08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
6-а/381/9/21
2а-5017/2006
про залишення заяви без руху
17 лютого 2021 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, -
До Фастівського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.
Частинами 1 та 2 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані норми кореспондуються з положенням пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у резолютивній частині рішення суду може бути визначений порядок та встановлений судом строк виконання рішення.
Частиною 6 ст. 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160 і 161 КАС України.
Звертаючись до суду з даною скаргою заявник зазначає, що вона є представником позивачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, в порушення норм даної статті заявником не зазначено, повних анкетних даних позивачів у справі, їх ідентифікаційні номери або номери і серії їх паспортів, адрес їх місць проживання та/або реєстрації, їх засоби зв'язку, офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти.
Окрім того, заявником не додано до матеріалів справи документів, які б засвідчували особи позивачів.
Пунктами 4 та 5 ч. 5 ст. 160 даного Кодексу передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів . Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з поданої до суду заяви, стороною заявника не викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або обставин, які свідчать на підтвердження дійсної неможливості отримання таких доказів, а також на підставі якої саме правової норми визначається той спосіб захисту прав, який заявник просить застосувати, тобто, які саме суб'єктивні права заявника порушені, ким та якими саме діями та якими правовими наслідками.
Між тим, звертаючись з вказаними вимогами, стороною заявника не зазначено та не надано підтвердження, що судом при постановленні судового рішення було зобов'язано суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) ч. 4 ст. 161 КАС України)
Між тим, стороною заявника до матеріалів поданої заяви не додано належним чином завірені копії постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2006 року та ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2010 року, на яку сторона заявника посилається звертаючись до суду з даною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 4 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
За пунктами 2, 12,14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 17 грудня 2012 року № 36, ордер на надання правової допомоги є письмовим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та іншими законами України. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Ордер має містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Із наведеного нормативного регулювання випливає, що адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, тобто оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, з якого можна презюмувати, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги і підтверджує правоможність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші форми цього документа, наприклад копії ордера будь-якого виду, зокрема й копія, завірена самим адвокатом, не замінюють обов'язку надавати ордер як основний вид документа, перший і єдиний його примірник.
Положення ч. 4 статті 59 КАС України не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
Також, відповідно до п.п 15.4 п. 15 Положення ордер містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В контексті наведеного слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.
Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (ч. 3 ст. 16 зазначеного Закону).
З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем чітко відокремлені суди, як такі що окремо ідентифікуються та зазначаються у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» ордеру на надання правової допомоги.
При цьому, сукупність наведених норм вочевидь зумовлює необхідність ідентифікації суду із зазначення власної назви юридичної особи публічного права - власної назви певного суду.
В той же час, до заяви додано копії ордерів серії КС № 362840 від 26 січня 2021 року, серії КС № 362841 від 26 січня 2021 року, серії КС № 362842 від 26 січня 2021 року, зі змісту яких, вбачається, що в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено невизначене коло установ «у всіх судових органах та установах з питань виконання рішень судів України», натомість всупереч наведеному та вимогам п.п 15.4 п. 15 Положення, не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом.
Таким чином, додані до заяви копія вищезазначених Ордерів, не є документами, що посвідчують повноваження Орещенко Л.А. на здійснення від імені позивачів їх процесуальних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 9901/939/18 (провадження № П/9901/939/18), від 14.12.2018 у справі №9901/847/18 (провадження № П/9901/847/18) та від 08.01.2019 у справі № 806/3022/18 (провадження № Зн/9901/82/18).
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, заяву ОСОБА_1 про судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про судовий контроль за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Осаулова Н.А.