Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/933/21
Провадження № 1-кс/723/1566/21
26 лютого 2021 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про арешт майна, -
встановив:
Слідчий СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням, погодженим із прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 посилаючись на те, що 21.02.2021 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження за № 12021262150000026 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, з приводу того, що 21 лютого 2021 року близько 07,30 год. на автодорозі сполученням Сторожинець-Берегомет в адмінмежах с.Нова Жадова Чернівецької області під час ожеледиці відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 із автомобілем марки Опель Корса д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок якого водія ОСОБА_6 та пасажирку цього ж автомобіля ОСОБА_7 доставлено в ЛШМД.
Цього ж числа було проведено огляд місця події внаслідок якого було вилучено деякі сліди злочину, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобц, поліс страхування та два транспортні засоби, які постановами слідчого від 21.02.2021 року були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
Посилаючись на те, що автомобілі марки ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_5 та марки Опель Корса д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_6 є, на підставі постанови слідчого речовим доказом, і на них необхідно накласти арешт так як будь-яка особа матиме змогу відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, сховати, передати, що перешкоджатиме повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин кримінального правопорушення.
Розглянувши клопотання і дослідивши додані до нього документи слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Згідно вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що зазначаючи мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, слідчий та прокурор не додали оригінали чи копії документів та інших матеріалів, якими вони обґрунтовують доводи клопотання.
Ні в ЄРДР ні в інших документах які додані до клопотання не зазначено про наявність і тяжкість спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , що безпосередньо впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та визначення необхідності арешту автомобілів і співмірності такого арешту із вчиненням злочину (проступку) чи адміністративного правопорушення.
Крім цього абзац другий ч.1 ст.170 КПК України передбачає певні ризики, наявність яких свідчить про необхідність арешту майна. Такими ризиками є запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.
Таким чином зважаючи на відсутність доказів правильної кваліфікації вчиненного, слід вважати, що необхідність арешту майна фізичних осіб не булла доведена.
В клопотанні слідчий та прокурор тільки послалися на ризики щодо наявної можливості у будь-якої особи змоги відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, сховати, передати автомобілі що перешкоджатиме повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин але жодним чином не довели наявність вказаних ризиків, як реальних що в свою чергу свідчить про безпідставність клопотання.
Слідчий та прокурор посилаючись в клопотанні на рішення Європейського суду з прав людини зазначили про дотримання справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи тим самим вважаючи обмеження права власності громадян України розумним та співмірним у порівнянні із завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя так не вважає, оскільки виходячи із положень Європейської Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікувавши яку 17 липня 1997 p., Україна визнала не лише право на «мирне володіння майном», а й згідно із положеннями ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції визнала обов'язок щодо запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном.
Згідно рішень Європейського суду «Маркс проти Німеччини» та «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» відображено визнання права будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Зважаючи на вказані норми прецедентного права, слідчий суддя не може погодитись із висновками слідчого і прокурора, щодо порушення зазначених прав власників транспортних засобів марки ВАЗ 210994 д.н.з. НОМЕР_1 марки Опель Корса д.н.з. НОМЕР_2 виходячи тільки із завдань кримінального провадження без врахування норм щодо захисту права власності та норм щодо співмірності вартості майна і розміру шкоди.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 погодженого із прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 про арешт майна відмовити, внаслідок передчасності заявленого клопотання та недоведеності як необхідності арешту так і наявності, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України, відповідних ризиків.
Слідчий суддя