26 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 440/4394/19
адміністративне провадження № К/9901/5015/21
Верховний Суд в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2020р. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020р. у справі за позовом Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського Товариства сліпих до Кременчуцької міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення,-
10.02.2021р. до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідачем не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляд і повертається, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 5 ст. 332 КАС України,
Касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2020р. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020р. у справі за позовом Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського Товариства сліпих до Кременчуцької міської ради Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Громадської організації "Всеукраїнська організація інвалідів" Українське товариство сліпих" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, повернути особі, яка її подала разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя
О.П. Стародуб