Справа №: 398/4814/20
провадження №: 2/398/2166/20
Іменем України
"25" січня 2021 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Мазерської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/4814/20ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення частки із спільної власності,
Позивач просить у позовних вимогах: виділити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у натурі 79/100 частки нежитлових будівель в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна з поштовою адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на виділене у натурі нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці розміром 0,5626 га за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: нежитлова будівля - літ. «А», нежитлова будівля - літ. «Б», підвал - «пд», нежитлова будівля - літ. «В», гараж - літ. «Г», вбиральня - літ. «Д», огорожа - №1, замощення - «1», як окреме єдине ціле (1 / 1).
07.02.2018 року позивач придбав у ОСОБА_3 79/100 часток нежитлового будинку АДРЕСА_1 .
Право власності на цю будівлю зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним №510431635103 від 07.02.2018 року.
Технічний паспорт, який видано 15.12.2020 року КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентарізації» містить інформацію, що загальна площа 79/100 часток становить 1 742,3 кв. м (нежитлова будівля - А; нежитлова будівля - Б; підвал - пд.; нежитлова будівля - В; гараж - Г; вбиральня - Д; огорожа - №1; замощення - 1).
Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,8344 га, кадастровий номер 3510300000:11:392:0024.
Співвласником іншої частини будівлі (21/100) є відповідач - ОСОБА_2 .
У судове засідання позивач не прийшов, але надав письмову заяву, де просить розглянути справу у його відсутність та задоволити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав письмові пояснення, де вказав, що позовні вимоги визнає повністю та просить задоволити. Визнання позовних вимог надає можливість суду ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.01.2021 року відкрито провадження.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
З 07.02.2018 року співвласниками нежитлового будинку АДРЕСА_1 були позивач та відповідач, а саме ОСОБА_1 (належить 79/100 часток) та ОСОБА_2 (належить 21/100 частка).
ОСОБА_1 07.02.2018 року придбав у ОСОБА_3 79/100 часток нежитлового будинку АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Кіровоградської області та зареєстровано в реєстрі за №32.
Позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 1 742,3 кв. м (нежитлова будівля - А; нежитлова будівля - Б; підвал - пд.; нежитлова будівля - В; гараж - Г; вбиральня - Д; огорожа - №1; замощення - 1).
Спірний будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності.
Рішенням №665 від 01.02.2019 року, Олександрійська міська рада Кіровоградської області вирішила надати дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку технічною документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,8344 га (кадастровий номер 3510300000:11:392:0024), на дві окремі земельні ділянки, а також оформити договори оренди з обома на строк 49 років, з орендною ставкою у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки до 01.02.2021 року, а потім - 3%.
15.12.2020 року КП «ОМБТІ» видало ОСОБА_1 технічний паспорт на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Даний паспорт містить інформацію про розташування будівель та споруд, план та експлікацію.
На підтвердження фактів викладених у позовній заяві позивач надав копію договору купівлі-продажу від 07.02.2018 року за яким придбав 79/100 часток нежитлового будинку АДРЕСА_1 та даний договір посвідчено нотаріально.
Враховуючи той факт, що спільно використовувати належне майно сторони не можуть, тому необхідний поділ спірного будинку і позивач вказує на висновок архітектора ОСОБА_4 .
У даному висновку від 25.10.2017 року зазначено, що технічно можливо вивести зі складу комплексу будівель по АДРЕСА_1 79/100 частки від усього комплексу (нежитлова будівля літ. «А», «а», «а2», «а3», «а4», «а5», нежитлові будівлі літ. «Б», «В», гараж літ. Г, вбиральня літ. «Д»).
Отже, суд дійшов висновку, що визначальним для виділу частки нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Власники будівель згодні провести поділ майна.
Враховуючи те, що належні сторонам частини будинку фактично є окремими об'єктами нерухомості, а також відсутні будівлі і споруди, які б перебували у спільному користуванні, а тому є наявна технічна можливість для виділу позивачу частки будинку як окремого об'єкта права власності та підстава для задоволення позову.
Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Стаття 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Також відповідно ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 328 ЦК України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Норми ч. 4 ст. 33 ЦК України вказують, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації, відповідно до закону.
За положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Норми ст. 358 ЦК України вказують, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Як роз'яснив Верховний Суд України у постанові від 30.09.2015 року, справа №6-цс15, оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою КМ України №1117 від 08.12.2010 року «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, та враховуючи той факт, що іншого вирішення спору ніж у судовому порядку у позивача немає, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Виділили у власність ОСОБА_1 79/100 частки в натурі нежитлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення загальною площею 1 742,3 кв. м (нежитлова будівля - А; нежитлова будівля - Б; підвал - пд.; нежитлова будівля - В; гараж - Г; вбиральня - Д; огорожа - №1; замощення - 1) та визнати за ним право власності на даний об'єкт, згідно з технічним паспортом виданим 15.12.2020 року КП «ОМБТІ».
Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає у кв. АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 29 січня 2021року.
Учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає у кв. АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , який проживає у буд. АДРЕСА_3 .
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА