Дата документу 23.02.2021 Справа № 554/1445/21
Провадження № 1-кс/554/3558/2021
23 лютого 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021170420000151 від 17.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням погодженим прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021170420000151 від 17.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що 17.02.2021 року, близько 13.30 год. невідома особа, перебуваючи в приміщенні кафе «Настальгія» по вул. 23 Вересня в м.Полтава, умисно спричинила ОСОБА_5 1995 року народження тілесні ушкодження у вигляді колото різаних непроникаючих ран.
При виїзді СОГ на місце події, 17.02.2021 року за адресою м. Полтава вул. І. Мазепи, 43 було проведено огляд приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». В ході огляду приміщення вказаного кафе було вилучено ніж зі слідами РБК, 4 змиви РБК, 6 відрізків липкої стрічки зі слідами рук на одній таблиці, 3 ганчірки зі слідами РБК.
17.02.20201 року відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170420000151.
Речі вилучені 17.02.2021 року у ході огляду місця події, а саме: приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 - ніж зі слідами РБК, 4 змиви РБК, 6 відрізків липкої стрічки зі слідами рук на одній таблиці, 3 ганчірки зі слідами РБК. Являються речовими доказами.
Враховуючи, що вилучені речі, являється істотним речовим доказом по кримінальному правопорушенні, а також з метою попередження його знищення, приховання та інших дій, відповідно до ч.1, ч.7 ст. 237 КПК України в ході проведеного огляду від 17.02.2021 року, було вилучено.
Проведеним досудовим розслідуванням установлено, що вилучені речі, мають значення речових доказів, тобто є матеріальними об'єктами, які були предметом злочину, внаслідок чого зберегли на собі його сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
А також враховуючи, що вказані речові докази, можуть бути використані під час досудового розслідування для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення причетних до злочину осіб, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, слідчий надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала, просила задовольнити.
Власник майнав судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що у провадженні Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170420000151 від 17.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Слідчим доведено, що майно, вилучене під час проведення огляду від 17.02.2021 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене, відповідно до протоколу огляду від 17.02.2021 року майно,а сааме: ніж зі слідами РБК, 4 змиви РБК, 6 відрізків липкої стрічки зі слідами рук на одній таблиці, 3 ганчірки зі слідами РБК підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021170420000151 від 17.02.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене, 17.02.2021 року за адресою м. Полтава вул. І. Мазепи, 43, в ході огляду приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: ніж зі слідами РБК, 4 змиви РБК, 6 відрізків липкої стрічки зі слідами рук на одній таблиці, 3 ганчірки зі слідами РБК, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1