П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2468/20
Категорія:102080000 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Час і місце ухвалення: м. Херсон
Дата складання повного тексту: 20.11.2020 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Рощіній К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Генічеського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Генічеський РВ ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії а саме:
- визнання протиправними дій відповідача щодо проставлення відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб №54 від 29 листопада 1980 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року по справі №2-1136/10;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не скасування проставленої відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб №54 від 29 листопада 1980 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року по справі №2-1136/10;
- зобов'язання відповідача скасувати проставлену відмітку про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб №54 від 29 листопада 1980 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року по справі №2-1136/10.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що ухвалою Херсонського апеляційного суду від 17 липня 2020 року у справі №2-1136/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, відкрито апеляційне провадження.
Згідно відповіді відповідача від 07 липня 2020 року №1194/162-20 позивача повідомлено, що в актовому записі про шлюб №54 від 29 листопада 1980 року, складеному виконавчим комітетом Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області, на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 22 лютого 2011 року проставлено відмітку про розірвання шлюбу на підставі рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року, справа №2-1136/10. Іншого рішення суду щодо внесення змін до актового про шлюб до відділу ДРАЦС не надходило;
Також позивачем зазначено, що зі змісту відповіді відповідача від 09 липня 2020 року №1223/162-20 позивачка дізналася, що згідно ст. 24 Переліку документів відділів державної реєстрації актів цивільного стану зі строками їх зберігання №2804/5 від 30 грудня 2013 року термін зберігання заяв осіб про проставлення відмітки про розірвання шлюбу у паспорті громадянина України: копії рішень судів, що надійшли для проставлення відмітки про розірвання шлюбу, копії запитів щодо перевірки наявності відмітки в актовому записі про шлюб, повідомлення про результати перевірок, ксерокопії рішень судів складає один рік.
Після закінчення вказаного строку документи (рішення суду, журнал вхідної кореспонденції) було знищено у встановленому законодавством порядку. В зв'язку з чим, інформацію від кого та коли (дата) надійшло рішення суду відділ ДРАЦС немає можливості надати. Щодо отримання копії рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року, справа №2-1136/103 необхідно звернутися до суду, за місцем розгляду та зберігання справи.
Крім того, позивач зазначала, що зі змісту відповіді Генічеського районного суду Херсонської області від 10 липня 2020 року №2-1136/10 позивачем було з'ясовано, що вказаним судом по цивільній справі №2-1136/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, заочне рішення до ВРАЦС Генічеського районного управління юстиції у Херсонській області у 2010 та 2011 році не надсилалось.
Зважаючи на вищезазначені обставини, 27 липня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою, відповідно до якої просила останнього скасувати (відмінити) проставлену відмітку в актовому записі про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про його розірвання, яка здійснена на підставі заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року у справі №2-1136/10, оскільки судове рішення на підставі якого проставлена відмітка в актовому записі про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про його розірвання не набрала законної сили, а також те, що проставлення відмітки в актовому записі, здійснено з порушенням вимог законодавства України.
Також, позивачем зазначено, що нею 03 серпня 2020 року отримано лист відповідача від 31 липня 2020 року №1292/162-20, яким було повідомлено про відсутність правових підстав виконати вищезазначену заяву про скасування відмітки про розірвання шлюбу на підставі заочного рішення, тобто відповідач фактично відмовив в задоволенні заяви.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Генічеського РВ ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не враховано обставин справ, а саме: дати коли позивачу стало відомо, що суд не направляв судового рішення до відповідача; факту не набрання судовим рішенням законної сили; дати звернення позивача до відповідача з заявою про скасування (відміни) проставленої відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізналась про порушення свої справ 08 серпня 2018 року, однак до адміністративного суду із даним позовом звернулась лише 01 вересня 2020 року, отже з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 73, 74, 77, 121, 123, 240 КАС України.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 127) №00020729664 від 08 серпня 2018 року, про наявність в актовому записі відмітки про розірвання шлюбу позивачка дізналась 08 серпня 2018 року, оскільки у вищевказаному витязі підставою розірвання шлюбу вказано рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2010 року №2-1136/10.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що особисте отримання ОСОБА_1 08 серпня 2018 року вищевказаного витягу підтверджується журналом обліку виданих витягів (а.с.48-51) з Державного реєстру про проведену реєстрацію актів, в якому під номером 1026 зазначені: дата надходження заяви, прізвище, ім'я по батькові ОСОБА_1 , вид витягу, актовий запис, який є підставою для видачі витягу, номер витягу в Державному реєстрі, дата видачі і підпис заявника та журналом реєстрації заяв про видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, який містить відомості щодо дати надходження та індексу документа, прізвище ім'я по батькові ОСОБА_1 , короткий зміст заяви, виконавець, позначка про виконання документа.
Крім того, отримання витягу 08 серпня 2018 року ОСОБА_1 також підтверджується заявою, складеною в електронному вигляді, яка містить дату отримання витягу та паспортні дані ОСОБА_1 .
Таким чином, колегія суддів констатує, що ОСОБА_1 дізналась про порушення свої справ 08 серпня 2018 року, однак до адміністративного суду із позовом звернулась лише 01 вересня 2020 року всупереч положенням ст. 122 КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, зокрема, у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, апелянтом не наведено поважних причин, які перешкоджали їй звернутись до суду.
Також, апелянтом не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч.1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч.3, 4 ст. 123 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, при цьому, відсутні поважні причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а тому суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 310, ч.ч.2, 3 ст. 312, ч.4 ст. 320, ст.ст. 321, 322, 325, ч.2 ст. 328, ст. 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 лютого 2021 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.