Справа № 620/3856/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
25 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ганечко О. М., Парінова А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 16.11.2020р.) у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Комунальне підприємство "Служба Єдиного Замовника" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області у якому просило визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області за № 0044935104 та за № 0044945104 від 03.06.2020.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позов Комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника" залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого зобов'язання, оскільки таке сплачено товариством, однак безпідставно враховано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.
Крім того, апелянт зазначає, що дані інтегрованої картки платника податку не є належним доказом існування у платника податку боргу, оскільки така ведеться податковим органом та не є об'єктивною.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 19.01.2021 р. за вх. № 1952, у якому відповідач наголошує, що в апеляційній скарзі позивач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника" з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість за вересень-листопад 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.06.2020 № 551/25-01-51-04/32126283.
Перевіркою встановлено, що позивачем погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації за листопад 2019 року (від 18.12.2019 реєстраційний № 9304565510) у сумі 38890,90 грн., із затримкою до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошовою зобов'язання та по податкових деклараціях за вересень 2019 року (від 17.10.2019 реєстраційний № 9242490286) у сумі 41 602.10 гри. та жовтень 2019 року (від 19.11.2019 реєстраційний № 9275410451) у сумі 189441,00 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 03.06.2020:
- № 0044935104, про застосування штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу у сумі 46208,62 гривень;
- № 0044945104, про застосування штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу у сумі 3889,09 гривень.
Позивач, не погодившись з вказаними повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошовою зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
З аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України, вбачається, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.
Відповідно пункту 126.1 статті 126 розділу II Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до наданих доказів, станом на 01.10.2019 за позивачем обліковувалась заборгованість із сплати зобов'язання з податку на додану вартість за кодом бюджетної класифікації 14010100 у сумі 503478,56 грн.
Нарахування 30.10.2019 по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року №9242490286 від 17.10.2019 склало 270765,00 грн.
Нарахування 30.11.2019 по податковій декларації з податку на додану вартість та жовтень 2019 року № 9275410451 від 19.11.2019 склало 189441,00 грн.
Нарахування 30.12.2019 по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року № 9304565510 від 18.12.2019 склало 274106,00 грн.
Протягом жовтня-грудня 2019 року позивачем перераховано з поточного рахунку на електронний казначейський рахунок відкритий в СЕА ПДВ кошти на загальну суму 734312,00 грн, а саме: 08.10.2019 100000,00 грн; 23.10.2019 170765,00 грн.; 12.11.2019 80000,00 грн; 22.11.2019 109441,00 грн; 03.12.2019 150000,00 грн; 11.12.2019 7000,00 грн; 19.12.2019 117106 грн.
Станом на 31.12.2019 в інтегрованій картці платника податків з податку на додану вартість КБК 14010100 за позивачем обліковувалась заборгованість в сумі 505149,12 грн.
З аналізу наведених норм та фактичних обставин справи вбачається, що оскільки станом на день перерахування позивачем коштів в рахунок погашення узгодженої суми зобов'язання з податку на додану вартість за ним обліковувався борг, такі суми, згідно приписів п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України враховано саме для погашення існуючої заборгованості, а не за призначенням вказаним у платіжному дорученні.
Відтак, доводи апелянта щодо здійснення своєчасної сплати узгодженого зобов'язання за вересень та листопад 2019 року не відповідають дійсним обставинам справи.
Також безпідставними є доводи апелянта, що відомості інтегрованої картки не можуть бути доказами існування у платника податку податкового боргу оскільки ведеться податковим органом та є необ'єктивною.
Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
Приписами пункту 4 розділу 1 Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.
Зі змісту пункту 1 розділу 2 Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються територіальними органами Міндоходів за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску.
Пунктом 1 розділу 4 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4.12.2013 №760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2013 за №2193/24725.
Згідно з пунктом 5 розділу 4 Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов'язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. А умовою, з якою законодавство пов'язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов'язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 19.11.2018 (справа №810/5997/15) та від 18.04.2019 (справа № 816/573/16).
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Служба Єдиного Замовника" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя О. М. Ганечко
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 25.02.2021року)