Дата документу 12.11.2020 Справа № 554/11481/19
Провадження № 1-кс/554/15092/2020
Іменем України
12 листопада 2020 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про затвердження згоди громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на його видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту для його притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених розділом 666 (а) (2), розділом 1512 (b) (2) (А) та розділом 1512 (b) (1) глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки,
26.10.2018 о 20.00 год. в порядку ст. 208 КПК України співробітниками ОКПП «Київ» Державної прикордонної служби України під час оформлення пасажирів рейсу №460 сполученням «Київ-Стамбул» затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий 24.04.2015), відносно якого відбулось спрацювання бази даних «Інтерпол» зі статусом «Розшук», як особи що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину) і перебуває у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Сполучених Штатів Америки для притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2018 відносно ОСОБА_7 застосовано тимчасовий арешт терміном на 40 (сорок) діб.
Посольство Сполучених Штатів Америки відповідно до положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 звернулось до компетентних органів України Нотою № 479 з проханням про екстрадицію ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ). При цьому, посольство надало письмові гарантії прийняти і розглянути в майбутньому запит України про видачу когось в Україну на засадах взаємності.
29.11.2018 до прокуратури Полтавської області з Генеральної прокуратури України надійшов запит компетентних органів Сполучених Штатів Америки про видачу (екстрадицію) ОСОБА_7 для притягнення до кримінальної відповідальності, з відповідним дорученням центрального органу України стосовно проведення екстрадиційної перевірки. Крім цього, надано належним чином завірену копію запиту американської Сторони про видачу (екстрадицію) особи.
Згідно наданих американською Стороною документів (обвинувального висновку від 12.06.2018), ОСОБА_9 обвинувачується у здійсненні: хабарництва відносно представника програми, яка отримує федеральні кошти, що є порушенням розділу 666 (а) (2) глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років (пункти перший та другий); тиску на свідка, що є порушенням розділу 1512 (b) (2) (А) глави 18 Кодексу законів Сполучених штатів Америки та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років (пункт третій); тиску на свідка, що є порушенням розділу 1512 (b) (1) глави 18 Кодексу законів Сполучених штатів Америки та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років; в пособництві і підбурюванні до злочину відповідно до розділу 2 глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки.
ОСОБА_9 перебуває в міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Сполучених Штатів Америки на підставі Ордеру, виданого Федеральним Окружним судом по округу Колумбія у справі №1:18-cr -00178 від 12.06.2018.
У відповідності до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 визначено, що «чинні міжнародні договори України застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства». Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Правовідносини між Україною та Сполученими Штатами Америки щодо екстрадиції (видачі) осіб регулюються Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 (Далі Конвенція ООН), яка є чинною для обох держав.
Частиною 4 статті 16 Конвенції ООН визначено, якщо Держава-учасниця, яка обумовлює видачу наявністю договору одержує прохання про видачу від іншої Держави-учасниці, з якою вона не має договору про видачу, вона може розглядати цю Конвенцію як правову підставу для видачі у зв'язку з будь яким злочином, до якого застосовується ця стаття.
Статтями 2 і 3 Конвенції ООН визначено категорію «серйозні злочини», які підпадають під дію цієї Конвенції.
Згідно ст. 1 Закону України №1433-IV від 04.02.2004 «Про ратифікацію Конвенції ООН», Україна заявила, що вказана конвенція є правовою підставою для співробітництва з питань видачі в разі надходження прохання про видачу від держави - учасниці цієї Конвенції, з якою немає договору про видачу. Також, цим Законом визначено, що поняттю «серйозний злочин» в українському кримінальному законодавстві відповідають поняття «тяжкий» та «особливо тяжкий злочин», які і будуть використовуватися під час застосовуватися цієї Конвенції.
Крім цього, частинами 1 та 3 ст.544 КПК України передбачено, що за відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності. Уповноважений (центральний орган) України розглядає запит іноземної держави за наявності письмових гарантій запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності.
У порівнянні із законодавством України про кримінальну відповідальність, злочини вчинені на території Сполучених Штатів Америки відповідають ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб) та ч. 1 ст. 386 КК України (перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування до їх відмови від давання показань чи висновку), санкція одного із яких передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому є екстрадиційним.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України відносяться до тяжких, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 386 КК України до категорії «невеликої тяжкості».
Тобто, інкриміновані ОСОБА_10 злочини (по першому та другому епізоду) відповідно до Закону України №1433-IV від 04.02.2004, підпадають під дію статей 2 і 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000, якою визначено категорію «серйозні злочини», які використовуються під час застосовування цієї Конвенції.
У відповідності до ст. 49 КК України, строки давності притягнення особи до відповідальності за діяння, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України не сплинули. Разом з тим, за відсутності належних даних про зупинення або переривання строків давності, відповідно до ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 386 КК України закінчилися.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 03.12.2018 до ОСОБА_7 застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Генеральною прокуратурою України питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Сполучених Штатів Америки строком до 12 місяців. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09.01.2019 апеляційна скарга сторони захисту задоволена частково, вказану ухвалу місцевого суду скасовано та постановлено нову ухвалу, якою до останнього застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) терміном на 60 діб.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30.01.2019 визнано підстави для подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою та продовжено застосування до нього екстрадиційного арешту до 28.03.2019, який ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.02.2019 залишений без змін.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25.03.2019 визнано підстави для подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою та продовжено застосування до нього екстрадиційного арешту до 24.05.2019, який ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09.04.2019, також залишено в силі.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2019 визнано підстави для подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою та продовжено застосування до нього екстрадиційного арешту до 21.07.2019. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.06.2019 вказане рішення місцевого суду залишено в силі.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.07.2019 визнано підстави для подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою та продовжено застосування до нього екстрадиційного арешту до 16.09.2019.
Ухвалою цього ж суду від 13.09.2019 строк екстрадиційного арешту ОСОБА_10 продовжено до 11.11.2019.
Прокуратурою Полтавської області завершено екстрадиційну перевірку та 04.10.2019 відповідні матеріали скеровані до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення по суті.
За результатами екстрадиційної перевірки встановлено, що ОСОБА_9 може бути виданий компетентним органам Сполучених Штатів Америки для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених розділом 666 (а) (2) глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки (перший та другий епізоди обвинувачення).
Разом з тим, не вбачається підстав стосовно його видачі для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених розділом 1512 (b) (2) (А) та розділом 1512 (b) (1) глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки (третій та четвертий епізод обвинувачення), оскільки злочини, за яким запитано видачу, не передбачають покарання у вигляді позбавлення волі за законом України та закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
07.11.2019 до прокуратури області з Генеральної прокуратури України надійшов лист стосовно вирішення питання про вжиття заходів щодо застосування до ОСОБА_7 відповідно до ст. 585 КПК України іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, який гарантуватиме запобігання втечі особи та забезпечить у подальшому її видачу.
Оскільки терміни судового оскарження рішення ДМС України про відмову в наданні захисту в Україні ОСОБА_10 , можуть стати причиною закінчення передбаченого ч. 10 ст. 584 КПК України максимального терміну екстрадиційного арешту до остаточного рішення суду, прокурор звернувся з відповідним клопотанням про зміну ОСОБА_10 обраного запобіжного заходу.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08.11.2019 ОСОБА_10 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю до 07.01.2020.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02.01.2020 ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю до 02.03.2020.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.02.2020 частково задоволено клопотання прокурора, ОСОБА_11 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 28.04.2020.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.04.2020, у зв'язку із закінченням максимального 6 місячного строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_10 змінено вказаний запобіжний захід на особисте зобов'язання строком на 60 діб до 22.06.2020
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.06.2020 продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб до 16.08.2020.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.08.2020 ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб до 09.10.2020.
Ухвалою цього ж суду від 07.10.2020 ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб до 06.12.2020.
16.12.2019 до прокуратури Полтавської області з Генеральної прокуратури України надійшов лист щодо неможливості прийняття рішення про видачу ОСОБА_7 у зв'язку із оскарженням ним рішення міграційної служби про відмову в наданні статусу біженця з відповідним дорученням щодо проведення додаткової екстрадиційної перевірки.
Строк екстрадиційної перевірки продовжено центральним органом України до 14.12.2020.
Проведеною додатковою екстрадиційною перевіркою встановлено, що ОСОБА_9 до компетентних органів України із заявою про отримання громадянства України не звертався, не є громадянином України.
За інформацією УДМС України в Полтавській області ОСОБА_9 звернувся із заявою щодо отримання статусу біженця та перебуває у процедурі отримання вказаного статусу (довідки УДМС України в Полтавській області № 0001844 від 30.01.2019). 14.06.2019 ДМС України прийнято рішення №220-19 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відносно останнього. 10.07.2019 вказане рішення ним оскаржено до Полтавського окружного адміністративного суду. (Справа №440/2469/19). Ухвалою суді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 у задоволені адміністративного позову ОСОБА_7 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, відмовлено. Вказане рішення стороною захисту оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволена, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 скасоване. Постановлено нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення Державної міграційної служби України №220-19 від 14.06.2019 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянину Туркменістану ОСОБА_7 . Проведення додаткової перевірки доручено УДМС України в Полтавській області. За результатами повторного розгляду УДМС України в Полтавській області, особова справа ОСОБА_7 скерована в ДМС України для прийняття остаточного рішення.
Станом на 04.11.2020 ОСОБА_9 на території України до кримінальної відповідальності не притягається.
На даний час він проживає за адресою АДРЕСА_1 .
05.11.2020 до Полтавської обласної прокуратури надійшла письмова заява ОСОБА_7 про те, що він звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави із заявою про затвердження його згоди на видачу (екстрадицію) з України у спрощеному порядку та Державної міграційної служби України про припинення розгляду його заяви про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.
Запобіжній захід у виді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадицію) застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців (ч. 10 ст. 584 КПК України).
На даний час до закінчення максимальний строку екстрадиційного арешту ОСОБА_10 залишилось 25 днів.
Основною і єдиною умовою видачі (екстрадиції) особи іншій держави є її тримання під вартою на підставі рішення суду.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із заявою про затвердження його згоди на видачу (екстрадицію) у спрощеному порядку, проти застосування до нього екстрадиційного арешту не заперечує, а також відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики, віку та стану здоров'я особи, видача якої запитується, є підстави для застосування до нього екстрадиційного арешту, прокурор просить задовольнити клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та не заперечував проти затвердження згоди на видачу ОСОБА_7 .
Особа, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5 , та захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора, про затвердження згоди на видачу, проте просили суд застосувати до ОСОБА_12 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши матеріали клопотання з додатками, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора та письмова згода ОСОБА_7 підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути зарештований або триматись під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.
Згідно ч. 2 ст. 583 КПК України у разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.
Згідно до ч. 9 ст. 583 КПК України у разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.
Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт), врегульовано ст. 584 КПК України, згідно якої при вирішенні питання про застосування екстрадиційного арешту слідчий суддя керується положеннями КПК України та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст. 183 КПК України, "2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом IX КПК України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 2 ст. 588 КПК України спрощений порядок видачі з України особи може бути застосований лише за наявності письмової заяви такої особи про її згоду на видачу, оформленої у присутності захисника та затвердженої слідчим суддею.
В матеріалах наявна письмова заява ОСОБА_7 від 03.11.2020 року про його згоду на видачу до Сполучених Штатів Америки, в порядку ст. 588 КПК України, де він вказує про те, що не відмовляється від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, яка оформлена у присутності захисника ОСОБА_4 , що ними підтверджено у судовому засіданні.
Згідно ч.ч. 7, 8, 14 ст.ст. 584, 588 КПК України, слідчий суддя у судовому засіданні переконався, що ОСОБА_9 добровільно погоджується на свою видачу та усвідомлює всі наслідки цієї видачі.
З огляду на наведене вище, зважаючи на те, що при розгляді клопотання підстав для відмови в затвердженні згоди ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку до Сполучених Штатів Америки для притягнення до кримінальної відповідальності завчинення злочинів, передбачених розділом 666 (а) (2), розділом 1512 (b) (2) (А) та розділом 1512 (b) (1) глави 18 Кодексу законів Сполучених Штатів Америки, не встановлено, інкриміновані ОСОБА_10 злочин є екстрадиційними, оскільки передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк більше 1 року, строк давності притягнення до відповідальності за вказане діяння не закінчився, клопотання подано прокурором у відповідності вимог ст. 583 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання.
Разом з цим доводи ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арештудо вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Сполучених Штатів Америки є безпідставними, оскільки при затвердженні згоди на видачу (екстрадицію) особи законодавством не передбачено альтернативного запобіжного заходу ніж екстрадиційний арешт (ч.7 ст. 584 КПК України).
Визначаючи строк екстрадиційного арешту, слідчий суддя керується нормами ч.10 ст. 584 КПК України, та вважає за необхідне визначити строк в 25 діб.
Керуючись ст. 376, 582, 584 КПК України,слідчий суддя, -
Затвердити згоду ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 на його видачу (екстрадицію) та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу до Сполучених Штатів Америки.
Застосувати до громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , екстрадиційний арешт до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі компетентним органам Сполучених Штатів Америки, строком на 25 діб.
Строк рахувати з 12 листопада 2020 року 15 год. по 06 грудня 2020 року 15 год.
До вирішення Офісом Генерального прокурора питання про видачу та фактичну передачу особи компетентним органам Сполучених Штатів Америки, утримувати ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23» та/або Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 12 листопада 2020 року о 16 годині в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави.
Слідчий суддя ОСОБА_1