Справа № 752/853/21
Провадження №: 3/752/1489/21
25.02.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 (за відомостями протоколу про адміністративне правопорушення) місце проживання - АДРЕСА_1 (за відомостями протоколу про адміністративне правопорушення) ідентифікаційний номер - не з'ясовано
До Голосіївського районного суду міста Києва від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 179430 від 20.11.2020 (надалі по тексту - протокол від 20.11.2020), в якому зазначено, що 20.11.2020 о 13:58 громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме: вул. Васильківська, 9/14 у поганому вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалась у розхитуванні його при ходьбі зі сторони в сторону, перебуванні в неохайному та брудному одязі з неприємним запахом, вживанні нецензурної лайки, чіплянні до громадян та інших подібних діях. Дії особи кваліфіковано за ч. 1 ст. 173 КУпАП.
До вказаного протоколу приєднано інформацію з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР) щодо ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення № 139432 від 20.11.2020.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності надійшли до суду 14.01.2021, судове засідання призначено на 15.01.2021 у межах строку, установленого у ч. 1 ст. 277 КУпАП (п'ять днів).
Орган, яким складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не забезпечено його явку до суду у строк, передбачений для розгляду справи за ст. 51 КУпАП.
15.01.2021 та 08.02.2021 ОСОБА_1 в судове засідання не з'являвся, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався у межах розумного строку та з урахуванням навантаження на суддю на 25.02.2021.
25.02.2021 ОСОБА_1 також не прибув до суду для розгляду справи відносно нього.
Матеріалами справи підтверджується, що з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи за адресою, вказаною у протоколі від 20.11.2020, направлялися повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.
Конверти з повістками на ім'я ОСОБА_1 повернулися до суду у зв'язку з неможливістю вручення адресату.
З огляду на відсутність доказів вручення ОСОБА_1 повістки, питання про застосування до нього приводу суддею не розглядалося.
Строк притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП становлять три місяці з моменту вчинення правопорушення, що добігає свого завершення 20.02.2021.
З метою уникнення подальшого затягування процесуальних строків суддя дійшов висновку про необхідність розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в ситуації його неприбуття до суду та з урахуванням положень ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Уважно дослідивши наявні матеріали, суддя не вбачає за можливе установити склад адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
Приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП у системному аналізі з іншими положеннями цього Кодексу дають підстави вести мову про те, що обов'язковість явки такої особи в судове засідання обумовлена необхідністю всебічного з'ясування обставин справи для правильного її вирішення, шляхом заслуховування її особистих пояснень і доводів, зокрема для забезпечення виконання завдань цього кодексу, унеможливлення порушення права особи на захист і справедливий судовий розгляду, а також дотримання законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Як слідує з викладених вище фактичних обставин, суддею вжито всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду. Проте особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення до суду не з'явилася, а тому її пояснення щодо подій та фактів, задокументованих у протоколі від 20.11.2020, не заслухано та не почуто з об'єктивних, незалежних від судді обставин.
На переконання судді встановлення за цих умов складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не відповідатиме засадам справедливості, може нести ризики порушення його права на захист та справедливий суд.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
В силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Крім того ст. 6 Конвенції передбачає право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Також Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Зважаючи на все викладене вище, неможливість отримання пояснень особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення в умовах вжиття суддею всіх належних заходів для повідомлення і виклику до суду такої особи та за обставин установленої законодавством обов'язкової присутності цієї особи про розгляді справи, позбавляє суддю можливості об'єктивно встановити наявність чи відсутність у діях особи складу конкретного адміністративного правопорушень, всебічно з'ясувати фактичні обставини, що кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, повно та об'єктивно розглянути справу, дотримуючись встановлених законом строків для накладення адміністративного стягнення, з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, наявності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не видається за можливе.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеними вище обґрунтуваннями суддя вважає за можливе закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 9, 23, ст. 173, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко