Справа № 724/1330/20
Провадження № 2/724/112/21
(ЗАОЧНЕ)
16 лютого 2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Бабій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача: відділ Держгеокадастру у Хотинському районі про скасування в Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача: відділ Держгеокадастру у Хотинському районі про скасування в Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
В обгрунтуванн позовних вимог посилається на те, що 26 липня 2011 року рішенням Грозинецької сільської ради № 52/05-2011 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки» гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20га. - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в урочищі «Березова» с. Грозинці Хотинського району Чернівецької області із земель запасу сільської ради.
В подальшому, рішенням Грозинецької сільської ради № 63/06-2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» гр. ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,291 га. - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в урочищі «Березова» с. Грозинці. Земельну ділянку площею 0,291 га. надати у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Березова» с. Грозинці.
Відповідно до вказаних рішень ОСОБА_1 було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
23.04.2015 року відділ Держземагенства у Хотинському районі Чернівецької області погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вважав за можливе відвести земельну ділянку у власність.
28.12.2015 року державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Хотинському районі було прийнято рішення № РВ -7300094312015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Згідно даного рішення ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Грозинецької сільської ради з метою встановлення причин які слугували підставою для відмови у реєстрації земельної ділянки. В результаті розгляду її заяви працівниками сільської ради було видано акт від 19 жовтня 2016 року, з якого встановлено наступне - в 2014 році Грозинецькою сільською радою прийнято рішення № 241/23 - 2014 від 04.11.2014 року яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку розміром 0,35 га. ОСОБА_2 та 0,35 га. ОСОБА_3 , які знаходяться по АДРЕСА_1 і являються суміжними з земельною ділянкою ОСОБА_1 , однак при розробці проекту землеустрою була допущена помилка, яка призвела до накладки земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, раніше видану ОСОБА_1 .
Станом на 01.11.2016 року у відділ Держгеокадастру у Хотинському районі було надано адвокатський запит, у відповідь на який отримано копію рішення № РВ - 7300094312015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та копії документів з технічної документації на земельну ділянку яка належить ОСОБА_2 , в тому числі копію рішення Грозинецької сільської ради від 19 березня 2015 року № 279/27-2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність». Згідно п. 1 вказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .
При цьому, ОСОБА_1 вважаючи рішення Грозинецької сільської ради від 19 березня 2015 року № 279/27-2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, 17 липня 2017 року звернулась з позовною заявою до суду в якій просила - визнати незаконним та скасувати рішення Грозинецької сільської ради від 19 березня 2015 року № 279/27-2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 . Скасувати в Державному земельному кадастрі записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 7325081200:01:001:0201 та 7325081200:01:001:0200.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 13.12.2017 року позовна заява задоволена у повному обсязі. Після набрання законної сили вказаного рішення суду ОСОБА_1 звернулась в ПП «ГЕОЗЕМ 4» з метою розроблення проекту землеустрою та проведення реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.
Проте, 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримала відмову ПП «ГЕОЗЕМ 4» в якій зазначається, що при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га. - для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 за адресою с.Грозинці Хотинського району Чернівецької області, урочище «Березова» згідно рішення Грозинецької сільської ради № 52/02-2011 від 26 липня 2011 року встановлений повний перетин запроектованій земельній ділянці із ділянкою кадастровий номер 7325081200:01:001:0221, яка згідно відомостей із державного земельного кадастру перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_2 .
Таким чином, вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 достовірно знаючи про спір, щодо вказаних земельних ділянок, який розглядався Хотинським районним судом Чернівецької області, проводить об'єднання земельних ділянок з кадастровим номером 7325081200:01:001:0201 та 7325081200:01:001:0200 в одну земельну ділянку, якій присвоюється кадастровий номер 7325081200:01:001:0221 та проводить її реєстрацію в державному земельну кадастрі та державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тому, вважає дії відповідачів незаконними та просить їх скасувати, оскільки всупереч вказаних вимог Закону, 27 червня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до ПП Констинчук І. з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок з кадастровим номером 7325081200:01:001:0201 та 7325081200:01:001:0200 в одну земельну ділянку.
Підтримуючи вищевикладене, просила скасувати в Державному земельному кадастрі записи про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7325081200:01:001:0221. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 36090423) від 11.07.2017 року державного реєстратора речових прав на нерухоме майно. Відповідно скасувати розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер: 1297772773250 та скасувати запис право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 21337041 від 07.07.2017 року. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 36091473) від 11.07.2017 року державного реєстратора речових прав на нерухоме майно. Відповідно скасувати розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер: 1297772773250 та скасувати запис право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 21337289 від 07.07.2017 року.
03.11.2020 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 03.11.2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення обтяження у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: заборони виконання реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7325081200:01:001:0221, що знаходиться в селі Грозинці, Хотинського району, Чернівецької області, яка згідно відомостей із державного земельного кадастру перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_2 .,
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, від її представника ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, розгляд справи просив проводити у його та позивача відсутності, щодо винесення в справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, але була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
Третя особа - представник відділу Держгеокадастру у Хотинському районі в судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно п.10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, шляхом визнання езаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Так, судом встановлено, що 26 липня 2011 року рішенням Грозинецької сільської ради № 52/05-2011 «Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки» позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га. для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в урочищі «Березова» с. Грозинці Хотинського району Чернівецької області із земель запасу сільської ради.
В подальшому рішенням Грозинецької сільської ради № 63/06-2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» позивачу ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,291 га. для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в урочищі «Березова» с. Грозинці. Земельну ділянку площею 0,291 га. надати у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Березова» с. Грозинці.
Відповідно до вказаних рішень ОСОБА_1 було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
23.04.2015 року відділом Держземагенства у Хотинському районі Чернівецької області було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
28.12.2015 року державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Хотинському районі було прийнято рішення № РВ -7300094312015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, відповідно до кого ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Позивач в жовтні 2016 року звернулась із заявою до Грозинецької сільської ради з метою встановлення причин, які слугували підставою для відмови у реєстрації земельної ділянки та в результаті розгляду її заяви працівниками сільської ради було видано акт від 19 жовтня 2016 року, з якого встановлено наступне - в 2014 році Грозинецькою сільською радою прийнято рішення № 241/23 - 2014 від 04.11.2014 року яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку розміром 0,35 га. ОСОБА_2 та 0,35 га. ОСОБА_3 , які знаходяться по АДРЕСА_1 і являються суміжними з земельною ділянкою позивача ОСОБА_1 , однак при розробці проекту землеустрою була допущена помилка, яка призвела до накладки земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку, раніше видану ОСОБА_1
01.11.2016 року у відділ Держгеокадастру у Хотинському районі було надано адвокатський запит, у відповідь на який було отримано копію рішення № РВ - 7300094312015 про відмову у внесені відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та копії документів з технічної документації на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 , в тому числі копію рішення Грозинецької сільської ради від 19 березня 2015 року № 279/27-2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність».
Згідно п. 1 вищевказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .
В свою чергу, позивач вважаючи рішення Грозинецької сільської ради від 19 березня 2015 року № 279/27-2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, 17 липня 2017 року звернулась з позовною заявою до суду в якій просила - визнати незаконним та скасувати рішення Грозинецької сільської ради від 19 березня 2015 року № 279/27-2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 . Скасувати в Державному земельному кадастрі записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 7325081200:01:001:0201 та 7325081200:01:001:0200.
Згідно рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсзі.
Після набрання законної сили вказаного рішення суду позивач звернулась в ПП «ГЕОЗЕМ 4» з метою розроблення проекту землеустрою та проведення реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.
Проте, як встановлено судом, 26 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 отримала відмову ПП «ГЕОЗЕМ 4» в якій зазначається, що при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га. - для ведення особистого селянського господарства у власність гр. ОСОБА_1 за адресою с.Грозинці Хотинського району Чернівецької області, урочище «Березова» згідно рішення Грозинецької сільської ради № 52/02-2011 від 26 липня 2011 року встановлений повний перетин запроектованій земельній ділянці із ділянкою кадастровий номер 7325081200:01:001:0221, яка згідно відомостей із державного земельного кадастру перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_2 .
Отже, к встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 достовірно знаючи про спір, щодо вказаних земельних ділянок, який розглядався Хотинським районним судом Чернівецької області, під час розгляду кого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були присутніми, проводть об'єднання земельних ділянок з кадастровим номером 7325081200:01:001:0201 та 7325081200:01:001:0200 в одну земельну ділянку, якій присвоюється кадастровий номер 7325081200:01:001:0221 та проводть її реєстрацію в державному земельну кадастрі та державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій», - Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: а)пояснювальну записку; б)технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в)кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г)матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д)перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е)нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є)згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).
Згідно ст. 96 ЗК України землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил.
Відповідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно зі ст. 155 ЗК України у разі видання акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом: визнання прав, визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, відшкодування збитків, тощо.
Згідно ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси. Також Верховний Суд врахував таке.
Верховний Суд в своїй постанові від 16 вересня 2020 року справа № 352/1021/19 наголосив, про належний спосіб захисту порушених прав позивача.
Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, компенсація витрат, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.
Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Таким чином, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача.
За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права.
Проте, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19.
Отже, з урахуванням змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", такий спосіб захисту прав позивача є належним.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсзі.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з Стягнути з ОСОБА_2 (60022, с. Грозинці, Чернівецького району, Чернівецької області), ОСОБА_3 (60022, с. Грозинці, Чернівецького району, Чернівецької області) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір в рівних частках у розмірі по 420,40 гривень з кожного.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 96, 152, 155, 158, ст. ст. 16, 316, 328, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 142, 200, 206, 223, 258-259, 280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати в Державному земельному кадастрі записи про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 7325081200:01:001: 0221.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 36090423) від 11.07.2017 року державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.
Скасувати розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер: 1297772773250 та скасувати запис про право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 21337041 від 07.07.2017 року.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 36091473) від 11.07.2017 року державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.
Скасувати розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер: 1297772773250 та скасувати запис про право власності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер 21337289 від 07.07.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_2 (60022, с. Грозинці, Чернівецького району, Чернівецької області), ОСОБА_3 (60022, с. Грозинці, Чернівецького району, Чернівецької області) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір в рівних частках у розмірі по 420,40 гривень з кожного.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу (в порядку вимог ст. ст. 352, 354 ЦПК України) до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд протягом 30 - ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне рішення складено 26.02.2021 року.
Суддя: О.Г. Єфтеньєв