24.02.2021
м.ПОЛТАВИ
Справа № 553/2717/20
Провадження № 3/553/106/2021
24 лютого 2021 року м.Полтава
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Високих М.С., перевіривши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП,
На розгляд Ленінського районного суду м.Полтави надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АА №648596, складений щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд наголошує, що згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Так, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно із вказаним протоколом, «19.12.2020 близько 15 год. 35 хв. ОСОБА_1 , перебував на вулиці, а саме у м.Полтаві по пров.Рибальському, 16, другий під'їзд, без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні, чим порушив п.п.2 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020».
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поставлено за провину п.п.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020.
Вказаним підпунктом передбачено, що на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії АА №648596 від 19.12.2020; CD-диск з відеофайлом; рапорт працівника поліції.
Як убачається з рапорту працівника поліції, приєднаного до матеріалів справи, 19.12.2020 о 15 год. 08 хв. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час у під'їзді, невідомий чоловік наніс тілесні ушкодження товаришу заявника. ШМД не потребує. Чекають поліцію.
З приєднаного до протоколу запису відеофіксації правопорушення убачається як на вимогу працівника поліції надати йому документу, що посвідчують особу, ОСОБА_1 пояснив, що його документи відібрав дільничний поліції для з'ясування обставин. Проте, працівником поліції не було взято до уваги твердження останнього та не здійснено перевірки вказаного ОСОБА_1 факту, та не додано до матеріалів справи результати такої перевірки.
Згідно із протоколом, свідки правопорушення, що поставлено ОСОБА_1 за провину, відсутні, при цьому, згідно з наданим записом наявний один свідок, який би міг надати пояснення з приводу відсутності у останнього при собі документів.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
За таких обставин, враховуючи обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, «поза розумним сумнівом», що є підставою для закриття провадження у справі. При цьому суд звертає увагу, що згідно з протоколом від 19.12.2020 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , куди було о 15 год. 08 хв. викликано поліцію (рапорт від 19.12.2020), в цей же день о 15 год. 35 хв. стосовно ОСОБА_1 складено протокол за порушення правил щодо карантину людей, проте підстави перебування останнього біля свого під'їзду без документів органом поліції не з'ясовано.
Виходячи із змісту ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подаються протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих