Справа № 711/1144/21
Номер провадження 3/711/556/21
26 лютого 2021 м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах провадження відсутній,
до адміністративної відповідальності зач.1 ст.130 КУпАП, -
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 282226 - 27.06.2020 року о 05.09 год. в м.Черкаси по вул. Благовісна 91 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Транзіт д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення мови, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Правопорушник ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично не визнав. Зазначив, що відомості вказані в протоколі не відповідають дійсності. Автомобілем Форд Транзіт д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 ніколи не керував. Хто такий ОСОБА_2 , який зазначений в протоколі власником зазначеного транспортного засобу - не знає і ніколи його не бачив. Адреса, яка зазначена в протоколі, а саме АДРЕСА_2 - не відповідає дійсності, так як він тривалий час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а за попередньою адресою він колись давно винаймав квартиру. Про існування протоколу йому стало відомо недавно, і як виявилося його ім'ям назвався під час зупинки працівниками поліції гр. ОСОБА_2 , відносно якого в подальшому проглядалася справа судом, про що свідчить постанова Придніпровського районного суду м.Черкаси № 712/6546/20 від 12.08.2020. Враховуючи вказані обставини , просить суд провадження відносно нього закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП оскільки він денного правопорушення не скоював.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 № 282226 - 27.06.2020 року о 05.09 год. в м.Черкаси по вул. Благовісна 91 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Форд Транзіт д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення мови, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Під час складання протоколу особу правопорушника встановлено за допомогою інформаційного порталу Національної поліції, оскільки правопорушником не надано документів.
Відповідно до п.2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Статтею 29 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що посвідчення водія с документом, що посвідчує особу та Її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Посвідчення водія виготовляється у формі картки.
На лицьовому боці посвідчення водія інформація розміщується в такій послідовності:
1)назва держави;
2)назва документа;
3)ім'я особи;
4)дата і місце народження;
5)дата видачі;
6)дата закінчення строку дії;
7)уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
8)серія і номер документа;
9)відцифрований підпис особи;
10)категорія;
11)особливі відмітки.
У лівій частині лицьового боку посвідчення водія розміщується відинфроваинн образ обличчя особи.
Одним із превентивних заходів поліцейського, у відповідності до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» є перевірка документів особи.
Перевірка документів - дослідження уповноваженими службовими особами Національної поліції України паспортних та інших документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства в разі підозри у вчиненні правопорушення або є потерпілими, або свідками скоєного правопорушення, або встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі.
Перевірка документів здійснюється з метою встановлення особи, дійсності документ а, приналежності відповідній особі та підтвердження відповідного права особи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАІІ доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, абосвідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В ході судового розгляду досліджено постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси № 712/6546/20 від 12.08.2020 року згідно якої зазначено, що 27.06.2020 року о 05.09 год. в м.Черкаси по вул.Благовісна 91 водій ОСОБА_3 керував автомобілем Форд Транзіт д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення мови, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Тобто, в ході дослідження вказаної постанови судом встановлено, що правопорушення зазначено в обох протоколах ідентичне, проте вказані різні особи які вчинили це правопорушення.
А тому суд приходить до висновку про той факт, що в ході оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 282226 від 27.06.2020 року, під час складання якого особу-правопорушника встановлено за допомогою інформаційного порталу Національної поліції, поліцейськими не встановлено дійсність особи, яка вчинила правопорушення, внаслідок чого, склали протокол відносно особи, яка дане правопорушення не вчиняла та не була присутня під час зупинки транспортного засобу.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Об'єктивною складовою адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,оскільки в ході судового розгляду суду не встановлено будь-яких доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , то відсутня складова вищезазначеного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
На підставі наведеного, ст.ст.130, 247, 283-287, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. В. Михальченко