Справа № 369/2404/21
Провадження №1-кс/369/557/21
23.02.2021 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110500000009 від 10.02.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, -
В провадженні СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110500000009 від 10.02.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України за фактом того, що 04.02.2021, близько 16 год. 15 хв. (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_4 знаходячись за адресом: Київська область, Бучанський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, поблизу магазину "Зоряний" побачив малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішив вчинити розпусні дії щодо неї.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, будучи обізнаним, що остання є особою, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, підійшов до малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та почав хватати її за руку, в ході чого вчинив розпусні дії відносно потерпілої, демонструючи свій статевий орган в збудженому стані.
Крім того, 18.01.2021, близько 12 год. 20 хв. (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_4 знаходячись за адресом: Київська область, Бучанський район, с. Мила, на вулиці Комарова біля магазину «Фора» побачив малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вирішив вчинити розпусні дії щодо неї.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, будучи обізнаним, що остання є особою, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, підійшов до малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухватив її за руку, в ході чого вчинив розпусні дії відносно потерпілої, поклавши її руку на свій статевий орган.
Таким чином, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, працюючий, раніше судимий Деснянським РС за ч. 2 ст. 156 КК.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Так, прокурором Києво-Святошинської прокуратури Київської області було об'єднано кримінальні провадження № 12021110500000009 від 10.02.2021 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України та № 12021110500000031 від 13.02.2021 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, за загальним номером № 12021110500000009 від 10.02.2021.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є злочином тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покарання за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку з чим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:
-підозрюваний немає постійного місця роботи та законного джерела доходів;
-підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи ці обставини, існує реальний ризик залишення ним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років.
При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону «Про держбюджет» на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць планується в розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.
Враховуючи викладене визначити розмір застави для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 30 * 2270 гривень = 68 100 гривень (шістдесят вісім тисяч сто гривень).
Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, вбачається необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110500000009 від 10.02.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 57 діб, тобто до 20 квітня 2021 року (включно).
Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 30 * 2270,00 гривень = 68 100 гривень (шістдесят вісім тисяч сто гривень).
Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складенно 26.02.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1