Справа 524/1054/21
Провадження 2-з/524/17/21
16 лютого 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Також позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просила зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни за р.№792 від 15.09.2020.
Заява мотивована тим, що на виконанні в Автозаводському ВДВС м.Кременчука перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. за р.№792 від 15.09.2020. Вважає, що відсутність забезпечення позову призведе до неправомірного стягнення коштів за спірним виконавчим написом.
Суд, дослідивши матеріали заяви, справи № 524/1054/21, встановив наступне.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із забезпечення позову - обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.
Під час розгляду справи № 760/22785/18-ц(провадження № 61-1817св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку: «Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). … Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.»
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_2 є визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною за р.№ 792 від 15.09.2020 таким, що не підлягає виконанню.
На підставі виконавчого напису від 15.09.2020 №792 державним виконавцем 19.01.2021 відкрите виконавче провадження ВП № 64176034 про стягнення заборгованості та 04.02.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника.
Отже, забезпечення позову та зупинення стягнення за вказаним виконавчим написом пов'язані з розглядом даної справи і виконанням можливого рішення за результатами її розгляду, є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.
Разом із тим, суд не знаходить підстав для зобов'язання приватного виконавця вчинити дії пов'язані із постановленням судом ухвали про забезпечення позову, оскільки ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено заходи, які вживаються виконавцем у разі отримання відомостей, які є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Суд зазначає, що питання розподілу судових витрат вирішується судом при ухваленні судового рішення по суті спору.
Керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмили Анатоліївни за р.№ 792 від 15.09.2020 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в сумі 11840 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць