Справа № 640/9728/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
25 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Карпушової О.В.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїца" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Троїца" з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у прийнятті звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» з податку на додану вартість за квітень 2019 року, яке викладено у письмову повідомленні вих. №88408/10/26-15-57-05-11 від 11.05.2019 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняти звітну податкову декларацію за квітень 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у прийнятті звітної податкової декларації ТОВ «Троїца» з податку на додану вартість за квітень 2019, яке викладено у письмовому повідомленні вих. № 88408/10/26-15-57-05-11 від 11.05.2019 з підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, прийнято передчасно, оскільки таке рішення є предметом оскарження в судовому порядку в межах адміністративної справи №826/14879/18. Крім того, позивач зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2019 року подавалась ним до відповідача-2, як окремої юридичної особи, а тому ГУ ДФС у м. Києві не мав законних підстав для прийняття рішення про відмову у прийнятті останньої.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у прийнятті звітної податкової декларації ТОВ «Троїца» з податку на додану вартість за квітень 2019 року, яке викладено у письмову повідомленні вих. № 88408/10/26-15-57-05-11 від 11.05.2019. Визнано звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРОЇЦА», такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а саме, 10 травня 2019 року. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби в місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що підставою для винесення рішення про відмову в прийнятті податкової декларації платника податку на додану вартість за квітень 2019 року, були порушення допущенні при заповненні податкової звітності, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2019 року не відповідає сутності податку та складена з порушенням, у зв'язку з чим, у відповідності до вимог пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України така звітність не вважається податковою звітністю.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Троїца» складено податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року та направлено її засобами поштового зв'язку до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
11.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві сформовано повідомлення про відмову в прийнятті звітності вих. № 88408/10/26-15-57-05-11.
У вказаному рішенні зазначено, що за результатами перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів звітна податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2019 року вважається неподаною у зв'язку із порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: «Зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту «індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період, оскільки такий номер анульований у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість (дата анулювання реєстрації 27.06.2018 рік).
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення в межах даної адміністративної справи прийнято відповідачем-1 на підставі рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві № 510 від 27.06.2018 року, яке скасовано в судовому порядку. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у прийнятті звітної податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца» з податку на додану вартість за квітень 2019 року, яке викладено у письмову повідомленні вих. №88408/10/26-15-57-05-11 від 11.05.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України в органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно п.п. 48.1-48.3 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Положеннями статті 49 ПК України врегульовано подання податкової декларації до контролюючих органів.
Так, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.
Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято у зв'язку із порушенням ТОВ «Троїца» при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року положень пункту 48.4 статті 48 ПК України, а саме: вказано недостовірний індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Так, рішенням податкового органу №510 від 27.06.2018 анульовано державну реєстрацію платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2019 у справі №826/14879/18, 11.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві №510 від 27 червня 2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Троїца».
Отже, після набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Таке рішення податкового органу не може створювати будь-яких правових наслідків для платника податку. Протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття контролюючим органом рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2020 року по справі № 804/6070/16.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для відмови у визнанні податкової декларації податковою звітністю платника податку, в зв'язку з відсутністю позивача в реєстрі платників ПДВ.
Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання звітної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 10.05.2019 року.
Разом з цим, доводи апеляційної скарги повторюють доводи заперечень до позову та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а
З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.В. Карпушова
В.Ю. Ключкович