Справа № 752/25632/20
Провадження №: 1-кп/752/1297/21
26.02.2021 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12020100010004491, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Рогізне Демидівського району Рівненської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, не працює, не має на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території міста Києва, в силу приписів ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
02.10.2020 приблизно о 14:45 годині ОСОБА_4 перебував на вулиці за адресою: АДРЕСА_2 , де стояв в черзі на отримання безкоштовних обідів. У цей час він зустрів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також став у чергу для отримання безкоштовного обіду. Перебуваючи в черзі, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виник словесний конфлікт на фоні особистих неприязних відносин.
У подальшому, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши їжу, відійшли вбік та почали їсти. Після вживання їжі, до них підійшов ОСОБА_4 , та безпідставно, умисно, протиправно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя останнього. Після нанесення удару, ОСОБА_4 , продовжуючи протиправність своїх дій, взяв у праву руку металевий ніж кухонного типу, який лежить на землі, та утримуючи його умисно, протиправно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , наніс ним один удар в область грудної клітини зліва останнього.
Після нанесення удару ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій, покинув місце вчинення злочину.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікації кримінального правопорушення, судом встановлено, що сторони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що стосуються проведення судово-медичної експертизи, характеризують особу обвинуваченого та тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого відповідно до КК України.
В ході допиту обвинувачений надав показання та вказав, що дійсно 02.10.2020 вдень, приблизно після 14-ї години він прийшов для отримання безкоштовних обідів по АДРЕСА_2 , де релігійна організація неподалік автозаправної станції годує малозабезпечених та безхатченків. В цей же час туди прийшов і ОСОБА_5 з ще одним чоловіком. З ОСОБА_7 він до цього часу не був знайомий. Очікуючи в черзі, вони з ОСОБА_5 посварилися щодо права на отримання безкоштовної їжі. Розійшовшись для вживання їжі та поївши, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знову стикнулися одне з одним, адже перебували неподалік одне він одного і ОСОБА_4 вдарив його та різанув ножем ОСОБА_5 в область селезінки, а потім пішов звідти.
Надаючи свої покази, ОСОБА_4 свою вину визнав, виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні цього кримінального правопорушення, обвинувачений просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього діяння, так як він повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин, добровільності та істинності їх позицій.
Відповідно до висновку експерта № 042-1861-2020 від 21.12.2020 ОСОБА_5 02.10.2020 о 15:00 поступив у хірургічне відділення Київської міської клінічної лікарні № 6 з діагнозом “Колота рана лівої бокової ділянки з евентерацією брижі” і під час звернення за медичною допомогою у нього виявлено ушкодження, а саме: проникаюче колото-різане торакоабдомінальне поранення: рана на передній черевній стінці зліва по середнє-паховій лінії в ділянці підребер'я (з ви стоянням в рану чепця), від якої відходить рановий канал, направлений спереду-назад, зліва-направо, зверху-вниз, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, проникає в грудну та, в послідуючому, в черевну порожнину з ушкодженням низхідного відділу ободової кишки, з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 50 мл крові), які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
За критерієм небезпеки для життя виявлене у ОСОБА_5 тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилося внаслідок однократної травматичної дії гострим предметом, якому притаманні колюче-ріжучі (по типу клинка ножа) характеристики, за давністю може відповідати терміну, визначеному у постанові про призначення судового-медичної експертизи.
Речовими доказами у кримінальному провадженні в установленому законодавством порядку визнано куртку сіро-коричневого кольору із пошкодженням тканини у вигляді отвору, кофту бежевого кольору із пошкодженням тканини, кофту бордового кольору із пошкодженням тканини, футболку бежевого кольору зі слідами бурого кольору, які було вилучено у приміщенні Київської міської клінічної лікарні № 6, а також ніж кухонного типу срібного кольору.
Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вище встановлених обставин.
Вказаних висновків про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав покази, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.
У світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Потерпілий у даному кримінальному провадженні майнових вимог та цивільного позову не заявив.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 66 КПК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. їх час, місце, спосіб учинення. Також обвинувачений стверджував, що вчинив погано, більше так не робитиме.
Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КПК України судом не встановлено.
При обранні міри покарання суд враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, відсутність майнових вимог потерпілого, щире каяття, відсутність на утриманні інших осіб, позицію обвинувачення щодо необхідної міри покарання, соціальні зв'язки обвинуваченого, його особу, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, в силу приписів ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, має середню спеціальну освіту, не має постійного місця проживання у місті Києві, не працевлаштований, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого, а саме: його класифікацію за ст. 121 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ст. 121 КК у виді позбавлення волі.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді обмеження волі, строком на 5 років та шість місяців. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у вигляді утримання під вартою, враховуючи вимоги ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України речові докази підлягають знищенню.
У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного дослідження в розмірі 1619,10 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та 6 (шість) місяців.
Речові докази, а саме: куртку сіро-коричневого кольору із пошкодженням тканини у вигляді отвору, кофту бежевого кольору із пошкодженням тканини, кофту бордового кольору із пошкодженням тканини, футболку бежевого кольору зі слідами бурого кольору та ніж кухонного типу срібного кольору, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Голосіївського Управління поліції Головного управління поліції у м. Києві (квитанції № ФП-012755 від 11.12.2020, № ФП-012756 від 11.12.2020) - знищити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання відраховувати з 07.10.2020.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження у розмірі 1619 (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн 10 коп.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1