу, на яку покладено обов'язки з дотримання вимог карантинних обмежень щодо роботи продовольчого магазину, за недотримання яких і було складено протокол від 09.01.2021.
Фактичних даних на підтвердження того, що ОСОБА_1 є особою, суб'єктом господарювання або чи посадовою особою, наділеною відповідними організаційно-розпорядчими повноваженнями суб'єкта господарювання суду не надано.
Також відсутні документи, які б дозволити визначити хто саме і на якій підставі здійснював господарську діяльність у магазині " Червоний маркет ". До протоколу не приєднано документів на будь-якого господарюючого суб'єкта, який проводив господарську діяльність.
Таким чином, у цій ситуації, на переконання судді, в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушила чинні станом на 09.01.2021 правила щодо карантину людей.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).
Протокол про адміністративне правопорушення від 09.01.2021 та додані до нього матеріали не містять усіх необхідних відомостей, які б підтверджували склад адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про розбіжності у протоколах (оригіналі та її примірнику) то вони відхиляються, адже за наслідками дослідження суддею протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2021 (оригіналу) та протоколу, яка було вручена ОСОБА_1 , розбіжностей у написанні "…п. 3" у графі "склад адміністративного правопорушення" судом виявлено не було.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 23, 44-3, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко