Справа № 752/7729/20
Провадження № 1-кс/752/1436/21
10 лютого 2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши подане в рамках кримінального провадження № 12020100010002422 від 08.04.2020, за ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна, -
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про накладення арешту на майно із позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме арешт на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 300 H», чорного кольору, VIN код - НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до витягу з інформаційної бази належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебуває у користуванні ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020100010002422 від 08.04.2020, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження 30.06.2020 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 затримані в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
30.06.2020 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України.
02.07.2020 слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 06 год. 20 хв. 28.08.2020.
08.07.2020 ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України.
18.08.2020 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести (6) місяців, про що винесено відповідну ухвалу.
20.08.2020 слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_4 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.10.2020 включно, із можливістю внесення застави, що становить двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні у поза процесуальний спосіб;
- здати на зберігання до відповідальних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
03.09.2020 до відділу СУ ГУНП у м. Києві надійшов лист з ДУ «Київський слідчий ізолятор», в якому зазначено, що 21.08.2020 ув'язнений ОСОБА_4 1958 р.н. звільнений з-під варти ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням застави визначеною ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва.
14.09.2020 до відділу СУ ГУНП у м. Києві надійшла позовна заява від потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування майнової і моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
23.11.2020 до відділу СУ ГУНП у м. Києві надійшов рапорт від працівників ДКР НП України, в якому зазначено, що ОСОБА_4 , використовуючи закордонний паспорт НОМЕР_3 , вилетів 13.06.2017 рейсом «7301 КИЇВДОРТМУНД», та через тиждень повернувся на Україну рейсом перетнувши кордон у пункті пропуску «Ягодин» (польська ділянка кордону) на автомобілі німецької реєстрації марки «MERCEDES» із номерним знаком НОМЕР_4 , VIN код - НОМЕР_1 .
В ході подальшого проведення досудового розслідування було отримано історію транспортного засобу бази НАІС, в якому зазначено, що 04.07.2017 транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S 300 H», чорного кольору, VIN код - НОМЕР_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та закріплено за автомобілем д.н.з. НОМЕР_5 .
22.10.2019 транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S 300 H», чорного кольору, VIN код - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_5 було перереєстровано і призначено транспортному засобу д.н.з. НОМЕР_6 . Право власності відповідно до інформації НАІС залишено за ОСОБА_4 .
З метою приховування особистого рухомого майна, 03.07.2020, в той момент коли підозрюваний ОСОБА_4 перебував під вартою, транспортний засіб «MERCEDES-BENZ S 300 H», чорного кольору, VIN код - НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_6 було перереєстровано за ОСОБА_3 і призначено транспортному засобу д.н.з. НОМЕР_2 .
У клопотанні про арешт майна прокурор посилається на те, що орган досудового слідства дослідивши всі обставини кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що для забезпечення ефективності досудового розслідування, зокрема збереження речових доказів у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України, а саме накладення арешту на майно, будь-якої фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.171КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, дане клопотання не відповідає вимогам ч.2 ст.171КПК України, а саме у клопотанні зазначено, що метою арешту майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні також у даному випадку арешт наккладається на майно добросовісного набувача, разом з тим до клопотання прокурора не долучена постанова про визнання зазначеного транспортного засобу речовим доказом, також на відповідну постанову відсутні посилання у клопотанні.
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає поверненню прокурору у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 , про арешт майна, подане в рамках в рамках кримінального провадження № 12020100010002422 від 08.04.2020, за ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1