Справа № 757/53979/19-ц
іменем України
25 лютого 2021 року м. Сватове
Сватівський районний суд Луганської області
У складі головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Концур А.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення аліментів
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 листопада 2012 року на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/8 частини зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування вимог вказав, що 06 грудня 2001 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Свердлоському міському управлінні юстиції Луганської області. З відповідачем мають спільну дитину, народжену у шлюбі, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02 жовтня 2012 року рішенням Ленінського районного суду м. Луганськ шлюб ним та ОСОБА_3 було розірвано. Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганськ від 05 листопада 2012 року він повинен сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі ј зі всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Починаючи з листопада 2012 року позивач регулярно сплачував аліменти. Проте, з народженням другої дитини у новому шлюбі, яка також потребує належного матеріального забезпечення, подальша сплата ним аліментів у повному розмірі є неможливою. 09 серпня 2016 року він уклав шлюб із ОСОБА_5 . Від шлюбу з ОСОБА_6 він має доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також до значно погіршення його матеріального стану привели військові дії на Донбасі, які змусили його покинути рідний дім, батьків, сина та все нажите майно. Викладені обставини свідчать про те, що він має тяжкий матеріальний стан, а у зв'язку з народженням дитини у новому шлюбі він також зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне становище для обох своїх дітей, але відповідна сплата аліментів у встановленому судом розмірі є для нього неможливою.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Пономаренко Н.М. підтримала позовні вимоги, наполягає на їх задоволенню та суду пояснила, що на день ухвалення рішення від 05.11.2012 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно позивач мав стабільний і достатній дохід, а тому позовну заяву визнав і добровільно погодився на сплату аліментів в такому розмірі. Однак згодом втратив роботу, житло, був змушений переїхати та змінити місце проживання, його матеріальне становище погіршилось, розмір доходів знизився. Також позов мотивовано тим, що розмір аліментів, який на теперішній час стягується з позивача, приводить його в скрутне матеріальне становище, оскільки у нього на утриманні перебувають малолітня донька та непрацездатна дружина. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів. За вказаних обставин, на думку представника, позивач підтверджено погіршення його майнового стану у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Відповідно до довідки з місця роботи позивача від 26.02.2020, за період з 01.01.2019 по 312.12.2019 його дохід склав 395 864,55 грн., з якого утримано аліментів у розмірі 79 667,76 грн. Представник також звернув увагу, що зменшення розміру аліментів до 3400 грн. щомісячно є достатнім розміром стягнення з позивача аліментів. Також, вважає, що розмір аліментів після їх зменшення відповідатиме вимогам сімейного законодавства.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про місце, день та час слухання справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Але на адресу суду направила заперечення на позовну заяву, в яких просить суд відмовити в задоволенні вимог щодо зменшення розміру аліментів, оскільки факт наявності іншої дитини на утриманні позивача не може слугувати самостійною підставою для зменшення розміру аліментів, так як відсутні будь-які документи примусового виконання на утримання другої дитини. Також позивачем не надано суду доказів щодо погіршення його матеріального стану. Більш того позивачем придбана квартира у АДРЕСА_1 . Вважає, що зменшення розміру аліментів суперечить інтересам дитини.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 грудня 2001 року між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, який буз зареєстрований у Свердлоському міському управлінні юстиції Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 від 06.12.2001 (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають спільну дитину, народжену у шлюбі, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 21.07.2005 (а.с. 6).
02 жовтня 2012 року рішенням Ленінського районного суду м. Луганськ шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с. 7).
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганськ від 05 листопада 2012 року ОСОБА_2 повинен сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі ј зі всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно (а.с. 8).
(додаток №4 копія рішення Ленінського районного суду м. Луганськ від 02.11.2012 р.)
09 серпня 2016 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5 , який був зареєстрований Сватівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 85, свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3 від 09.08.2016 (а.с. 9).
Від шлюбу з ОСОБА_6 позивач має доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 від 27.12.2018 (а.с. 10)
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 930007367 від 20.10.2016 та копєю довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3006-5000149316 від 26.06.2019 (а.с. 11-12).
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментів суд також має враховувати положення ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-143цс13 на основі аналізу ст.ст. 181, 192 СК України зазначив, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
В даному випадку норми закону передбачають обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
При цьому суд враховує, що відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтям 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Отже, за змістом статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24).
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Даючи оцінку наданим по справі доказам, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, зважаючи на те, що сторони рівні в обов'язку утримувати спільну дитину, відсутність відзиву від відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню задоволенню вимог та вважає достатнім зменшити розмір аліментів до з 1/4 до 1/6 частини зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 05 листопада 2012 року на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/6 частини зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року.
Суддя Сватівського
районного суду: В.О.Половинка