25.02.2021
Справа № 431/38/21
Провадження № 2/431/211/21
25 лютого 2021 року
Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Рукас О.В.,
при секретарі Коцині Ю.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі Старобільського районного суду Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гребенар Олексія Вікторовича до Старобільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гребенар О.В. звернулася до суду з позовом до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії.
Ухвалою суду від 25.01.2021 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Гребенар О.В. в прийнятті уточненої позовної заяви зі збільшеними позовними вимогами за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Гребенара Олексія Володимировича до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Гребенар О.В. зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер вітчим позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_2 підтверджується рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06.02.2020 у справі № 372/4484/19. При житті ОСОБА_2 , відповідач не виплачував йому пенсію, тим самим утворилась заборгованість з 01.03.2016 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті вітчима ОСОБА_2 , позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом видане 14.05.2020 державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Київської області Антонченко О.В., та зареєстроване в реєстрі за №37, а саме недоотриману пенсію на суму 116653,34 грн. 09.07.2020 року позивач з даним свідоцтвом звернулась до відповідача з метою отримання недоотриманої при житті вітчима пенсії, але відповідачем їй було виплачено тільки 98515,03 грн. Згідно підрахунків позивача та у зв'язку із тим, що вітчим ОСОБА_2 не отримував пенсію з 01.03.2016 року її розмір повинен бути значно більшим ніж сплачено відповідачем та зазначено у свідоцтві про право на спадщину. Виплата заборгованості з пенсії в меншому розмірі підтверджується і листами відповідача від 16.10.2020 року № 95-123/Б-31/8-1240/20 та від 26.11.2020 № 1240-31-8/5763 в якому зазначено, що пенсія розрахована та виплачена з 09.07.2017 року по 30.06.2018 року за три роки до дня звернення, так як позивач звернувся 09.07.2020 року. Відповідач надав не повний розрахунок заборгованості з пенсії державному нотаріусу, який в свою чергу видав свідоцтво на право на спадщину не на всю спадщину. Як зазначено у відповіді на адвокатський запит, ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні з 01.08.2014 та з березня 2016 виплату пенсії призупинено. У адвокатському запиті № 38 від 16.11.2020 року ставилось питання про надання розрахунку заборгованості з пенсії. У відповіді жодних нормативних обґрунтувань неможливості здійснення розрахунку заборгованості з березня 2016 року по день смерті ОСОБА_2 не зазначено. Вважає, що посадові особи відповідача на власний розсуд порушуючи норми статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надали державному нотаріусу не достовірну інформацію щодо розміру спадкового майна, обмежив виплату заборгованості трирічним терміном. При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було зроблено запит до відповідача. З отриманої відповіді Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області і було визначено суму пенсії, яка увійшла до складу спадщини, а саме 116653,34 грн. Відповідачем позивачу не доплачено грошові кошти, на які видано свідоцтво про право на спадщину за законом у сумі 18138,31грн., виходячи із розрахунку 116653,34 грн. - 98515,03 грн.
Крім того, 16.01.2021 року відповідачем було надано інформацію про розмір пенсії ОСОБА_2 , та надана Довідка про заборгованість з виплати пенсії за період з березня 2016 по липень 2017, яка становить 63238,01 грн. В цю суму, як вбачається з довідки, включена і сума 18138,31 грн., яка вже увійшла у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за законом. Вважає, що спадкоємець померлого ОСОБА_2 має право на отримання пенсійних виплат, які належали померлому, в порядку спадкування за законом, і повинні були увійти до складу спадщини.
Таким чином, в уточненій позовній заяві представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману ним за життя пенсію в сумі 45099 грн. 70 коп. Стягнути з Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з березня 2016 по липень 2017 в сумі 63238 грн. 01 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
22.01.2021 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, 09.07.2020, ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до управління з заявою на виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 та необхідним пакетом документів, в тому числі було надано і Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.05.2020 на суму недоотриманої пенсії в розмірі 116 653 грн 34 коп. На підставі наданих документів та з урахуванням норм, встановлених ст. 46 та ст. 52 Закону № 1058, було проведено нарахування недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 за період з 08.07.2017 по 30.06.2018 у сумі 98 515 грн 03 коп., яка отримана позивачкою 05.10.2020 за разовим дорученням № 909340160826/2/3. Щодо зменшеної суми недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії повідомили, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.03.2016 року у зв'язку із надходженням до управління списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб, по яких уповноваженими контролюючими органами надано інформацію щодо відсутності тривалий час таких осіб на підконтрольній території. Зазначають, що датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії з необхідним пакетом документів, в даному випадку - 09.07.2020, що є початковою датою розрахунку недоотриманої пенсії за три попередні роки. Розрахунок недоотриманої пенсії за минулий період за померлого ОСОБА_2 проведено з врахуванням дати звернення 09.07.2020, тобто з 08.07.2017 року по 30.06.2018 рік включно.
Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на недоотриману ним за життя пенсію за період з 01.03.2016 по лютий 2017 включно та стосовно стягнення відповідної недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по 08.07.2017 на користь ОСОБА_1 відповідач зазначив, що пенсія, яка залишилась недоотриманою пенсіонером у зв'язку з його смертю у разі незвернення членами сім'ї померлого пенсіонера за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті пенсіонера, входить до складу спадщини та виплачується лише за наявності свідоцтва про право на спадщину, а тому рішення суду про встановлення за певною особою права на спадкове майно, жодним чином не може замінити таке свідоцтво. Оскільки Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.05.2020, видане ОСОБА_1 , не є предметом спору у даній справі, не оспорено позивачкою раніше та є чинним, вважав, що позов, в частині визнання за позивачкою права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за період часу з 01.03.2016 по 08.07.2017, задоволенню не підлягає.
Отже, відповідач - Старобільське об'єднане управління пенсійного фонду України Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.40-41).
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гребенар О.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, останній надав клопотання, в якому уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав справу розглянути у його та позивача відсутність (а.с.44, 50).
Відповідач Старобільське об'єднане управління пенсійного фонду України Луганської області будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позовної заяви з підстав, які викладені у Відзиві, прохав суд розглянути справу без участі їх представника (а.с.45).
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні судом було встановлено, що згідно Рішення Обухівського районного суду Київської області від 08.02.2020 року, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з січня 2010 року та по 15.06.2018 року (а.с.6-7).
Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.08.2018 року Сватівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 22.08.2018 року складено відповідний актовий запис № 556 (а.с.8).
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОЕ № 795874, посвідченого 14.05.2020 року державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Обухівського районного нотаріального округу Київської області Антонченко О.В., зареєстрованого в реєстрі за №345, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії в розмірі 116653 грн. 34 коп., що належала померлому ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області 27.02.2018 року за № 2980/03-01 (а.с.9).
Згідно разового платіжного доручення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05.10.2020 року № 909340160826/2/3, було проведено нарахування недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 за період з 08.07.2017 по 30.06.2018 у сумі 98 515 грн 03 коп., яка отримана позивачкою 05.10.2020 за разовим дорученням № 909340160826/2/3 (а.с.10).
Згідно Листа Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 95-123/Б-31/8-1240/20 від 16.10.2020 року, 09.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Старобільського ОУПФ України Луганської області із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . На підставі свідоцтва про право на спадщину вищезазначеного майна, ОСОБА_1 було сплачено недоотриману пенсію за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 08.07.2017 року по 30.06.2018 року відповідно до заяви від 09.07.2020 року за три роки з дня звернення (а.с.11).
Листом Старобільського об'єднаного управління пенсійного фонду Луганської області № 1240-31-8/5763 від 26.11.2020 року, було надано відповідь на адвокатський запит Гребенар О.В., в якому вказано, що датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів є дата звернення осіб, які мають право на спадщину недотриманої пенсії та надали усі передбачені законодавством документи. Оскільки ОСОБА_1 звернулася до Старобільського ОУПФ Луганської області із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 09.07.2020 року, то виплата була проведена в жовтні 2020 року за період з 09.07.2017 року по 30.06.2018 року відповідно до заяви від 09.07.2020 року, в наданні іншої інформації було відмовлено (а.с.13).
На виконання ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 05.01.2020 року Старобільським ОУПФ Луганської області, було надано Довідки про розмір заборгованості з виплати пенсії за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно Довідки (ОР 909340160826 банк 10012/41) ОСОБА_2 за період з липня 2017 року по червень 2018 року, всього було нараховано пенсії за віком, яка отримана 98515 грн. 03 коп. (а.с. 25). Згідно Довідки (ОР 909340160826 банк 10012/41) ОСОБА_2 за період з березня 2016 року по липень 2017 року, була нарахована, але не виплачена пенсія за віком 63238 грн. 01 коп. (а.с.26).
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи було достовірно встановлено, що відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 18138,31 грн., нарахованої спадкодавцю ОСОБА_2 відповідачем Старобільським ОУ ПФУ Луганської області і не виплаченої йому за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивача ОСОБА_1 .
Посилання відповідача у Листі № 95-123/Б-31/8-1240/20 від 16.10.2020 року, як на підставу неможливості виплати у зв'язку зі спливом трьох років з часу припинення виплати пенсії є необґрунтованим.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що відповідачем Старобільським ОУ ПФУ Луганської області безпідставно порушено право власності позивача ОСОБА_1 у порядку спадкування на грошові кошти у розмірі 18138,31 грн. та це право підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов'язку в натурі шляхом стягнення її з відповідача на користь позивача.
Такий висновок про застосування до даних правовідносин положень книги шостої ЦК України узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.12.2018р. у справі №743/1218/17.
За таких підстав, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з Старобільського об'єднаного управління пенсійного фонду Луганської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом недоотриманої пенсії, яка належала за життя ОСОБА_2 , в розмірі 18138 грн. 70 коп. (116653 грн. 34 коп. належних до виплаті спадкоємцю за мінусом 98515 грн. 03 коп. фактично сплачених, дорівнює 18138 грн. 31 коп.)
Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на недоотриману ним за життя пенсію в сумі 45099,70 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні судом було досліджено Свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОЕ № 795874, посвідченого 14.05.2020 року державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори Обухівського районного нотаріального округу Київської області Антонченко О.В., в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з недоотриманої пенсії в розмірі 116653 грн. 34 коп., що належала померлому ОСОБА_2 (а.с.9), та згідно разового платіжного доручення Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 05.10.2020 року № 909340160826/2/3, було проведено нарахування недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 за період з 08.07.2017 по 30.06.2018 у сумі 98 515 грн 03 коп., яка отримана позивачкою 05.10.2020 за разовим дорученням № 909340160826/2/3 (а.с.10).
Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Таким чином, в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману ним за життя пенсію в сумі 45099 грн. 70 коп. слід відмови з огляду на те, що Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.05.2020, видане ОСОБА_1 , не є предметом спору у даній справі, не оспорено позивачкою раніше та є чинним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №428/5418/18 (провадження №61-48756св18), від 06 липня 2020 по справі № 750/8819/19 (провадження №61-4348ск20).
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 78861 від 27.12.2020 року про сплату судового збору у сумі 840 грн. 80 коп.
Враховуючи викладене, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 241 грн. 15 коп.
Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гребенар Олексія Вікторовича до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення недоотриманої пенсії - задовольнити частково.
Стягнути з Старобільського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області, код 41246506, місцезнаходження: Україна, Луганська область, місто Старобільськ, квартал Дружби, 1а, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом недоотриману суму пенсії після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 18138 гривень (вісімнадцять тисяч сто тридцять вісім) 31 копійку.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману ним за життя пенсію в сумі 45099 грн. 70 коп. - відмовити.
Стягнути з Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, код 41246506, місцезнаходження: Україна, Луганська область, місто Старобільськ, квартал Дружби, 1а, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , у якості відшкодування суми сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 241 грн. 15 коп.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В.Рукас