26.02.2021
Справа № 720/184/20
16 лютого 2021 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.
з участю секретаря Лупу Д.В.
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представник третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Новоселицька міська рада про визнання заповіту недійним, скасування свідоцтва про право на спадщину,-
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання недійсним заповіту її матері, який було складено 28.01.2002 року та посвідчено секретарем Рокитнянської сільської ради посилаючись на те, що підпис у заповіті зроблений не її матір'ю, а іншою особою. Крім того, заповіт був складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, а тому вважає, що його слід визнати недійсним. Також вона просила скасувати видане на його підставі свідоцтво про право власності.
Ухвалою Новоселицького районного суду від 10.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху.
19.02.2020 року від позивача надійшла заява на виконання ухвали без руху.
Ухвалою Новоселицького районного суду від 19.02.2020 року було відкрито провадження.
17.03.2020 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому він позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
15.05.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити. Вважає, що покійна ОСОБА_6 мала проблеми зі здоров'ям та у 2002 році не ходила, а тому і не могла бути в сільській раді. Крім того, заповіт був надрукований, а тому не міг бути прочитаний покійною, оскільки вона не вміла читати.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
Представник Новоселицької міської ради в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову та пояснила, що у 2018 році Рокитнянська сільська рада була приєднана до Новоселицької міської ради. Зі слів виконуючої обов'язків старости с.Рокитне ОСОБА_7 їй відомо, що книга реєстрації нотаріальних дій за 2002 рік не збереглась.
Свідок ОСОБА_8 суду дала покази, що вона є рідною сестрою позивача. Їхня матір ОСОБА_6 померла у 2002 році. Після її смерті залишилось майно, а саме будинок, кухня та сарай в с.Рокитне Новоселицького району. Її мати не вміла ні читати, ні писати українською та російською мовами. До дня смерті мати приблизно 8-10 років взагалі не могла ходити. Останній рік перед смертю за матір'ю доглядала одна жінка. Зі слів матері вона знає, що відповідач до неї погано ставилась. Мати ніколи їй не говорила, кому заповість своє майно, крім земельного паю, який вона говорила, що залишить ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є рідним братом покійної ОСОБА_6 . Йому відомо, що остання вміла і писати, і читати. Відносно заповіту та кому сестра хоче залишити своє майно після смерті він не знає, оскільки остання йому нічого з цього приводу не розказувала. До самої смерті ОСОБА_6 сама ходила. Здебільшого за нею здійснювали догляд онуки (діти відповідача), а вночі за нею доглядала жінка на ім'я ОСОБА_11 . Крім того, за декілька років до смерті сестра прийняла віру баптистів, які також їй допомагали.
Свідок ОСОБА_12 суду дав покази, що він був знайомий із покійною ОСОБА_6 Десь приблизно 4-5 років до смерті остання вирішили вступити у віру баптистів. Покійна пересувалась або за допомогою костилів, або у інвалідному візку. Йому відомо, що за ОСОБА_6 доглядала відповідач та її діти.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона була сусідкою ОСОБА_6 . Їй відомо, що остання не могла ходити та майже на вулицю не виходила. Догляд за нею здійснювала ОСОБА_5 та її діти. Позивач також часто приходила до покійної. На рахунок того, кому остання хотіла заповісти своє майно вона нічого не знає.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, третьої особи, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що 28.01.2002 року ОСОБА_6 склала заповіт, який був посвідчений секретарем Рокитнянської сільської ради Новоселицького району Ізвак Е.Г. та зареєстрований за реєстровим номером №13. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_6 заповіла все своє майно відповідачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. 08.06.2004 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 .
Статтею 543 ЦК УРСР передбачено, що якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених (стаття 542 цього Кодексу), заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.
Відповідно до п.2 розділу І Наказу Міністерства юстиції України N22/5 від 25.08.1994 року «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 року N 256/466 (надалі «Інструкція»), який діяв на час посвідчення спірного заповіту, нотаріальні дії у виконавчих комітетах сільських, селищних, міських Рад народних депутатів вчиняють посадові особи, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення цих дій.
Підпунктом 3 пункту 35 Розділу ІІІ вищевказаної Інструкції передбачено, що посадова особа виконавчого комітету при посвідченні заповіту зобов'язана роз'яснити заповідачу зміст статті 535 Цивільного кодексу. Зміст цієї статті не роз'яснюється у випадку, якщо предметом заповіту є тільки вклад у кредитній установі.
Суд вважає помилковим зазначення у тексті заповіту посилання на те, що заповідачу було роз'яснено текст ст.536 ЦК УРСР, оскільки це є опечаткою. Крім того, сам факт не роз'яснення покійній суті права на обов'язкову частку жодним чином не вплинуло б на волю останньої, оскільки судом не було встановлено осіб, які мали таке право після смерті ОСОБА_6 , тим більше таким правом не була наділена і позивачка.
Відповідно до ч.1 ст.45 ЦК УРСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
Згідно ч.1 ст.47 цього ж Кодексу нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
В силу ст.541 ЦК УРСР заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
Таким чином, слід дійти висновку, що недодержання письмової форми та відсутність нотаріального посвідчення заповіту може бути з формальної сторони підставою для визнання його недійсним.
В свою чергу заповіт від імені ОСОБА_6 від 28.01.2020 року відповідає вищевказаним вимогам закону, а тому з цих підстав не може бути визнаний недійсним.
Іншою підставою позовних вимог є не підписання ОСОБА_6 тексту заповіту, оскільки зазначається те, що вона не вміла писати та не розуміла української мови, оскільки була по національності молдаванка.
В судовому засіданні жодними належними та допустимими доказами не було встановлено обставину того, що покійна заповіт не підписувала.
Так, жоден із допитаних в суді свідків не спростував цей факт.
Крім того, забезпечити явку в судове засідання свідка секретаря сільської ради ОСОБА_14 сторона позивача не змогла, як і не спромоглася забезпечити її допит в режимі відеоконференції, оскільки з слів представника позивача дана особа перебуває за кордоном.
В свою чергу не було проведено судових експертиз, які б з певним ступенем ймовірності дали суду підстави засумніватися в тому, що покійна ОСОБА_6 заповіт не підписувала.
Таким чином, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, то відповідно суд вважає, що обставина того, що ОСОБА_6 28.01.2002 року заповіт не підписувала доведена не була.
Щодо встановлення факту того чи була покійна неписемна, то дана обставина також не була доведена в судовому засіданні, оскільки навіть свідки зі сторони позивача не підтвердили дану обставину, вони лише сказали, що ОСОБА_6 не розуміла українську та російську мову. З іншого боку ОСОБА_12 пояснив, що в неї біля ліжка була ОСОБА_15 , та знає що вона працювала телятницею на фермі. Аналогічні покази дала свідок ОСОБА_13 , яка стверджувала, що покійна працювала на фермі, однак вона не знає чи вміла читати небіжчиця.
Обставину роботи померлої в колгоспі підтверджено довідкою СТОВ «Авангард» №10 від 05.03.2020 року про те, що ОСОБА_6 пропрацювала в колгоспі з 1950 року по 1982 рік із кількома роками перерв.
В свою чергу свідок відповідача ОСОБА_10 , який був рідним братом померлої пояснив, що сестра вміла і читати, і писати, оскільки вчилася школі.
Враховуючи всі вищеперераховані докази окремо та в їх сукупності суд вважає недоведеною обставину того, що ОСОБА_6 була неписьменною.
Ще однією підставою позовних вимог є вказівка в позові на те, що ОСОБА_6 внаслідок фізичної вади не могла підписати заповіт. Дійсно при вказаних обставинах згідно абзацу 4 п.33 Інструкції заповіт повинен був бути підписаний іншою особою в порядку передбаченому п.13 Інструкції, який передбачав підписання документу іншою особою із зазначенням її прізвища імені по батькові.
Судом встановлено, що покійна була інвалідом та тривалий час до дня смерті самостійно не могла пересуватися, що підтвердили свідки. В свою чергу не було встановлено з показів свідків того, що остання мала фізичні вади саме рук, які позбавляли її можливості здійснювати підписання документів самостійно. Свідок ОСОБА_12 навпаки пояснив, що особа пересувалася і на колясці, і на костилях, що потребує рухливості та фізичної сили саме м'язів кисті руки.
Обставин щодо травм, паралічу чи інших хвороб ОСОБА_6 , які б унеможливлювали підписання нею документів встановлено не було.
Таким чином, в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю.
Суд на підставі ст.ст.541, 543 ЦК УРСР ст.ст.203, 215, 1257 ЦК України, керуючись ст.ст.263, 264, 265, 268 ЦПК України,-
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Новоселицька міська рада про визнання заповіту недійним, скасування свідоцтва про право на спадщину відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: