25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 120/381/20-а
адміністративне провадження № К/9901/4213/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020, позов задоволено.
04.02.2021 ГУ ДПС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на вище зазначені судові рішення.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС підстави для касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
ГУ ДПС не вказало підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до частини четвертої статті 328 КАС.
У касаційній скарзі ГУ ДПС посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без врахування висновку Вищого адміністративного суду України у постанові від 16.11.2015 у справі № 826/14630/14 та Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 у справі № 826/13138/15. Однак, відповідач не зазначає, які саме норми матеріального (та/чи процесуального) права неправильно застосовані (порушені) судами попередніх інстанцій.
Постанова Вищого адміністративного суду України не може бути прикладом іншого правозастосування у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС, відтак посилання ГУ ДПС на неї є безпідставним.
Також колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у справі № 120/381/20-а та у справі № 826/13138/15, на постанову Верховного Суду в якій вказує ГУ ДПС на обґрунтування своїх доводів, не є подібними, оскільки у справі № 826/13138/15 позивачем є фізична особа-підприємець, видами підприємницької діяльності якого за номером згідно КВЕД є, зокрема, 68.3 - операції з нерухомим майном: 68.31 агентства нерухомості та 68.31 управління нерухомим майном за винагороду.
Відтак, довід ГУ ДПС про не врахування судами першої та апеляційної інстанцій висновку Верховного Суду в постанові від 13.03.2018 у справі № 826/13138/15 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не знайшов підтвердження.
З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 повернути.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко