Справа № 524/5688/17
Провадження № 4-с/524/7/21
26 лютого 2021 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м Кременчука в складі головуючого судді Погрібняк О. М., за участю секретаря судового засідання Швидь Я. В., представника стягувача адвоката Лазоренко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці скаргу ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Лукмасло М. М. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання,
встановив:
16.02.2021 скаржник - стягувач ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука зі скаргою на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Лукмасло М. М. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
В обґрунтування скарги зазначає, що 16.01.2021 ним була направлена заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 524/5688/17 від 07.07.2020, виданим Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн. та 1000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Разом з тим державним виконавцем 21.01.2021 було направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Вказане рішення, на його думку, є незаконним , оскільки у разі, коли боржником є міська рада, зокрема Кременчуцька, то примусове виконання повинен здійснювати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми). Просив також поновити строк для подання скарги у зв'язку із тим, що повідомлення від 21.01.2021 було направлено не за адресою, зазначеною ним у заяві про відкриття виконавчого провадження.
23.02.2021 до суду надійшли заперечення на скаргу від боржника за виконавчим документом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в яких боржник просив суд відмовити в задоволенні скарги, оскільки дії державного виконавця були законними.
Скаржник ОСОБА_1 , державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Лукмасло М.М. та представник Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судове засідання не з'явилися, про день, час, місце слухання справи були належним чином повідомлені.
Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ній.
Суд, заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріли справи, дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 16.01.2021 ОСОБА_1 була направлена на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №524/5688/17 від 07.07.2020, виданим Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. та 1000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
21.01.2021 на адресу стягувача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Лукмасло М. М. було направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Стягувач знаходиться у державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)», куди він у заяві про відкриття виконавчого провадження просив направити йому постанову про відкриття виконавчого провадження. Оскільки повідомлення державного виконавця було направлено йому за адресою АДРЕСА_1 , стягувач вказує, що дізнався про його існування 10.02.2021 суд дійшов висновку, що строк на подання скарги скаржником не пропущено.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною ч.2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Відповідно до п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
За п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Таким чином виконавчий лист, виданий 07.07.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука у справі № 524/5688/17, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.07.2018 у справі №233/1979/17.
З наявних матеріалів справи не вбачається порушення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) прав, свобод чи законних інтересів скаржника при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, тому дії державного виконавця є законними та обґрунтованими.
Враховуючи викладене, оскільки рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання прийняте відповідно до закону, в межах повноважень і право заявника не було порушено, підстави для визнання його незаконним відсутні.
Керуючись ст.ст.447,450,451 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) Лукмасло М. М. від 21.01.2021 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. М. Погрібняк