Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/344/21
Провадження № 2-з/542/7/21
Іменем України
26 лютого 2021 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (вул. Саксаганського, 14, офіс 301, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 426425787), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир, Житомирська область, рнокпп НОМЕР_2 ), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31, м. Київ, 02094), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
25 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Новосанжарського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 58734 від 05.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 21132 грн.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 лютого 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом із позовною заявою 25 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просила призупинити виконавче провадження № 63967880 від 22.12.2020.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявником вказано, що нею подано до Новосанжарського районного суду Полтавської області позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що такий виконавчий напис містить очевидні ознаки протиправності та без вжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди законним правам та інтересам позивача у разі звернення стягнення на її заробітну плату та накладення арешту на майно під час виконання такого виконавчого напису.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 150 ЦПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Частиною 7 статті 153 ЦПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що матеріали заяви не містять доказів щодо необхідності та обґрунтованості вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а містять лише посилання в заяві на потенційну можливість звернення стягнення на заробітну плату заявника, блокування її рахунків та вилучення майна.
Крім того, суд зазначає, що обраний позивачем ОСОБА_1 такий вид забезпечення позову як призупинення виконавчого провадження № 639678800 від 22.12.2020, застосований бути не може, з огляду на таке.
Надаючи оцінку такому обраному виду забезпечення як призупинення виконавчого провадження, суд вказує на відсутність саме такого виду забезпечення відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Норми чинного цивільного процесуального законодавства не містять такого виду забезпечення як призупинення виконавчого провадження.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом саме зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зважаючи на фактичні обставини, викладені у заяві, враховуючи відсутність доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з того, що такий вид забезпечення як призупинення виконавчого провадження чинним ЦПК України не передбачений, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволена бути не може.
Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 151-153, 260, 261 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва