"15" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1666/19
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді В.С. Петрова
судді Ю.С. Бездолі
Л.В. Лічмана
при секретарі судового засідання Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - Буніна Ю.Г.,
від відповідача - Яровенко М.Г., Ткаченко О.Ю.,
від третіх осіб - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портінвест Лоджистік”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанія Naviborn LTD, Компанія Shipman BG LTD та Компанія Fayette International Holdings LTD, про стягнення заборгованості в сумі 255429,21 дол. США, що еквівалентно 6814851,32 грн., -
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портінвест Лоджистік” про стягнення заборгованості в сумі 255429,21 дол. США, що еквівалентно 6814851,32 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України №367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 р. щодо несплати наданих за договором спеціалізованих послуг за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р.
Зокрема, як вказує позивач, ДП “Адміністрація морських портів України” були встановлені умови договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, який є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України.
Декларацією про приєднання від 21.12.2018 р. № 95 до договору ТОВ “Портінвест Лоджистік” (морський агент) підтвердило ознайомлення та згоду з усіма умовами договору та всіма додатками до нього, які є його невід'ємною частиною, а також з усіма законодавчими та нормативними документами, що застосовуються до правовідносин, які виникають між морським агентом та ДП “Адміністрація морських портів України”.
Згідно з п. 2.1 договору його предметом є врегулювання взаємовідносин адміністрації та морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті адміністрацій.
Згідно із розділом договору “Терміни та скорочення, які використовуються в цьому договорі”, спеціалізована послуга - це послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.
Наразі позивач посилається на положення ст. 21 Закону України “Про морські порти України”, відповідно до яких перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 405 був затверджений перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, до яких відносяться:
- забезпечення лоцманського проведення;
- регулювання руху суден;
- забезпечення проведення криголамних робіт;
- забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Як зазначає позивач, за ч. 2 ст. 5 Закону України “Про природні монополії” зведений перелік суб'єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України.
Так, позивач вказує, що порядок складання та ведення зведеного переліку суб'єктів природних монополій, визначений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 р. № 874-р, згідно п. 7 якого зведений перелік суб'єктів природних монополій розміщується щомісяця до 20 числа на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України (http://www.amc.gov.ua).
За ствердженнями позивача, відповідно до зазначеного переліку Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” є суб'єктом природних монополій, який надає спеціалізовані послуги морських портів у Одеській, Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях, та Автономній Республіці Крим.
Таким чином, як вказує позивач, згідно із наведеними нормами виключно Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” можуть надаватися спеціалізовані послуги у морських портах, до яких відноситься забезпечення проведення криголамних робіт.
Між тим, відповідно до п. 1.2 договору всі права та обов'язки адміністрації (в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим договором, виконуються відповідною філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.
Так, за ствердженнями позивача, протягом лютого 2019 року ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” нараховувало морському агенту плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (спеціалізована послуга).
Наразі позивач зауважує, що порядок нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлений наказом Міністерства інфраструктури України 26.12.2013 р. № 1059 “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”, відповідно до п. 2.1 якого нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих тарифів.
Крім того, як додає позивач, порядок оголошення льодової кампанії визначений згідно з п. 5.3 Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 р. № 14. Згідно наведеного пункту 5.3 Правил, якщо початок або кінець льодової кампанії Морською адміністрацією не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Морську адміністрацію.
З урахуванням вимог вказаної норми, за ствердженнями позивача, капітан морського порту Маріуполь розпорядженням від 01.02.2019 р. № 01/02 оголосив льодову кампанію в порту Маріуполь з 00 годин 00 хвилин 03.02.2019 р. та розпорядженням від 04.02.2019 р. № 02/02 з 00 годин 00 хвилин 05.02.2019 р. оголосив про кінець льодової кампанії в порту Маріуполь.
Отже, як вказує позивач, льодова кампанія в порту Маріуполь тривала з 03.02.3019 р. по 04.02.2019 р. включно.
Згідно з п. 2.2 наказу якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу.
Відповідно до п. 2.3 наказу у випадках, коли льодову кампанію в морському порту Маріуполь не оголошено до 31 січня включно, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, нарахування плати із суден груп А, Б здійснюється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь.
Як вказує позивач, якщо початок льодової кампанії у морському порту Маріуполь оголошено після 01 лютого, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь справляється до закінчення льодової кампанії за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів. При цьому, як додає позивач, якщо вхід або вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь відбувається до початку оголошеної льодової кампанії у періоді, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, за такий вхід або вихід судна плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт справляється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна.
Таким чином, за ствердженнями позивача, з урахуванням зазначених пунктів наказу та строку дії льодової кампанії ним нараховано плату відповідачу за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за період з 01.02.2019 р. по 02.02.2019 р. в розмірі 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна, а за період з 03.02.2019 р. по 04.02.2019 р. в розмірі 0,5 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна, яка була сплачена відповідачем та щодо якої відсутній спір між сторонами.
Окрім зазначеного позивач наголошує, що ним були встановлені підстави для нарахування відповідачу сум за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт після оголошення закінчення льодової кампанії за період з 05.02.2019 р. по 02.03.2019 р. відповідно до наступного.
Згідно з абз. 1 п. 2.3 наказу у випадках, коли льодову кампанію в морському порту Маріуполь не оголошено до 31 січня включно, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, нарахування плати із суден груп А, Б здійснюється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь.
Так, у відповідності до п. 2.2, 2.3 наказу позивачем було здійснено донарахування сум за надану відповідачу спеціалізовану послугу за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р. та виставлено рахунки від 25.03.2019 р., які було направлено відповідачу листом від 26.03.2019 р. № 731/17-01-02/Вих/17: № 524-В на суму 10437,56 дол. США; № 525-В на суму 10437,56 дол. США; № 526-В на суму 14510,21 дол. США; № 527-В на суму 14510,21 дол. США; № 528-В на суму 13299,17 дол. США; № 529-В на суму 13299,17 дол. США; № 530-В на суму 9045,91 дол. США; № 531-В на суму 9045,91 дол. США; № 532-В на суму 9045,91 дол. США; № 533-В на суму 9045,91 дол. США; № 534-В на суму 13758,18 дол. США; № 535-В на суму 13758,18 дол. США; № 536-В на суму 13758,18 дол. США; № 537-В на суму 13758,18 дол. США; № 538-В на суму 10437,56 дол. США; № 539-В на суму 12101,35 дол. США; № 540-В на суму 12101,35 дол. США; № 544-В на суму 15437,63 дол. США; № 545-В на суму 11042,74 дол. США; № 559-В на суму 13299,17 дол. США; № 560-В на суму 13299,17 дол. США.
Таким чином, позивач вказує, що загальна сума виставлених та направлених відповідачу рахунків складає 255429,21 дол. США.
Водночас, позивач додає, що у зв'язку із несплатою вказаних рахунків ним було пред'явлено відповідачу претензію від 23.04.2019 р. № 928/17-01-02/Вих/17 (17-01-02-19-13П), в якій викладено позицію щодо правомірності донарахування сум за спеціалізовану послугу, у відповідь на яку відповідач у листі від 23.05.2019 р. № 326/2019 повідомив про відмову сплатити зазначені рахунки та для аргументування своєї позиції відповідач послався на лист Міністерства інфраструктури України від 12.03.3019 р. № 2983/27/10-19.
Так, позивач вказує, що у листі Міністерства інфраструктури України визначено, що “Пунктом 2.3 наказу № 1059 встановлено, що у періоді, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб до початку оголошення льодової кампанії в морському порту Маріуполь, нарахування плати із суден групи А, Б здійснюється за тарифом 0,29 дол. США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/ за межі акваторії морського порту. Плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь справляється з початку до закінчення льодової кампанії за тарифом 0,5 дол. США за 1 метр куб. умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/ за межі акваторії морського порту”. Тому відповідач вважає правомірними дії ДП “АМПУ” по виставленню рахунків за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у період з 01.02.2019 р. по 04.02.2019 р., а нарахування ДП “АМПУ” сум за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь з 05.02.2019 р. (після закінчення льодової кампанії під час зимової навігації 2018-2019 р.) безпідставним.
У зв'язку із цим позивач зауважує, що роз'яснення Міністерства інфраструктури України від 12.03.3019 р. № 2983/27/10-19 було надано на звернення ДП “АМПУ” від 22.02.2019 р. № 719/10-01-01/Вих щодо трактування формулювань у пунктах 2.2 та 2.3 наказу, проте воно не містить чіткого порядку справляння плати за забезпечення проведення криголамних робіт, у випадку якщо льодова кампанія розпочата та завершена у проміжку часу після 01 лютого до спливу 30 діб, передбачених п. 2.3 наказу.
При цьому, як зазначає позивач, відповідно до змісту пунктів 2.2 та 2.3 наказу Міністерства інфраструктури України 26.12.2013 р. № 1059 “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт” наявні підстави для оплати відповідачем послуг із забезпечення проведення криголамних робіт за період, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, тобто з 05.02.2019 р. по 02.03.2019 р.
Відтак, за ствердженнями позивача, відповідач має заборгованість за договором за надану спеціалізовану послугу за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р. у сумі 255429,21 дол. США, що по курсу НБУ станом на 30.05.2019 р. (офіційний курс 26,68 грн. за 1 дол. США) складає 6814851,32 грн., що заявлена до стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2019 р. позовну заяву ДП “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії ДП “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1666/19 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 04.07.2019 р.
03.07.2019 р. відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, по-перше, відповідач вказує, що позивач підтвердив відсутність заборгованості із зборів, штрафів та інших платежів шляхом надання дозволу на вихід суден із порту. При цьому із посиланнями на ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 21 Закону України “Про морські порти України”, Постанову Кабінету Міністрів України № 405 від 03.06.2013 р., Порядок нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, встановлений наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 р. № 1059 “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”, ч. 2 ст. 175 ГК України, ст.ст. 3, 901 ЦК України відповідач стверджує, що послуга із забезпечення проведення криголамних робіт має імперативний характер, тобто є обов'язковою для сплати, а підставою надання послуги із забезпечення проведення криголамних робіт є не договір, укладений між позивачем та відповідачем, а припис чинного законодавства (Порядок), а також не договором між позивачем та відповідачем, а Порядком визначений розмір тарифів на таку послугу та порядок її оплати. Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про той факт, що послуги із забезпечення проведення криголамних робіт не є послугами у розумінні Цивільного кодексу України, а фактично є обов'язковим платежем, передбаченим чинним законодавством.
Поряд з цим, посилаючись на ст.ст. 85, 91 Кодексу торговельного мореплавства, відповідач наголошує, що для того, щоб судну було надано дозвіл на вихід з порту судновласник повинен до відходу судна із морського порту сплатити всі збори, штрафи та інші платежі, в тому числі платежі за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Таким чином, як зауважує відповідач, факт надання дозволу капітана порту на вихід судна із порту є підтвердженням того, що всі збори, штрафи та інші платежі, в тому числі платежі за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, були належним чином сплачені відповідно до норм чинного законодавства України. Наразі відповідач вказує, що станом на дату надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, які оспорюються, капітан морського порту та служба капітану морського порту були структурними підрозділами Адміністрації, тому Адміністрацією через свій структурний підрозділ було надано дозвіл на вихід всіх суден, чим підтверджено факт відсутності заборгованості по всім зборам, штрафам та іншим платежам, в тому числі платежам за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.
Також відповідач вказує про несвоєчасне виставлення рахунків позивачем за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт (порушення умов договору позивачем). Зокрема, відповідач зазначає, що у позовній заяві позивачем було вказано про здійснення донарахування сум за спеціалізовану послугу із забезпечення проведення криголамних робіт за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р. та виставлення рахунків від 25.03.2019 р., які були направлені морському агенту листом від 26.03.2019 р. № 731/17-01-02/вих/17, загальна сума донарахування склала 255429,21 дол. США. Водночас, відповідно до п. 3.1.5 договору позивач зобов'язаний виставити та надати морському агенту остаточні рахунки по суднозаходу та наданих послугах не пізніше п'яти робочих днів з моменту надання послуги, однак, за ствердженнями відповідача, із системного аналізу доставлених позивачем рахунків відповідач приходить до висновку, що всі рахунки були виставлені із порушенням строків, передбачених пунктом 3.1.5 договору. При цьому, як наголошує відповідач, виставляючи рахунки із порушенням строків після виходу судна із порту, позивач позбавляє можливості відповідача отримати кошти від судновласника, адже із судновласником у агента на момент донарахування всі розрахунки вже здійснено.
Водночас, стосовно відсутності підстав для нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт після оголошення про кінець льодової компанії відповідач зауважує, що нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється відповідно до п. 2.3 Порядку, в якому чітко зазначено, що з 01 лютого не залежно від наявності льодової компанії справляється плата за криголамні роботи за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна до початку льодової компанії; далі протягом строку дії льодової компанії справляється плата за криголамні роботи за тарифом 0,50 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна до закінчення льодової кампанії. При цьому позивачем у позовній заяві зазначено, що льодова компанія в морському порту Маріуполь тривала з 03.02.2019 р. по 04.02.2019 р. включно, а відтак, керуючись п. 2.3 Порядку позивач з урахуванням часу оголошення льодової компанії та терміну її дії правомірно здійснював нарахування плати за криголамні роботи, а саме: з 01.02.2019 р. до 02.02.2019 р. (до початку оголошення льодової компанії) включно в розмірі 0,29 дол. США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна; з 03.02.2019 р. по 04.02.2019 р. (під час оголошеної льодової компанії) включно в розмірі 0,5 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна; з 05.02.2019 р. (після закінчення льодової компанії) рахунки не виставлялися. Такої ж думки, за ствердженнями відповідача, додержується Міністерство інфраструктури України у своєму листі № 2983/27/10-19 від 12.03.2019 р. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для донарахування плати за послуги із забезпечення криголамних робіт після оголошення кінця льодової компанії.
Наразі відповідач додає, що судновласник сплатив плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у складі корабельного збору. Так, із посиланнями на ст. 74 КТМ, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 1, ст. 15 Закону України “Про морські порти України” відповідач вказує, що вищевказані положення законодавства свідчать про два факти, по-перше, що метою проведення криголамних робіт та існування криголамного флоту, як об'єкту портової інфраструктури, є забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах та, по-друге, що Адміністрація морських портів України зобов'язана утримувати криголамний флот, як об'єкт портової інфраструктури за власний рахунок. Крім того, посилаючись на ч. 1 ст. 16 Закону України “Про морські порти України”, п.п. 1.3, 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, відповідач стверджує, що судновласник змушений двічі платити за одну і ту ж саму послугу по забезпеченню безпеки мореплавства, перший раз у складі корабельного збору, а другий раз під час плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, що є однією із складових забезпечення безпеки мореплавства. Відтак, як зауважує позивач, фактично судновласник, сплативши корабельний збір, також сплатив плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та підтвердженням сплати корабельного збору по всім суднозаходам, які фігурують у рахунках позивача, є той факт, що суднам відповідно до ст. 91 КТМ України капітаном порту було надано дозвіл на вихід із порту, крім того позивач цей факт не оспорює.
Так, стосовно неналежності відповідача по справі останній з посиланнями на ч. 3 ст. 116, ст. 117 КТМ України, ч. 1 ст. 239 ЦК України, ч. 3 ст. 4 ГК України зазначає, що відповідач не є носієм прав і обов'язків у правовідношеннях, де він представляє судновласників згідно з договором, а є лише представником відповідного судновласника (на строк відповідного суднозаходження, згідно - номінації, довіреності, договору тощо), з огляду на що представник судновласника за договором є неналежним відповідачем, а натомість належним відповідачем у будь-якому разі є саме судновласник.
04.07.2019 р. відповідачем було подано до суду заяву про залучення судновласників суден Sider Gagliarda, Federal Bristol, Elaziz Stevia, Patra 3, Brant, Mottler, Sakar, Nazmi C, Juliana, Nazar до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Так, протокольною ухвалою суду від 04.07.2019 р. судом було відмовлено у задоволенні вказаної заяви відповідача.
19.07.2019 р. відповідачем було подано до суду заяви про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компанії “Tserico Shipping Limited”, яка є судновласником судна “Mottler”, компанії “Sefmar Limited”, яка є судновласником судна “Juliana”, компанії “Patra Shipping LTD”, яка є судновласником судна “Patra 3”, компанії “Stevia Shipping LTD”, яка є судновласником судна “Stevia”, компанії “Elaziz Limited”, яка є судновласником судна “Elaziz”, компанії “Armamento Setramar Malta LTD”, яка є судновласником судна “Sider Gagliarda”, компанії “Federal Atlantic LTD”, яка є судновласником судна “Federal Bristol”, компанії “Veyron S.A.”, яка є судновласником судна “Sakar”, компанії “Eco Marine Carriers Limited”, яка є судновласником судна “Nazmi C”, Компанії “Nazar Limited”, яка є судновласником судна “Nazar”, компанії “Lekana Shipping Company Limited”, яка є судновласником судна “Brant”.
22.07.2019 р. позивачем було подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначає наступне. Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача підстав для нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за період після закінчення льодової кампанії позивач зауважує, що із змісту першого речення п. 2.3 наказу випливає, що після 01 лютого плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт протягом періоду оголошеної льодової кампанії у морському порту Маріуполь справляється за тарифом 0,5 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна. При цьому, на думку позивача, словосполучення “до закінчення льодової кампанії” стосується порядку нарахування плати та розміру тарифу за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь протягом оголошеної льодової кампанії після 01 лютого. Отже, за ствердженнями позивача, на підставі першого речення абзацу 2 пункту 2.3 наказу позивач нараховував плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за період оголошеної льодової кампанії в порту Маріуполь, яка тривала з 03.02.3019 р. по 04.02.2019 р. включно за тарифом 0,5 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна. Також, як додає позивач, відповідно до другого речення абз. 2 п. 2.3 наказу позивач нарахував плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за період з 01.02.2019 р. до початку оголошеної льодової кампанії, тобто до 02.02.2019 р. - в розмірі 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна. До того ж, як зазначає позивач, відповідно до абзацу 1 пункту 2.3 наказу у випадках, коли льодову кампанію в морському порту Маріуполь не оголошено до 31 січня включно, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, нарахування плати із суден груп А, Б здійснюється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь. В той же час, на думку позивача, відповідно до формулювання цього пункту не встановлено, що нарахування плати сум за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь припиняється після закінчення оголошеної льодової кампанії, у разі якщо оголошення закінчення льодової кампанії відбувається у дату протягом 30 діб починаючи з 01 лютого. Таким чином, виходячи зі змісту зазначеної норми, за ствердженнями позивача, у останнього були наявні підстави для нарахування відповідачу сум за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, тобто після оголошення закінчення льодової кампанії за період з 05.02.2019 р. по 02.03.2019 р. за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь. З огляду на вказане, позивач вважає необґрунтованими ствердження відповідача про те, що плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт не нараховується взагалі після закінчення оголошеної льодової кампанії.
Так, стосовно строку виставлення та надання рахунку по сплаті спеціалізованої послуги позивач з посиланнями на положення договору № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 р. та постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 405 “Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню” вказує, що оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено ч. 2 ст. 21 Закону України “Про морські порти України”, а також вказаною постановою КМУ від 03.06.2013 р. № 405, то саме ці акти цивільного законодавства визначають зобов'язання сторін щодо порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги по проведенню криголамних робіт, у тому числі щодо складання позивачем рахунків за надання спеціалізованої послуги, при цьому діюче законодавство не передбачає обмежені строки для складання та надання адміністрацією рахунків за надання спеціалізованої послуги. Таким чином, на думку позивача, відповідно до умов договору та чинного законодавства останнім не пропущено строків виставлення та надання рахунків відповідачу за надані спеціалізовані послуги, а твердження відповідача щодо відсутності в нього зобов'язань із сплати рахунків через пропущення позивачем строків їх виставлення не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Стосовно доводів відповідача про відсутність заборгованості по платежам за спеціалізовані послуги у зв'язку із отриманням дозволу на вихід суден із порту позивач, посилаючись на ст. 91 КТМ України, вказує, що за вказаними нормами КТМ заборона на вихід судна з морського порту є правом капітана, яке він може застосувати у передбаченому чинним законодавством порядку, а не обов'язком. Також, як вказує позивач, правовий аналіз ч. 2 ст. 21 Закону України “Про морські порти України”, постанови КМУ від 03.06.2013 р. № 405 свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт протягом встановленого у наказі періоду є спеціалізованою послугою, яка підлягає державному регулюванню, тому саме акти чинного законодавства встановлюють порядок надання послуги. При цьому, як додає позивач, діюче законодавство не передбачає строків виставлення та надання рахунків відповідачу за надані послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, у тому числі обов'язку позивача виставити рахунок для оплати спеціалізованої послуги до виходу судна із порту, що вказує на те, що дозвіл капітана порту на вихід суден із акваторії порту не може підтверджувати факт відсутності заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.
Крім того, щодо твердження відповідача про сплату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у складі корабельного збору позивач зауважує, що саме актами чинного законодавства передбачено нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт понад обсяг послуг, які оплачуються корабельним збором.
Водночас, стосовно неналежності відповідача по справі, то позивач з посиланнями на ст.ст. 116, 117 КТМ України, ч. 2 ст. 628, ч. 1 ст. 901 ЦК України, п. 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 р. № 348, п. 3.3.2 спірного договору вказує, що відповідач декларацією про приєднання від 20.12.2018 р. № 71 до договору погодився з усіма його умовами та зобов'язався їх дотримуватися, при цьому зазначений договір містить умови, які притаманні договору доручення, договору морського агентування та договору надання послуг, тобто фактично є змішаним договором. Наразі позивач вважає, що договір укладено не з судновласниками-нерезидентами, а саме з відповідачем, а тому саме для відповідача як сторони цього договору встановлено зобов'язання щодо оплати спеціалізованої послуги. При цьому питання щодо повноважень відповідача на укладання з позивачем договору саме з такими умовами не стосується позивача, оскільки зазначені питання регулюються між відповідачем та судновласником-нерезидентом (аналогічна позиція щодо наявності зобов'язань по сплаті рахунків відповідно до умов змішаного договору саме у морського агента, а не судновласника-нерезидента, міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.07.2018 р. № 916/2393/17). З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що ТОВ „Портінвест Лоджистік” є належним відповідачем по справі, а посилання останнього на відсутність обов'язку сплачувати рахунки за надану спеціалізовану послугу через те, що він представляє інтереси судновласника, який є отримувачем послуги, є хибною, оскільки за умовами договору він прийняв на себе зобов'язання із оплати виставлених позивачем рахунків.
Так, протокольною ухвалою суду від 22.07.2019 р. судом було відмовлено у задоволенні вищезазначених заяв відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
06.08.2019 р. відповідачем було подано до суду заперечення на відповідь на відзив позивача. Так, стосовно відсутності підстав для нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт після оголошення про кінець льодової компанії відповідач зазначає, що позивач під час справляння плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт виконує управлінські функції щодо справляння плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, тобто є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. При цьому, посилаючись на ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач зазначає, що позивач, справляючи плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт на підставі наказу № 1059 є суб'єктом владних повноважень, а тому відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідач наголошує, що у п. 2.3 наказу № 1059 не встановлено, що після закінчення оголошеної льодової компанії нараховується плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, а отже у такому разі позивач не мав права нараховувати плату за такі послуги.
Стосовно несвоєчасного виставлення рахунків позивачем, то відповідач з посиланнями на норми чинного законодавства та положення договору вказує, що саме з метою врегулювання питань, які не врегульовані чинним законодавством, для виставлення рахунків за спеціалізовані послуги відповідач приєднався до договору. При цьому агент відповідно до преамбули договору діє від імені судновласника та за його рахунок, а отже обов'язок позивача, передбачений п. 3.1.5 щодо своєчасного виставлення рахунків, є критичним для відповідача, тому що йому необхідно перевиставити рахунок на судновласника до відходу судна із морського порту, отримати від судновласника кошти та сплатити їх адміністрації. На думку відповідача, позивач при виставленні рахунків з порушенням строків більш ніж 1 місяць після надання послуги тим самим позбавив можливості відповідача отримати кошти від судновласника, адже із судновласником у агента на момент донарахування всі розрахунки вже здійснено.
Водночас, щодо відсутності заборгованості із зборів, штрафів та інших платежів у зв'язку із наданням дозволу на вихід суден із порту відповідач, посилаючись на ст.ст. 78, 79, 80, 81, 91 КТМ України, п.п. 3.1, 3.3 Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 430 від 27.06.2013 р., вказує, що капітан порту Маріуполь Поюровський С.Ю., який очолював Службу капітану порту позивача станом на лютий 2019 року, надавши дозвіл на вихід суден із порту, підтвердив відсутність будь-якої заборгованості судна, в тому числі по послугам із забезпечення проведення криголамних робіт.
Стосовно неналежності відповідача по справі останній додає, що морський агент є представником судновласника, а відповідно до ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Таким чином, як вказує відповідач, за спірним договором відповідач своїми діями створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки судновласника, в т.ч. виконує грошові зобов'язання не власними грошовими коштами, а виключно тими грошовими коштами, які йому надав судновласник, і за їх наявності, при цьому останнє твердження навіть має відображення у преамбулі договору, де зазначено, що морський агент, який, діючи від імені судновласника та за його рахунок, приєднався до договору.
Отже, як вказує відповідач, споживачем послуг адміністрації є судновласник, від імені, за рахунок та за дорученням якого діє агент та оплату сум, пов'язаних з перебуванням судна в порту, морський агент має здійснювати за розпорядженням судновласника, перерахування ж агенту грошових коштів судновласником є передумовою подальшої оплати агентом послуг, які надаються позивачем для судновласника. Крім того, відповідач додає, що договором не передбачено, що відповідач повинен розраховуватись із адміністрацією власними коштами.
Крім того відповідач вказує, що іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатись тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну. Так, відповідач зазначає, що разом із позовною заявою адміністрація не надала доказів направлення їй заявок відповідача на надання такої спеціалізованої послуги, як послуги із забезпечення проведення криголамних робіт, тому що відповідач не надавав таких заявок. Таким чином, за ствердженнями відповідача, послуги із забезпечення проведення криголамних робіт відповідачем не замовлялись, відповідні заявки на замовлення таких послуг відповідачем не складались та позивачу не направлялись, відповідач такими послугами не користувався, позивач зазначених послуг відповідачу не надавав, приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо їх надання відповідачу не направляв.
Також 06.08.2019 р. відповідачем було подано до суду заяви про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компаній Fayette International Holdings LTD, Shipman BG LTD та Naviborn LTD.
Так, протокольною ухвалою суду від 07.08.2019 р. судом було відмовлено у задоволенні вищезазначених заяв відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
29.08.2019 р. позивачем були подані до суду письмові пояснення, в яких позивач додатково зазначає, що помилковими є посилання відповідача на те, що підставою надання спірної послуги є її замовлення відповідно до умов договору, оскільки підстави, розмір тарифів на таку послугу та порядок її оплати безпосередньо встановлені приписами чинного законодавства. Також, як додає позивач, діюче законодавство не передбачає замовлення послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, складення та/або направлення відповідачу приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт. За ствердженнями позивача, зобов'язання щодо сплати вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт виникли у відповідача на підставі настання певних подій (вхід/вихід суден в/за межі акваторії морського порту Маріуполь у період, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб) та не потребують наявності будь-яких інших документів. Окрім зазначеного, як вказує позивач, відповідач безпідставно ототожнює поняття “послуги із забезпечення проведення криголамних робіт” та “проведення криголамних робіт”. Так, позивач зауважує, що послуга із забезпечення проведення криголамних робіт полягає у діяльності ДП “АМПУ”, що являється об'єктом зобов'язання, яка має нематеріальний ефект, “забезпечити” означає - зробити можливим, це випливає, зокрема, із змісту ч. 2 ст. 136 ГПК України щодо забезпечення позову, а саме - “забезпечення позову допускається..., якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду...”. Також позивач додає, що відповідно до наказу встановлювати та доводити фактичне виконання певних дій для застосування наказу необхідно лише у випадку, передбаченому приміткою до таблиці 2 додатку 2 Тарифів, щодо криголамного проведення суден у льодових умовах Азовським морем та Керч-Єнікальським каналом, а саме: тарифи, що наведені у таблиці 2 застосовуються при фактичному виконанні криголамного проведення суден у льодових умовах. Отже, як вказує позивач, чинним законодавством не передбачено зобов'язання встановлювати та доводити фактичне виконання криголамних робіт для застосування таблиці 1 додатку 2 Тарифів, а також законодавством не передбачено застосування тарифів наказу виключно лише при утворенні льодового покриття на акваторії порту, наказ не містить виключень застосування тарифів у разі відсутності льоду на окремій ділянці акваторії, зокрема зовнішньому рейді порту, тощо.
02.09.2019 р. відповідачем було повторно подано до суду заяви про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компаній Fayette International Holdings LTD, Shipman BG LTD та Naviborn LTD. В обґрунтування вказаних заяв відповідач вказує, що ТОВ “Портінвест Лоджистік” є морським агентом (представником) судновласників, відносно яких позивачем донараховано суми за спеціалізовану послугу із забезпечення проведення криголамних робіт за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р. При цьому відповідач зазначає, що декларацією про приєднання від 21.12.2018 р. № 95 він приєднався до договору № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 р. “Про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України”, у преамбулі якого зазначено, що відповідач діє від імені судновласника та за його рахунок, тобто відповідач є представником судновласника у морських портах України, відповідно сторонами взаємодії по договору є позивач та судновласники (особи, яких представляє відповідач під час конкретного заходження конкретного судна до морського порту України).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2019 р. у справі № 916/1666/19 залучено до участі у справі Компанію Fayette International Holdings LTD, Компанію Shipman BG LTD та Компанію Naviborn LTD в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, при цьому підготовче засідання відкладено на 20.12.2019 р. Наразі вказаною ухвалою суду направлено компетентному органу Республіки Болгарія і Центральному органу Британських Віргінських островів судові доручення про вручення третім особам ухвал суду з повідомленням про розгляд справи, а також зупинено провадження у справі на строк до 20.12.2019 р. у зв'язку з направленням судових доручень.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р. поновлено провадження у справі № 916/1666/19.
Поряд з цим під час підготовчого засідання 02.01.2020 р. представник відповідача звернувся до суду із усним клопотанням про зупинення провадженні у справі № 916/1666/19 до надходження відповіді від Міністерства юстиції Республіки Болгарія та Центрального органу Британських Віргінських островів про вручення копій документів третім особам. Своє клопотання відповідач обґрунтовує необхідністю надати можливість представникам третіх осіб взяти участь у підготовчому засіданні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.01.2020 р. провадження у справі № 916/1666/19 зупинено до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
14.02.2020 р. до господарського суду Одеської області надійшла відповідь від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання доручень господарського суду Одеської області про вручення судових документів компаніям Naviborn LTD та Shipman BG LTD, згідно якої вказані доручення суду повернуті Міністерством юстиції Республіки Болгарія без виконання з тих підстав, що судові доручення надійшли до вказаного Міністерства 13.12.2019 року, а справу призначено на 20.12.2019 року, тобто у строк, менший ніж встановлено законодавством Болгарії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2020 р. провадження у справі № 916/1666/19 поновлено та справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
За результатами проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 916/1666/19 було визначено наступний склад колегії: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Бездоля Ю.С. та Лічман Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2020 р. справу № 916/1666/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Бездоля Ю.С., Лічман Л.В., також призначено підготовче засідання.
30.06.2020 р. від позивача до господарського суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.
30.06.2020 р. відповідачем подано до господарського суду заяву щодо судових витрат, які відповідач очікує понести за результатами розгляду справи у першій інстанції.
Під час підготовчого засідання 24.07.2020 р. представник відповідача просив суд зупинити провадження у справі згідно поданого електронною поштою клопотання для повідомлення третіх осіб про розгляд даної справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2020 р. у справі № 916/1666/19 зобов'язано ТОВ “Портінвест Лоджистік” в строк до 07.08.2020 р. подати до господарського суду Одеської області нотаріально засвідчені переклади на болгарську мову ухвали господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 14.06.2019 р., ухвали господарського суду Одеської області від 03.09.2019 р., ухвали господарського суду Одеської області від 04.03.2020 р. та даної ухвали господарського суду Одеської області від 24.07.2020 р. у 12-ти примірниках (у трьох примірниках кожну ухвалу суду) для подальшого звернення суду до Міністерства юстиції Республіки Болгарія із судовими дорученнями про вручення ухвал суду Компаніям Naviborn LTD та Shipman BG LTD через Міністерство юстиції України. При цьому вказаною ухвалою суду зупинено провадження у справі № 916/1666/19 та повідомлено учасників справи про наступне підготовче засідання на 03 лютого 2021 р.
09.12.2020 р. до господарського суду надійшла відповідь від Центрального органу Британських Віргінських островів - Registrar of the Supreme Court про виконання доручення господарського суду Одеської області про вручення судових документів компанії Fayette International Holdings LTD, згідно якої надіслане господарським судом Одеської області судове доручення було вручено Компанії Fayette International Holdings LTD, про що надано відповідний сертифікат.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2021 р. провадження у справі № 916/1666/19 поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2021 р. у справі № 916/1666/19 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15 лютого 2021 р. о 11 год. 00 хв.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 15.02.2021 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, натомість представники відповідача заперечували проти позову.
Щодо повідомлення третіх осіб Компаніям Naviborn LTD та Shipman BG LTD про розгляд господарським судом Одеської області даної справи суд зазначає, що вказані особи повідомлялись судом належним чином, про що були направлені відповідні судові доручення. Проте, пояснень та будь-яких заяв стосовно даної справи від вказаних осіб не надходило.
Так, відповідно до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2008 р. №1092/5/54, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.
Відповідно до ч. 2 п. а, b ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
При цьому суд зазначає, що розгляд справи з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, призначався з урахуванням шестимісячного строку, про що судом було постановлено ухвалу від 24.07.2020 р. з призначенням засідання на 03.02.2021 р., яку належним чином оформлено у порядку, визначеному вищевказаними законодавчими актами, та було направлено на адресу компетентного органу республіки Болгарія з проханням щодо вручення ухвали суду. Так, судом були виконані усі умови, визначені у ч. 2 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Відтак, з огляду на її положення, суд, незалежно від положень частини першої цієї ж статті Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Враховуючи ту обставину, що з моменту призначення судом справи до розгляду сплинув термін, який суд визначив як достатній для даної справи і який становить більше як шість місяців, а також з огляду на вимоги чинного в Україні процесуального законодавства, яким визначено, що справа повинна бути розглянута в межах розумного строку, а сторони зобов'язані добросовісно користуватись наданими їм процесуальними правами, не порушуючи при цьому прав інших учасників судового процесу, судом розглянуто справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Так, 03 грудня 2018 р. між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (адміністрація) та морським агентом, який, діючи від імені судновласника та за його рахунок, приєднався до цього договору шляхом надання адміністрації декларації про приєднання до договору (морський агент) укладено договір № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, відповідно до п. 1.1 якого останній є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, який встановлює рівні умови для всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, та може бути укладений лише шляхом приєднання морського агента до всіх його умов в цілому шляхом надання адміністрації декларації про приєднання до договору (додаток № 1 до цього договору), розміщеної на офіційному веб-сайті адміністрації за адресою http://uspa.gov.ua/morski-agenti/dogovir-priednannya, в порядку передбаченому цим договором.
Згідно із розділом договору “Терміни та скорочення, які використовуються в цьому договорі”, спеціалізована послуга - це послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.
За умовами п. 1.2 вказаного договору всі права та обов'язки адміністрації (в тому числі, прийняття, узгодження та виконання заявок морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим договором, виконуються відповідною філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, перелік яких визначений у додатку № 3 до цього договору.
Відповідно до п. 1.3 вказаного договору при виконанні даного договору сторони керуються та зобов'язані виконувати вимоги чинного законодавства України, Правил, режимних та розпорядчих документів адміністрації, в тому числі, положення, які діють у відповідному морському порту.
Пунктом 2.1 договору визначено, що даний договір врегульовує взаємовідносини адміністрації та морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті адміністрації за адресою http://uspa.gov.ua/morski-agenti/perelik-poslug-shcho-nadayutsya-u-morskikh-portakh-ukrajini.
В п. 3.1 договору визначені обов'язки адміністрації, зокрема: здійснювати організацію постановки суден до причалів морського порту відповідно добового плану згідно з наданою морським агентом інформацією, в залежності від зайнятості причалів раніше підтвердженими суднами, наявності вантажів та доручень на навантаження суден морського агента (п. 3.1.1.); адміністрація забезпечує безпеку судноплавства в акваторії морського порту та надає дозвіл на вхід/вихід/перешвартування суден в/з акваторії морського порту та інше (п. 3.1.2); створювати сприятливі умови для виконання морським агентом своїх функцій на режимній території морського порту та надавати морському агенту оперативну інформацію, необхідну для його виробничої діяльності (п. 3.1.3); адміністрація виконує заявки морського агента, які пов'язані з обслуговуванням суден, за умови їх попереднього узгодження. У випадку неможливості виконання заявки морського агента з об'єктивних причин (технічних, організаційних та інших), адміністрація про це повідомляє морського агента не пізніше 12 годин з моменту отримання заявки (п. 3.1.4); надавати морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портовим зборам) після отримання від морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо наданих послуг. Попередні рахунки на оплату портових зборів виставляються та надаються адміністрацією морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від морського агента, а остаточні рахунки по суднозаходу та наданих послугах виставляються та надаються морському агенту не пізніше п'яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або дня надання послуг (п. 3.1.5); забезпечити своєчасне розміщення на офіційному веб-сайті адміністрації та/або офіційному веб-сайті адміністрації переліку послуг, що надаються у морських портах України, Правил для ознайомлення з ними морського агента, капітанів суден, судновласників тощо (п. 3.1.6); негайно повідомляти морською агента про всі зупинки та перешкоди під час надання Послуг (п. 3.1.7); оформлювати перепустки для автотранспорту працівникам морського агента та особам, які ним залучені, на територію адміністрації із стягненням плати згідно із затвердженим у відповідному морському порту вільними цінами (тарифами). Оформлення перепусток для доступу на режимну територію працівникам морського агента та особам, які ним залучені, здійснюється адміністрацією на підставі заяви, заздалегідь (не менш ніж за 1 (один) повний робочий день) поданої морським агентом до відповідного підрозділу адміністрації, оформленої належним чином відповідно до вимог діючого в порту положення (п. 3.1.8); адміністрація складає рахунки та акти наданих послуг, зокрема, щодо надання інформаційних послуг морському агенту згідно з вільними цінами (тарифами) (п. 3.1.9); адміністрація складає рахунки та акти наданих послуг за надання спеціалізованої послуги відповідно до чинного законодавства України (п. 3.1.10); на письмовий запит морського агента щодо вільних цін (тарифів) адміністрації на послуги, зазначені в п. 2.1 цього договору, не пізніше 3 робочих днів від дня отримання запиту направити рекомендованим листом або вручити морському агенту під розписку листа з відповідними вільними цінами (тарифами) на послуги та порядком їх стягнення (п. 3.1.11); адміністрація не має права перешкоджати або втручатися в діяльність морського агента, крім випадків, передбачених чинним законодавством, а також встановлювати для них умови діяльності, що погіршують їх становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання або порушують їхні права та законні інтереси (п. 3.1.12).
Згідно п. 3.2 передбачені права адміністрації, зокрема: у разі несплати морським агентом зборів та інших належних адміністрації платежів, остання залишає за собою право згідно зі ст. 91 КТМ України, вжити усіх заходів щодо відмови капітаном порту у видачі дозволу на вихід судна з морського порту після закінчення обробки судна - до моменту сплати всіх належних платежів (п. 3.2.4).
Відповідно до п. 3.3 договору визначені обов'язки морського агента, зокрема: виконувати свої професійні обов'язки у відповідності з розпорядженнями судновласника, здійснювати обслуговування суден під час підходу до морського порту, перебування в морському порту та відходу із морського порту (п. 3.3.1); морський агент зобов'язується своєчасно здійснювати усі розрахунки з адміністрацією за надані судну і морському агенту послуги в порядку, визначеному цим договором, зокрема, здійснювати від імені судновласника розрахунки з адміністрацією з портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (п. 3.3.2); не пізніше, ніж за 24 години до заходу судна в морський порт надавати відповідному підрозділу адміністрації заявку на оформлення попереднього рахунку по портовим зборам згідно з додатком № 2 з додаванням копії обмірного свідоцтва або документа, що його замінює, а також інші документи, передбачені Правилами (п. 3.3.5); своєчасно надсилати відповідному підрозділу адміністрації заявку на надання послуг, пов'язаних з обслуговуванням суден, в довільній формі (п. 3.3.6); своєчасно і в повному обсязі інформувати судновласника та/або капітана судна про державні регульовані ставки (тарифи), вільні ціни (тарифи), усі зміни і доповнення до вільних цін (тарифів) адміністрації, згідно з якими стягується плата за надані послуги, а також повідомляти про діючі у Адміністрації Правила, про діючі нормативні акти та попереджати капітана судна про матеріальну відповідальність та інші наслідки невиконання вимог зазначених нормативних актів (п. 3.3.9); морський агент зобов'язується вжити заходів щодо врегулювання усіх питань і розбіжностей, що виникають між капітаном судна, судновласником та адміністрацією (п. 3.3.16).
Пунктом 3.4 договору визначені права морського агента, зокрема: своєчасно та в повному обсязі отримувати послуги згідно з заявками та умовами цього договору (п. 3.4.1); своєчасно отримувати від адміністрації інформацію, необхідну для виконання своїх функцій (п. 3.4.2); отримувати від адміністрації акти наданих послуг (виконаних робіт), рахунки з підтверджуючими документами за надані послуги (виконані роботи) (п. 3.4.3).
За умовами п. 4.1 договору ставки портових зборів визначаються відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів. Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника, здійснюється морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок адміністрації у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національній валюті по суднам під Державним прапором України на підставі рахунків, своєчасно виставлених адміністрацією.
Розмір зборів, тарифів на послуги, щонадаються Адміністрацією, та які не підлягають державному регулюванню, визначається згідно з вільними цінами (тарифами) Адміністрації, що діють на момент надання відповідних послуг (п. 4.4 договору).
Згідно п. 4.5 договору незнання морським агентом нормативно-правових актів центральних органів державного управління, що регулюють тарифи на надані Адміністрацією послуги, не звільняє морського агента від їхнього виконання.
Положеннями п. 4.8 договору зазначено, що оплата за спеціалізовану послугу здійснюється за державними регульованими цінами відповідно законодавства із суден під іноземним прапором - у доларах США та суден під Державним прапором України - у національній валюті України.
Пунктом 4.9 вказаного договору сторони погодили, що оплата за спеціалізовану послугу суднам під іноземним прапором може здійснюватися у євро (за попереднім письмовим повідомленням морським агентом) наступним чином. Плата за спеціалізовану послугу розраховується у доларах США із подальшим застосуванням крос-курсу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату надання послуг.
Умовами п. 4.10 вказаного договору визначено, що остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших послугах, наданих адміністрацією, оплачуються морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) адміністрації протягом 20-ти банківських днів з дати своєчасного виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок адміністрації згідно з актом наданих послуг або інших документів, які підтверджують надання послуг. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.
В п. 4.14 договору визначено, що морський агент, незалежно від отримання рахунку на оплату послуг Адміністрації засобами електронної пошти/факсом, зобов'язаний вжити заходів для отримання рахунків на оплату послуг Адміністрації безпосередньо у відповідному структурному підрозділі Адміністрації протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту фактичного надання послуг. Неотримання морським агентом рахунків на оплату послуг не звільняє морського агента від обов'язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку, як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) послуг, своєчасно виставлених Адміністрацією.
Морський агент зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів після отримання акту наданих послуг, за відсутності вмотивованих заперечень, оформити та повернути Адміністрації підписаний та скріплений вчасною печаткою, якщо така використовується у відповідності до чинного законодавства України, належний Адміністрації примірник акту та здійснити розрахунок згідно з умовами договору (п. 4.15 договору).
Згідно п. 7.1 договору всі суперечки, що виникають унаслідок підписання або тлумачення договору, або пов'язані з його виконанням, вирішуються шляхом переговорів.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
Положеннями п. 8.1 вказаного договору сторони визначили, що останній набуває чинності з моменту реєстрації адміністрацією оригіналу декларації про приєднання (додаток № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною), але в будь-якому разі не раніше 01.01.2019 р., та діє до 30 червня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За умовами п. 8.2 вказаного договору дія договору вважається продовженою на кожний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору.
Як встановлено судом, 21.12.2018 р. відповідач (як морський агент) шляхом підписання декларації про приєднання № 95 приєднався до договору з позивачем від 03.12.2018 № 367-П-АМПУ-18 та підтвердило ознайомлення та згоду з усіма умовами договору та всіма додатками до нього, які є його невід'ємною частиною, а також з усіма законодавчими та нормативними документами, що застосовуються до правовідносин, які виникають між Морським агентом та Державним підприємством “Адміністрація морських портів України”.
Отже, відповідач приєднався до умов вказаного договору з моменту отримання та реєстрації Адміністрацією оригіналу декларації, але в будь-якому разі не раніше 01.01.2019 р. (п. 6 декларації).
При цьому в додатку № 2 до договору від 03.12.2018 № 367-П-АМПУ-18 була визначена інформація для виставлення рахунку, а в додатку № 3 - Перелік та банківські реквізити ДП “АМПУ”.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Положення ч.1 ст. 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Так, оскільки укладений між сторонами договір містить умови, які притаманні договору доручення, договору морського агентування та договору про надання послуг, вказаний договір фактично є змішаним.
Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з п. 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 р. № 348, морський агент - суб'єкт господарювання, який відповідно до договору морського агентування діє від імені та за дорученням судновласника як постійний представник судновласника та за винагороду надає послуги в галузі торговельного мореплавства; договір про надання послуг з вантажних операцій (далі - договір перевалки) - договір між портовим оператором або оператором терміналу та замовником, яким визначаються умови надання послуг з вантажних операцій в морському порту.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Так, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням № 01/02 від 01.02.2019 р. “Щодо оголошення льодової кампанії в порту Маріуполь” капітаном морського порту Маріуполь на виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 р. № 14 “Правила льодового проведення суден”, наказу Міністерства інфраструктури України від 12.11.2015 р. № 467 “Про організацію льодових операцій” п. 1, п. 7.3, а також з погіршенням погодних умов і ускладненням льодової обстановки в порту Маріуполь на підходах до нього та в Азовському морі оголошено льодову кампанію в порту Маріуполь з 00 годин 00 хвилин 03.02.2019 р. та оголошено льодову кампанію в Азовському морі.
В подальшому розпорядженням № 02/02 від 04.02.2019 р. “Про відміну оголошення льодової кампанії в порту Маріуполь” капітаном морського порту Маріуполь у зв'язку із поліпшенням обстановки в Азовському морі, на підхідному каналі Маріупольського морського порту, а також значним підвищенням температури повітря згідно метеорологічних прогнозів та відповідно до п. 5.3 розділу V Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 р. № 14 скасовано дію розпорядження від 01.02.2019 р. № 01/02 “Щодо оголошення льодової кампанії в порту Маріуполь” та оголошено про завершення льодової кампанії в порту Маріуполь з 00 годин 00 хвилин 05.02.2019 року.
Отже, льодова кампанія в порту Маріуполь тривала з 03.02.3019 р. по 04.02.2019 р. включно.
Із матеріалів справи вбачається, що 22.02.2019 р. Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” звернулося до Міністерства інфраструктури України із листом № 719/10-01-01/Вих, в якому підприємство просило надати роз'яснення щодо застосування п.п. 2.2 та 2.3 наказу від 26.12.2013 р. № 1059 “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт” у випадку, якщо льодова кампанія розпочата та завершена у проміжку часу після 01 лютого до спливу 30 діб, передбачених п. 2.3 вказаного наказу.
У відповідь на вказаний лист ДП “АМПУ” № 719/10-01-01/Вих від 22.02.2019 р. Міністерство інфраструктури України листом від 12.03.2019 р. № 2983/27/10-19 повідомило запитувача, що пунктом 2.3 наказу № 1059 встановлено, що у період, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, до початку оголошення льодової кампанії в морському порту Маріуполь, нарахування плати із суден групи А, Б здійснюється за тарифом 0,29 дол. США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту. Плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь справляється з початку до закінчення льодової кампанії за тарифом 0,5 дол. США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/ за межі акваторії морського порту. При цьому міністерство зазначило, що у разі наявності пропозицій ДП “АМПУ” щодо внесення змій до наказу № 1059 просило надати їх для розгляду Мінінфраструктури.
Як встановлено судом, позивачем було виставлено відповідачу дісбурсментські рахунки від 25.03.2019 р. про проведення криголамних робіт, а саме:
- № 524-В на суму 10437,56 дол. США;
- № 525-В на суму 10437,56 дол. США;
- № 526-В на суму 14510,21 дол. США;
- № 527-В на суму 14510,21 дол. США;
- № 528-В на суму 13299,17 дол. США;
- № 529-В на суму 13299,17 дол. США;
- № 530-В на суму 9045,91 дол. США;
- № 531-В на суму 9045,91 дол. США;
- № 532-В на суму 9045,91 дол. США;
- № 533-В на суму 9045,91 дол. США;
- № 534-В на суму 13758,18 дол. США;
- № 535-В на суму 13758,18 дол. США;
- № 536-В на суму 13758,18 дол. США;
- № 537-В на суму 13758,18 дол. США;
- № 538-В на суму 10437,56 дол. США;
- № 539-В на суму 12101,35 дол. США;
- № 540-В на суму 12101,35 дол. США;
- № 544-В на суму 15437,63 дол. США;
- № 545-В на суму 11042,74 дол. США;
- № 559-В на суму 13299,17 дол. США;
- № 560-В на суму 13299,17 дол. США;
на загальну суму 255429,21 дол. США.
Так, з матеріалів справи вбачається, що листом від 26.03.2019 р. за № 731/17-01-02/Вих/17 Маріупольською філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) повідомлено ТОВ “Портінвест Лоджистік” про донарахування останньому відповідно до п.п. 2.2, 2.3 наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 р. № 1059 “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт” сум за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р. та виставлення ТОВ “Портінвест Лоджистік” відповідних рахунків від 25.03.2019 р., з огляду на що направлено їх останньому для проведення оплати в строки, встановлені договором № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 р..
При цьому у зв'язку з несплатою ТОВ “Портінвест Лоджистік” вказаних вище рахунків ДП “АМПУ” в особі Маріупольської філії ДП “АМПУ” звернулося до відповідача із претензією № 928/17-01-02/Вих/17 (17-01-02-19-13П) від 23.04.2019 р., в якій підприємство просило негайно сплатити заборгованість у сумі 255429,21 дол. США.
В свою чергу ТОВ “Портінвест Лоджистік” було надано відзив від 28.05.2019 р. № 847/17/Вх на претензію позивача № 928/17-01-02/Вих/17 (17-01-02-19-13П) від 23.04.2019 р. про сплату заборгованості за договором № 367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 р. про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України та Декларації про приєднання від 21.12.2018 р. № 95 у сумі 255429,21 дол. США, в якому відповідач вказав про необґрунтованість такої сплати, оскільки в такому разі судновласник змушений другий раз платати за забезпечення проведення криголамних робіт при тому, що це є однією із складових забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах, за яку судновласник сплачує у складі корабельного збору за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту.
Несплата відповідачем у добровільному порядку наданих за договором про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України №367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 р. спеціалізованих послуг за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р. стало підставою для звернення Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) до суду із заявленим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портінвест Лоджистік” про стягнення заборгованості в сумі 255429,21 дол. США, що еквівалентно 6814851,32 грн.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України встановлені Законом України “Про морські порти України” від 17.05.2012 р.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про морські порти України” акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.
Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України “Про морські порти України”).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про морські порти України” функціонування та розвиток морських портів здійснюється за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.
Відповідно до ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона його на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.
Згідно зі ст. 117 Кодексу торговельного мореплавства України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту.
З урахуванням вказаних норм законодавства, як встановлено судом вище та підтверджується сторонами, відповідач, приєднавшись відповідно до декларації від 21.12.2018 № 95 до договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах, був номінований як судновий агент суден “NAZMI C” (21.01.2019 р.), “JULIANA”(17.01.2019 р.), “SIDER GAGLIARDA” (25.01.2018 р., 13.02.2019 р.), “ELAZIZ” (25.01.2018 р.), “FEDERAL BRISTOL” (25.01.2018 р.), “BRANT” (11.02.2019 р.), “MOTTLER” (07.02.2019 р.), “STEVIA” (07.02.2019 р.), “PATRA 3” (18.02.2019 р.), “SAKAR” (12.02.2019 р.), “HAZAR” (13.02.2019 р.) під час їх заходу до порту Маріуполь (а.с. 124-135 т. 2). Таким чином, ТОВ “Портінвест Лоджистік” взяло на себе зобов'язання перед судновласниками виконувати формальності та дії під час перебування вказаних суден в порту Маріуполь.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 15 Закону України “Про морські порти України” адміністрація морських портів України утворюється з метою, зокрема, надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про морські порти України” у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України “Про морські порти України” визначено, що тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до Переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 405 від 03.06.2013 р., до спеціалізованих послуг віднесено: забезпечення лоцманського проведення; регулювання руху суден; забезпечення проведення криголамних робіт; забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Так, порядок нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлений наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 р. № 1059 “Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт”.
Згідно п. 1.2 вказаного наказу № 1059 сплата послуг iз забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється за ставками, визначеними в додатку 2 до цих Тарифів, на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.
Положеннями п. 1.3 наказу № 1059 зазначено, що розрахунок вартості послуг із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.
Пунктом 1.4 наказу № 1059 визначено, що тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на: послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів; послуги із забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.
Відповідно до п. 2.1 наказу № 1059 нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку: для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов'язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів; для забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном - за кожне таке проведення з кожного судна в каравані за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.
Правовий аналіз наведених вище нормативних приписів свідчить, що дії позивача по забезпеченню проведення криголамних робіт в період дії льодової кампанії з метою забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту, є послугою, яка надається заздалегідь невизначеному колу суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії, які в силу самого лише факту входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період, є споживачами такої послуги, адже вони є тими особами, яким позивач зобов'язаний забезпечити створення безпечних умов для здійснення вказаних дій шляхом проведення криголамних робіт.
Згідно зі ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.
Порядок оголошення льодової кампанії визначений згідно з п 5.3. Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 р. № 14.
Так, вказаним пунктом 5.3 встановлено, що якщо початок або кінець льодової кампанії Морською адміністрацією не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Морську адміністрацію. На підставі інформації, отриманої від капітана порту, Морська адміністрація видає відповідний наказ про оголошення початку або кінця льодової кампанії в зоні дії зазначеного порту. Під час льодової кампанії проведення суден здійснюється лише за допомогою криголамів, за винятком суден, які мають льодовий клас, який дає можливість безпечного проходу суден в існуючих льодових умовах в районі плавання.
Згідно п. 2.2. наказу № 1059 від 26.12.2013 р. якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу.
Відповідно до п. 2.3 наказу № 1059 від 26.12.2013 р. у випадках, коли льодову кампанію в морському порту Маріуполь не оголошено до 31 січня включно, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, нарахування плати із суден груп А, Б здійснюється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна за кожний вхід та вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь.
Якщо початок льодової кампанії у морському порту Маріуполь оголошено після 01 лютого, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь справляється до закінчення льодової кампанії за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів. При цьому, якщо вхід або вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь відбувається до початку оголошеної льодової кампанії у періоді, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, за такий вхід або вихід судна плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт справляється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна.
Відтак, з урахуванням зазначених пунктів наказу та строку дії льодової кампанії, позивачем нараховано плату морському агенту за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за період з 01.02.2019 р. по 02.02.2019 р. - в розмірі 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна., а за період з 03.02.2019 р. по 04.02.2019 р. - в розмірі 0,5 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна.
Виходячи зі змісту наведених положень наказу № 1059 від 26.12.2013 р. господарський суд вважає, що перший абзац пункту 2.3 відображає ситуацію, коли неоголошена до 31 січня льодова кампанія не оголошується і після 01 лютого. Проте, у цій справі льодова кампанія була оголошена після 01 лютого і тривала з 03.02.2019 р. по 04.02.2019 р., а тому позивач мав стягувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь до закінчення льодової кампанії за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів (1 речення абзацу 2 п. 2.3 наказу).
При цьому господарський суд доходить висновку, що норма другого речення абзацу 2 п. 2.3 вказаного наказу № 1059 від 26.12.2013 р., якою встановлено: “якщо вхід або вихід судна у/за межі акваторії морського порту Маріуполь відбувається до початку оголошеної льодової кампанії у періоді, починаючи з 01 лютого протягом 30 діб, за такий вхід або вихід судна плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт справляється за тарифом 0,29 доларів США за 1 кубічний метр умовного об'єму судна” не має застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки вихід суден з порту Маріуполь відбувався після завершення оголошеної льодової кампанії, а саме після 04.02.2019 р., а вказаний 30 денний період має застосовуватися лише у випадку входу або виходу суден до початку оголошеної льодової кампанії в періоді після 01 лютого, а не після її завершення.
Таким чином, господарський суд доходить висновку, що вказаний наказ № 1059 від 26.12.2013 р. взагалі не передбачає стягнення плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт у морському порту Маріуполь, якщо вихід суден з порту Маріуполь відбуваються після завершення льодової кампанії.
Як випливає з матеріалів справи та визнається сторонами, вихід з порту Маріуполь суден, стосовно яких були позивачем нараховані до сплати суми за спірними рахунками за надання вищевказаних послуг, відбувався після завершення оголошеної льодової кампанії, а саме після 04.02.2019 р., відповідно у відповідача відсутній обов'язок з оплати рахунків за спеціалізовану послугу за період з 10.02.2019 р. по 01.03.2019 р.
Крім того, суд враховує, що у Звіті про періодичне відстеження результативності наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 р. № 1059, розміщеному на сайті Міністерства інфраструктури України 28.05.2019 р., зазначено про те, що проблемним питанням наказу № 1059 є застосування пункту 2.3 у морському порту Маріуполь у випадку відсутності оголошеної льодової кампанії (абзац 4 розділу 8). При цьому проблемні питання будуть вирішені шляхом внесення відповідних змін до наказу № 1059.
У пунктах 36-37 Доповіді Венеційської комісії “Про верховенство права”, схваленої Венеційською Комісією на 86 му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), зазначено, що розуміння, викладене ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), якнайкраще охоплює істотні елементи верховенства права: “Усі особи та владні інститути в рамках держави - публічні чи приватні - повинні підкорятись публічно створеним законам, які набувають чинності (загалом) наперед і на основі яких публічно здійснюється правосуддя, вони також повинні мати змогу користуватися благами цих законів”.
Це коротке розуміння, застосовне як до публічних, так і до приватних осіб, набуває свого розширеного варіанту завдяки восьми “інгредієнтам” верховенства права, що включає: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв'язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародноправових обов'язків, так і тих, що обумовлені національним правом.
Також у пунктах 44-51 Доповіді зазначено, що принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій [влади].
Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.
Юридична визначеність (legal certainty) та вищість закону (supremacy of the law) передбачають, що закон застосовано на практиці. Це також означає, що він є придатним для застосовування. Тому надзвичайно важливо ще до прийняття закону оцінити його на предмет придатності його застосування на практиці, а також перевірити a posteriori, чи буде його застосовування ефективним. Це означає, що, звертаючись до питання про верховенство права, слід зважати на оцінювання законодавства - ex ante та ex post.
Зважаючи на викладене, оскільки положення абзацу пункту 2.3 наказу № 1059 від 26.12.2013 р. сформульовано не чітко, господарський суд доходить висновку, що позивач безпідставно здійснив нарахування сум за спеціалізовану послугу із забезпечення проведення криголамних робіт у розмірі 255429,21 дол. США., враховуючи, що льодова кампанія тривала до 04.02.2019 р.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 908/1488/19.
Між тим, стосовно тверджень відповідача про несвоєчасне виставлення позивачем рахунків від 25.03.2019 р., оскільки останні повинні виставлятися та надаватися протягом п'яти робочих днів з моменту надання послуги, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.1. договору, його предметом є врегулювання взаємовідносин адміністрації та морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті адміністрації.
Таким чином, договором урегульовані взаємовідносини позивача та відповідача щодо: 1) порядку нарахування та оплати за заявками морського агента портових зборів; 2) порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги; 3) порядку нарахування та оплати інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України.
Згідно із п. 3.1.5 договору адміністрація зобов'язується надавати морському агенту рахунки (у тому числі, попередні рахунки по портовим зборам) після отримання від морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо наданих послуг.
Попередні рахунки на оплату портових зборів виставляються та надаються аміністрацією морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від морського агента, а остаточні рахунки по суднозаходу та наданих послугах виставляються та надаються Морському агенту не пізніше п'яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або для надання послуг.
При цьому відповідно до пункту 3.1.10 договору адміністрація складає рахунки та акти наданих послуг за надання спеціалізованої послуги відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про морські порти України” у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.
Частиною 2 статті 21 Закону України “Про морські порти України” встановлено, що перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 405 “Про затвердження переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню” передбачено, що забезпечення проведення криголамних робіт є спеціалізованими послугами, що надаються у морських портах, які підлягають державному регулюванню.
Відтак, оскільки спірна послуга підлягає державному регулюванню, що визначено в частині 2 статті 21 Закону України “Про морські порти України”, а також постановою КМУ від 03.06.2013 р. № 405, то саме ці акти цивільного законодавства визначають зобов'язання сторін щодо порядку нарахування та оплати спеціалізованої послуги по проведенню криголамних робіт, у тому числі щодо складання позивачем рахунків за надання спеціалізованої послуги.
Чинне законодавство не передбачає обмежені строки для складання та надання адміністрацією рахунків за надання спеціалізованої послуги, так само як і складення та/або направлення відповідачу приймально-здавальних актів щодо надання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт.
Таким чином, господарський суд вважає помилковими твердження відповідача стосовно пропущення позивачем строку виставлення та надання рахунків відповідачу за надані спеціалізовані послуги.
Поряд з цим суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що у разі несплати морським агентом зборів та інших належних адміністрації платежів, остання мала право згідно зі статтею 91 КТМ України, вжити усіх заходів щодо відмови капітаном порту у видачі дозволу на вихід судна з морського порту після закінчення обробки судна - до моменту сплати всіх належних платежів, чого зроблено не було, оскільки заборона на вихід судна з морського порту є правом капітана, а не обов'язком.
Також господарським судом не приймаються до уваги твердження відповідача про відсутність у морського агента обов'язку зі сплати рахунків відповідно до умов змішаного договору, оскільки такі мають сплачуватися судновласником-нерезидентом з огляду на те, що спірний договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України №367-П-АМПУ-18 від 03.12.2018 р. є змішаним договором, укладеним не з судновласником-нерезидентом, а саме з відповідачем, і тому саме для відповідача, як сторони цього договору, встановлено зобов'язання щодо оплати послуг та відповідальність за порушення строків цієї оплати. Питання щодо повноважень відповідача на укладання з позивачем договору саме з такими умовами не стосуються позивача, оскільки регулюються між відповідачем та судновласником - нерезидентом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 липня 2018 року у справі № 916/2393/17.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) про стягнення заборгованості в сумі 255429,21 дол. США, що еквівалентно 6814851,32 грн., є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Маріупольської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Маріупольського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Портінвест Лоджистік”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанія Naviborn LTD, Компанія Shipman BG LTD та Компанія Fayette International Holdings LTD, про стягнення заборгованості в сумі 255429,21 дол. США, що еквівалентно 6814851,32 грн. відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2021 р.
Головуючий суддя В.С. Петров
Суддя Ю.С. Бездоля
Суддя Л.В. Лічман