Справа № 752/21593/20
Провадження № 2/752/3703/21
іменем України
(заочне)
25.02.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 05 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3919, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість у розмірі 13 366,93 грн. На думку позивача, оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_1 не визнає суму заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню повністю. Будь-яких листів чи повідомлень від АТ «Банк Форвард» та/або приватного нотаріуса позивач не отримувала. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
За таких підстав, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 3919, вчинений 05 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість у розмірі 13366,93 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження. (а.с. 13)
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року зобов"язано приватного нотаріуса КМНО Буждиганчук Є.Ю. надати суду завірену копію оспорюваного виконавчого напису та копії матеріалів, на підставі яких він був вчинений.
Відповідач АТ «Банк Форвард» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
05 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3919, яким запропоновано звернути стягнення на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість, що виникла по кредитному договору № 200242521 від 28.12.2019 року, укладений між ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард, боржником за яким є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 02 травня 2020 року по 01 червня 2020 р. Загальна сума заборгованості становить 12516,93 грн. та складається з :
- заборгованість за сумою кредиту в сумі 10510,19 грн.
- заборгованість за процентами в сумі 1831,74 грн.
- плата за пропуск мінімальних платежів в сумі 175,00 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України "Про нотаріат" отримано плату із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь АТ «Банк Форвард» складає 13366,93 грн.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.
Як убачається із матеріалів справи 28 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», укладено кредитний договір № 200242521, за умовами якого позивач отримала кредитні кошти.
Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача. Нотаріус зазначену обставину не перевірив і незаконно вчинив виконавчий напис, у зв'язку із чим виникає необхідність визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Сума заявлених відповідачем вимог є спірною і не визнається позивачем.
Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.
За таких підстав, суд погоджується з доводами позивача про те, що надані нотаріусу документи не є підтвердженням безспірності заборгованості.
Крім цього, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання.
Позивач у позовній заяві зазначає, що жодних повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором вона не отримувала.
Відповідачем не надано суду даних про те, що АТ «Банк Форвард» на адресу ОСОБА_1 було надіслано письмове повідомлення про порушення зобов'язання та повідомлення боржником ОСОБА_1 було отримане.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 3919, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором № 200242521 від 28.12.2019 р. в розмірі 13 366,93 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Банк Форвард" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: