25 лютого 2021 року
Київ
справа №826/8058/17
адміністративне провадження №К/9901/1760/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №826/8058/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
16.01.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС), направлена до суду поштою 14.01.2021.
Верховний Суд ухвалою від 29.01.2021 зазначену касаційну скаргу залишив без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали: для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI; для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№0102932098708), копія ухвали суду від 29.01.2021 про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 05.02.2021.
У зв'язку з отриманням вищезгаданої ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, скаржник 15.02.2021 направив до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, яке вмотивовано тим, що з огляду на скрутне матеріальне становище, ГУ ДПС не має можливості надати документ про сплату судового збору у встановленим судом строк. Також просить прийняти уточнену касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що клопотання про продовження процесуального строку скаржником подано у належний строк і наведені в ньому обставини підтверджені, процесуальний строк для усунення виявлених судом недоліків може бути продовжений в межах строку, який встановлювався для усунення недоліків цієї касаційної скарги.
При цьому, суд встановив, що в ухвалі від 29.01.2021 було допущено арифметичну помилку при розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, яка потребує виправлення.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов у цій справі заявлено фізичною особою-підприємцем у 2017 році. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1600 грн.
Судовими рішеннями задоволено позовні вимоги частково, а саме визнано протиправними дії відповідача (вимога немайнового характеру), а також скасовано податкові повідомлення-рішення на загальну суму 711603,71 грн (вимоги майнового характеру).
Сплаті при поданні позовної заяви в цій частині позовних вимог підлягав судовий збір в сумі: 1600 грн - за вимогу немайнового характеру; 7116,04 грн - за вимоги майнового характеру (1% від 711603,71 грн, що не перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9000 грн).
Відповідно, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 17432,08 грн (8716,04 грн * 200%). З урахуванням сплаченого судового збору в сумі 9600 грн (платіжні доручення №9355 від 30.12.2010, №385 від 17.02.2021) скаржник має доплатити судовий збір в сумі 7832,08 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101; 22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, аналіз змісту уточненої касаційної скарги свідчить про те, що підставами для касаційного оскарження судових рішень визначено:
- пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, який обґрунтований тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права - пункти 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах;
- пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, який обґрунтований тим, що суди неправильно застосували норму матеріального права - пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Разом з тим, у касаційній скарзі також містяться доводи про неправильне застосування судами пункту 81.2 статті 81 ПК України, однак, яке наведено не у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, скаржнику в межах наданого додаткового часу необхідно усунути цей недолік, визначившись із підставою для касаційного оскарження судових рішень в цій частині та зазначити обов'язкові умови у їх взаємозв'язку, передбачених КАС України.
Так, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що обов'язок визначити підставу касаційного оскарження судових рішень покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Керуючись статтею 121 КАС України,
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження процесуального строку для усунення недоліків задовольнити.
Продовжити скаржнику строк терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі;
- для надання платіжного документа про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI - в сумі 7832,08 грн.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко