просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
26 лютого 2021 року м.Харків Справа № 913/646/20
Провадження №33/913/646/20
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001
до відповідача ОСОБА_1 (до шлюбу - Перепелиця), АДРЕСА_1
про стягнення 10 264 грн 10 коп.
Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до громадянки ОСОБА_2 , з урахуванням поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви, про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 14.12.2012 у розмірі 10 264 грн 10 коп. з яких:
- 2997 грн 07 коп. - заборгованість за кредитом;
- 3275 грн 78 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3991 грн 25 коп.- заборгованість по комісії за користування кредитом.
Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на те, що 14.12.2012 фізичною особою-підприємцем Перепелицею Світланою Володимирівною було підписано заявку на відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до “Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів банку”, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, що складає договір банківського обслуговування б/н від 14.12.2012. За умовами вказаного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000 грн 00 коп.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування (поточного рахунку) належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 09.11.2020 утворилася заборгованість у розмірі 10 264 грн 10 коп.
Позивач зазначає, що 02.09.2014 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Також позивачем долучено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
З'ясовуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд перевірив факти, викладені позивачем щодо статусу відповідача та врахував наступне.
У ст. 20 ГПК України визначається предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, яка передбачає - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Звертаючись до господарського суду, позивач послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, в якій зазначено, що для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 зауважив про те, що позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України.
Разом з цим, ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.12.2020 позовну Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” було залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із недодержання вимог п.п.2, 5, 8 ч.3 ст.162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, керуючись ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що відповідачем у позовній заяві вказано фізичну особу, з метою визначення підсудності суд звернувся до Управління державної міграційної служби України в Луганській області та Управління адміністративних послуг Віійськово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Лугнаської області із запитами щодо отримання інформації про місце проживання фізичної особи ОСОБА_3 , а також дані щодо зміни прізвища громадянкою (оскільки до позову позивачем було долучено копію паспорта на ім'я ОСОБА_1 ).
09.12.2020 на електронну пошту суду від Управління державної міграційної служби України в Луганській області (далі - УДМС України в Луганській області), а 16.12.2020 через канцелярію суду надійшла відповідь на запит суду, в якій надано інформацію щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані стосовно громадянки ОСОБА_3 .
Зі змісту відповіді вбачається, що за відомостями УДМС України в Луганській області зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_4 є : АДРЕСА_2 (а.с.47-48.
15.12.2020 через канцелярію суду від Управління адміністративних послуг Віійськово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Лугнаської області надійшла відповідь на запит суду, в якій надано інформацію щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані стосовно громадянки ОСОБА_3 .
Зі змісту відповіді вбачається, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з даними електронного реєстру територіальної громади м.Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля зареєстрованє адресою: селище Гірниче, буд.16А, м.Лисичанськ, Луганська область (а.с.52).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у копіях паспорту, долучених до позову, також зазначена адреса відповідача : вул. Гірниче селище / селище Гірниче, 16А в м. Лисичанськ (а.с.35, 42, 68).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.12.2020, після усунення недоліків позовного матеріалу, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію зміни прізвища громадянки ОСОБА_3 на ОСОБА_5 .
08.01.2021 через канцелярію суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов супровідний лист на запит суду за вих.№27/21.21-38 від 08.01.2021, до якого долучено витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію зміни прізвища громадянки ОСОБА_3 на ОСОБА_5 (а.с.103).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 29.12.2020 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду. Вказана ухвала суду (враховуючи наявність неточностей у зазначенні номера будинку відповідача) була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомлення за двома адресами місцезнаходження - вул. селище Гірниче, буд. 16 та буд.16А в м.Лисичанськ. Однак, копії ухвал були повернуті поштовим органом до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою” (а.с.82-96).
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву, таке повідомлення здійснювалося також шляхом розміщення оголошень на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) (а.с.98, 100).
Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом вчинялися заходи щодо передачі телефонограм за номерами телефонів, зазначених в якості засобів зв'язку в заяві про відкриття поточного рахунку від 14.12.2012 та у витязі з Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать матеріали справи. Однак, встановити зв'язок з абонентом за вказаним номером телефону не вдалося (а.с.97,99,101, 105).
Отже, судом вчинялися всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення процесуальних прав сторони на подання відзиву у встановлені судом строки.
Разом з тим, у встановлені строки від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Судом враховується, що згідно положень ст. 42 ГПК України, подача відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно приписів ч. 9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець Перепелиця Світлана Володимирівна (далі за текстом - клієнт/відповідач) 14.12.2012 звернулась до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", підписала заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів і відбитку печатки від 14.12.2012, відповідно до якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі за текстом - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі за текстом - договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору (а.с. 14).
У відповідності до заяви позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 (валюта - гривня).
В заяві зазначено, що підписавши її, відповідач висловив згоду із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, https://www.client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки, складають Договір банківського обслуговування.
Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміна ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.
В подальшому, 02.09.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був внесений запис про припинення господарської діяльності фізичної особи-підприємця Перепелиці Світлани Володимирівни (а.с.42).
Також судом враховується, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, наданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), громадянкою ОСОБА_3 було змінено прізвище на ОСОБА_5 , у зв'язку з реєстрацією шлюбу 11.05.2013.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до умов договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт 16.10.2013 в розмірі 1000 грн, 22.11.2013 збільшено до 3000 грн, 01.03.2014 встановлено 3000 грн., на поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с.26), в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Умови), та на які посилається позивач, витяги з яких додані до позовної заяви (а.с.17-25).
Пунктом 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов).
Пункт 3.18.1.6 Умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Згідно з п. 3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно п. 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 3.18.6.1 Умов).
Відповідно до розділу 3.18.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. (3.18.4.1.4 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (3.18.4.9 Умов).
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до положень п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.18.1.17 Умов, при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, власник якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного проведеного за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, належні до сплати банку, зі свого поточного рахунку.
Терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 3.18.5.7. Умов).
В матеріалах справи наявна довідка банку від 12.11.2020 №21214LGY0S0A8, а також виписки з рахунку відповідача, що підтверджують надання позивачем відповідачу кредитного ліміту у зазначеному розмірі (а.с. 26, 30-34, 64-67, 69-72).
Зокрема, з 16.10.2013 у відповідача з'явилася можливість здійснювати платіжні операції зі свого поточного рахунку за відсутності власних коштів на суму 1000 грн, з 22.11.2013 на суму 3000 грн, з 01.03.2014 на суму 3000 грн.
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти в межах встановленого ліміту, якими відповідач скористався.
Як зазначає позивач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач отримані кредитні кошти в повному обсязі та своєчасно не повернув, відсотки за їх користування не сплатив.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за договором станом на 09.11.2020 року складає: 10 264 грн 10 коп., з яких: 2997 грн 07 коп.- заборгованість за кредитом; 3275 грн 78 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 3991 грн 25 коп.- заборгованість по комісії за користування кредитом (а.с.27-29).
Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 14.12.2012, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Статтею 1067 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.
Статтею 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 гл.71 ЦК УКраїни), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.1069 ЦК України).
Можливість встановлення АТ КБ "Приватбанк" на рахунок відповідача кредитного ліміту визначена підписаною сторонами заявою про відкриття поточного рахунку, що є частиною договору банківського обслуговування. Розміри встановлених кредитних лімітів підтверджуються відповідною довідкою про розміри наданих відповідачу кредитних лімітів (а.с.26).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою правовідносини сторін носять ознаки змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення домовленості сторін, зобов'язання за укладеним між сторонами договором належним чином не виконав, не сплатив необхідні кошти в повному обсязі для погашення заборгованості та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Позивачем надані деталізований розрахунок та банківські виписки за період з 14.12.2012 по 10.11.2020 по рахунку відповідача, за якими обліковується заборгованість відповідача в розмірі 2997 грн 07 коп. З розрахунку вбачається, що після 11.03.2014 кошти в погашення заборгованості за договором відповідачем не вносилися.
З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, що свідчать про належне виконання позивачем зобов'язань за договором, отримання відповідачем кредитних коштів, а також відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу за договором в повному обсязі, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості заявлених вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 2997 грн 07 коп.
Стосовно заявлених вимог щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 3275 грн 78 коп., та комісії в сумі 3991 грн 25 коп., суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, за змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як свідчать матеріали справи, в заяві відповідача про відкриття поточного рахунку від 14.12.2012 року, процентна ставка за користування кредитними коштами, а також розмір комісії за користування кредитом, що підлягає нарахуванню, взагалі не визначені.
Натомість як вбачається, з наведеного позивачем розрахунку, у різні періоди банком відсотки нараховувалися із змінами у відсоткових ставках. Так, банком застосовувалася з 28.10.2013 ставка 24%, з 01.04.2014 - ставка 48%, яка в подальшому була змінена з 01.07.2014 на 56%.
Доказів щодо погодження сторонами саме таких відсоткових ставок, а також умов щодо їх подальшої зміни, позивачем не надано.
Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови про сплату комісії банку, та визначення її розміру.
Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом, та комісії, у тому числі їх розміру і порядок нарахування, позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, витяг з яких надав до суду, зокрема в редакції пунктів 3.18.1.1. - 3.18.6.1., і які за його доводами були розміщеними на сайті://privatbank.ua/terms/ на час підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та є невід'ємною частину спірного договору.
Наразі, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати комісії, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківки із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносила відповідні зміни в Умови.
Цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який наявний в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, а тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.12.2012 шляхом підписання заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами.
Крім того, суд звертає увагу на те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів та комісії за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому, Умови, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана клієнтом і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд зазначає, що визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а сааме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №175/4576/14-ц, від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18, від 12.03.2020 у справі №916/548/19.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювались самим АТ КБ "Приватбанк" в період з часу виникнення спірних правовідносин - 14.12.2012 до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 2997 грн 07 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 210, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (до шлюбу прізвище ОСОБА_6 ), АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 2997 грн 07 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 613 грн 77 коп.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України 26.02.2021 господарським судом підписано повний текст рішення без його проголошення.
Суддя О.В. Драгнєвіч