23 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4556/20 пров. № А/857/893/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Марцинковської О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, головуючий суддя - Потабенко В.А., ухвалене о 13:13 год. у м. Львові, повний текст якого складено 18.12.2020 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Львівщини» до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Львівська міська рада, про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу,-
В червні 2020 року позивач - ТзОВ «Дари Львівщини» звернулося в суд з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Львівська міська рада, в якому просило визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо порядку розгляду скарги Львівської міської ради №001-41665 від 03.06.2020 року на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, що зареєстрована Міністерством юстиції України №11783-26-20 від 03.06.2020 року; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2183/5 від 24.06.2020 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що з інтернет ресурсу Міністерства юстиції України йому стало відомо про наказ Міністерства юстиції України №2183/5 від 24.06.2020 року, винесений за результатами розгляду скарги Львівської міської ради №001-41665 від 03.06.2020 року, яка стосувалася реєстрації права власності за ТзОВ “Дари Львівщини” на цілісний майновий комплекс Ринок “Винниківський' та цілісний майновий комплекс Ринок “Підзамче”. Зазначало, що скарга Львівської міської ради зареєстрована та розглянута з порушенням постанови Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року “Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції”, зокрема, не містить підпису скаржника або його представника та дати складення скарги, а долучені до неї додатки не засвідчені належним чином. Крім того, відповідач не повідомив ТзОВ “Дари Львівщини” про розгляд вказаної скарги, як це передбачено п.10 Порядку. Вказане, на думку представника позивача, не дало можливості представникам позивача належно підготуватись до розгляду скарги для захисту законних прав позивача під час розгляду скарги на засіданні Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Крім того, представник позивача вказав про наявність рішення відповідача з такого самого питання, тобто питання викладені в скарзі вже були предметом розгляду Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації 13.05.2020 року під час розгляду скарги Управління комунальної власності ДЕР ЛМР від 27.03.2020 року № 2302-вих-25829. За результатом розгляду скарги Управління комунальної власності ДЕР ЛМР від 27.03.2020 року № 2302-вих-25829 Міністерством юстиції Україні був прийнятий наказ № 1239/7 від 27.05.2020 року “Про відмову у задоволенні скарги”. На думку представника позивача, вказане було підставою для відмови у задоволенні скарги Львівської міської ради із зазначенням мотивів такої відмови. Однак, не зважаючи на вищевказані порушення та обставини, відповідачем було розглянуто скаргу у скорочені строки та за результатами розгляду винесено наказ про задоволення скарги. Підсумовуючи наведене, вважав дії відповідача при розгляді вказаної скарги протиправними, а винесений за результатами її розгляду наказ таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо порядку розгляду скарги Львівської міської ради №001-вих-41665 від 03.06.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 11783-26-20 від 03.06.2020 року; визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України № 2183/5 від 24.06.2020 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України та Львівська міська рада оскаржили його в апеляційному порядку, які, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу Львівська міська рада обґрунтовує тим, що позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги Львівської міської ради. Покликання на висновок комісії від 13.05.2020 року, як на підставу наявності рішення Мінюсту з того самого питання не відповідає дійсності, оскільки такий висновок носить рекомендаційний характер стосовно розгляду скарги у сфері державної реєстрації.
Міністерство юстиції України у поданій апеляційній скарзі зазначає те, що при розгляді даної скарги відповідачем дотримано принципи законності та відкритості процесу, на засіданні були представники ЗМІ та позивача, які надали письмові пояснення. Крім цього вказує, що перевіривши відомості Державного реєстру прав встановлено, що рішення прийняті державними реєстраторами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки ними, зокрема не було направлено запит для отримання актуально інформації щодо власника на об'єкти реєстрації від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01.01.2013 року.
В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи підтримали подані апеляційні скарги, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримали доводи, зазначені у апеляційних скаргах.
Представник позивача заперечив проти апеляційних скарг, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційні скарги залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 03.06.2020 року Львівською міською радою в особі міського голови міста Львова Садового А.І. було скеровано на адресу Міністерства юстиції України скаргу № 001-вих-41665 від 03.06.2020 року, зареєстровану у Міністерстві юстиції України за № 11783-26-20 від 03.06.2020 року.
У вказаній скарзі Львівська міська рада просила:
- провести перевірку правомірності прийнятих рішень державних реєстраторів комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І., ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Глинчак - Кучерепи О.О.;
- скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49019835 від 04.10.2019 року, 14:37:57, державний реєстратор комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І.,
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49020259 від 04.10.2019 року, 14:48:06, державний реєстратор комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Бойко Х.В.,
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50053095 від 05.12.2019 року, 17:24:20, приватний нотаріус Глинчак - Кучерепа О.О., Львівський міський нотаріальний округ;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50053424 від 05.12.2019 року, 17:24:20, приватний нотаріус Глинчак - Кучерепа О.О., Львівський міський нотаріальний округ.
За результатами розгляду скарги, 10.06.2020 року складено висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.
24.06.2020 року Міністерством юстиції України винесло наказ №2183/5 від 24.06.2020 року, яким скаргу Львівського міського голови Садового А.І. від 03.06.2020№№001 - вих - 41665 задоволено частково; скасовано рішення від 04.10.2019 року №49019835, прийняте державним реєстратором комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І. та рішення від 04.10.2019 року № 49020259, прийняте державним реєстратором комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” ОСОБА_2 . В іншій частині скарги відмовлено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за результатами розгляду аналогічних за змістом скарг дійшов різних висновків та прийняв діаметрально протилежні рішення, що вказує на неналежний розгляд відповідачем скарг.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон).
Як встановлено статтею 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - Порядок).
Пунктом 5 Порядку передбачено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
Відповідно до п. 6 Порядку якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.
Згідно із п. 8 Порядку у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (п. 9 Порядку).
Пунктами 13, 14 Порядку передбачено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідач приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні при цьому повинен встановити чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту та чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах.
Матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2020 року Львівською міською радою в особі міського голови міста Львова Садового А.І. було скеровано на адресу Міністерства юстиції України скаргу № 001-вих-41665 від 03.06.2020 року на рішення суб'єктів державної реєстрації державних реєстраторів комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І., ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Глинчак - Кучерепи О.О., в якому просила провести перевірку правомірності прийнятих рішень державних реєстраторів комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І., ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Глинчак - Кучерепи О.О.; скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49019835 від 04.10.2019 року, 14:37:57, державний реєстратор комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49020259 від 04.10.2019 року, 14:48:06, державний реєстратор комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Бойко Х.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50053095 від 05.12.2019 року, 17:24:20, приватний нотаріус Глинчак - Кучерепа О.О., Львівський міський нотаріальний округ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50053424 від 05.12.2019 року, 17:24:20, приватний нотаріус Глинчак - Кучерепа О.О., Львівський міський нотаріальний округ.
Крім цього, матеріалами справи підтверджено, що на адресу Міністерства юстиції України також надходила скарга Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 27.03.2020 року №2302-вих-25829, в якому просило: провести перевірку правомірності прийнятих рішень державних реєстраторів комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І., ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Глинчак - Кучерепи О.О.; скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49019835 від 04.10.2019 року, 14:37:57, державний реєстратор комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Ревакович І.І., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49020259 від 04.10.2019 року, 14:48:06, державний реєстратор комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” Бойко Х.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50053095 від 05.12.2019 року, 17:24:20, приватний нотаріус Глинчак - Кучерепа О.О., Львівський міський нотаріальний округ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50053424 від 05.12.2019 року, 17:24:20, приватний нотаріус Глинчак - Кучерепа О.О., Львівський міський нотаріальний округ.
Колегія суддів зазначає, що у скаргах Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівського міського голови ідентичні вимоги, при цьому, що Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради та підконтрольним і підзвітним Львівському міському голові.
За результатами розгляду скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, 13.05.2020 року було прийнято висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та 27.05.2020 року Міністерством юстиції України винесено наказ №1239/7 від 27.05.2020 року, яким було відмовлено у задоволенні скарги Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 27.03.2020 року №2302-вих -25829.
Підставою для відмови слугувало те, що скаржником недотримано вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, оскільки скаржник не підтвердив факту порушення його прав.
При цьому, в пункті 4 висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції вказано, що колегією під час розгляду скарги було встановлено, що право комунальної власності на об'єкт 1 та об'єкт 2 не було зареєстровано в Державному реєстрі прав ні за скаржником (тоді це було Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради), ні за Львівською міською радою.
Суд звертає увагу, що згідно висновку колегії Міністерства юстиції України від 13.05.2020 року та наказу Міністерство юстиції України №1239/7 від 27.05.2020 року у задоволенні скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради було відмовлено, а згідно висновку колегії Міністерства юстиції України від 10.06.2020 року та наказу №2183/5 від 24.06.2020 року скарга Львівського міського голови була задоволена частково.
У поданій скарзі Львівського міського голови від 03.06.2020 року останній покликався на те, що ОСОБА_1 приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49019835 від 04.10.2019 року, 14:37:57, вчинила подвійну реєстрацію права власності, адже деякі об'єкти, які увійшли до складу ЦМК Ринок «Винниківський» вже було зареєстровано в ДРРП на праві комунальної власності за Львівською міською радою.
Судом апеляційної інстанції досліджено копії витягів з ДРРП №181173215, №183663816, №181180198, №183663174, та відповідно не встановлено факту подвійної реєстрації права власності.
Колегія суддів звертає увагу на те, із наданих витягів з ДРРП видно, що за адресою ЦМК Ринок «Винниківський» містяться і інші нежитлові приміщення, однак наданими витягами не підтверджується, що об'єкти, які увійшли до складу ЦМК Ринок «Винниківський» вже зареєстровані в ДРРП на праві комунальної власності за Львівською міською радою.
Враховуючи те, що п. 4 висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 13.05.2020 року встановлено, що право комунальної власності на об'єкт 1 та об'єкт 2 не було зареєстровано в Державному реєстрі прав ні за скаржником (тоді це було Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради), ні за Львівською міською радою, у відповідача були відсутні підстави вважати, що за наслідками розгляду скарги Львівського міського голови від 03.06.2020 року встановлено факт порушення прав Львівської міської ради.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідач за результатами розгляду аналогічних за змістом скарг, хоча і поданих іншими суб'єктами, дійшов різних висновків та прийняв протилежні рішення, що вказує на неналежний розгляд відповідачем скарг, тому висновок та наказ відповідача є протиправним та суперечить п. 5 Порядку.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання апелянта щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора комунального підприємства “Реєстрація майна та бізнесу” ОСОБА_2 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за наслідками прийняття наказу №2183/5 від 24.06.2020 року, оскільки, як свідчать матеріали справи, таке блокування відбулось на підставі камеральної перевірки у ДРРП за результатами зовсім інших скарг, та не є предметом доказування у даній справі.
Також суд вважає безпідставними покликання представника третьої особи - Львівської міської ради на те, що Галицьким районним судом м. Львов постановлено ухвалу про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна ЦМК Ринку «Підзамче», оскільки така не підтверджує та не спростовує правомірність прийняття відповідачем оскарженого наказу за наслідками розгляду скарги Львівського міського голови від 03.06.2020 року.
Щодо висновків суду першої інстанції про належне повідомлення позивача про розгляд скарги, як це передбачено п.10 Порядку, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено пунктом 10 Порядку №1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Згідно із пунктом 11 Порядку №1128, Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Згідно з п.12 Порядку №1128 копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін'юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.
За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду.
Суд звертає увагу, що про розгляд скарги Львівського міського голови від 03.06.2020 року відповідачем повідомлялось позивача всіма можливими засобами, його представники брали участь в розгляді вказаної скарги на засіданні Колегії 10.06.2020 року та надавали свої заперечення по суті скарги, відтак неповідомлення позивача додатково одним з способів, передбаченим п. 11 Порядку №1128, не вплинуло на правомірність розгляду скарги та прийняття оскарженого наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В частині решти доводів апеляційнихї скарг колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі №380/4556/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
Р. Й. Коваль
Повний текст постанови складено 26.02.2021 року.