Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/911/21
Провадження № 1-кс/723/1544/21
26 лютого 2021 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт майна, -
встановив:
Слідчий СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням, погодженим із прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 посилаючись на те, що 14 січня 2021 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за №120212060150000024 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, з приводу того, що 14 січня 2021 року близько 15,20 год. на вул. Шевченка в с. Комарівці Чернівецької області відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 із автомобілем марки ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок якого пасажира автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_7 госпіталізовано до травматологічного відділення ЦРЛ.
Цього ж числа було проведено огляд місця події внаслідок якого автомобілі не вилучались але постановою слідчого від 14 січня 2021 року автомобіль ВАЗ-2199 д.н.з. НОМЕР_2 був визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні.
Посилаючись на те, що автомобіль марки ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_8 , а користувачем ОСОБА_9 є, на підставі постанови слідчого речовим доказом, по якому необхідно провести експертизи, і на нього необхідно накласти арешт так як він може бути втрачений, що перешкоджатиме повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин кримінального правопорушення.
Розглянувши клопотання і дослідивши додані до нього документи слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Згідно вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що зазначаючи мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, слідчий та прокурор не додали оригінали чи копії документів та інших матеріалів, якими вони обґрунтовують доводи клопотання.
Ні в ЄРДР ні в інших документах які додані до клопотання не зазначено про наявність і тяжкість спричинених тілесних ушкоджень потерпілим, що безпосередньо впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та визначення необхідності арешту автомобіля і співмірності такого арешту із вчингенням злочину (проступку) чи адміністративного правопорушення.
Крім цього абзац другий ч.1 ст.170 КПК України передбачає певні ризики, наявність яких свідчить про необхідність арешту майна. Такими ризиками є запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.
Таким чином зважаючи на відсутність доказів правильної кваліфікації вчиненого, слід вважати, що необхідність арешту майна фізичних осіб не була доведена.
В клопотанні слідчий та прокурор тільки послалися на ризик щодо зникнення автомобіля що перешкоджатиме повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин та проведенню експертиз але жодним чином не довели наявність вказаного ризику, як реального, що в свою чергу свідчить про безпідставність клопотання.
Слідчий та прокурор посилаючись в клопотанні на необхідність проведення судово-автотехнічної та автотоварознавчої експертиз не вказують докази щодо призначення таких експертиз і докази необхідності використання автомобіля для проведення таких експертиз.
Слідчий суддя знаходить, що виходячи із положень Європейської Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікувавши яку 17 липня 1997 p., Україна визнала не лише право на «мирне володіння майном», а й згідно із положеннями ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції визнала обов'язок щодо запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном.
Згідно рішень Європейського суду «Маркс проти Німеччини» та «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» відображено визнання права будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Зважаючи на вказані норми прецедентного права, слідчий суддя не може погодитись із висновками слідчого і прокурора, щодо порушення зазначених прав власника і користувача транспортного засобу марки ВАЗ 2199 д.н.з. НОМЕР_2 виходячи тільки із завдань кримінального провадження без врахування норм щодо захисту права власності та норм щодо співмірності вартості майна і розміру шкоди.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 погодженого із прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 про арешт майна відмовити, внаслідок недоведеності як необхідності арешту так і наявності, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України, відповідних ризиків.
Слідчий суддя ОСОБА_10